Проаналізовано стан вивченості фітералів вугілля та зміст, що вкладається різними дослідниками в поняття "фітерал". Наведено його авторське визначення. Обгрунтовано необхідність розподілу фітерального аналізу на дві різновидності: 1 - аналіз будь-якого штуфа вугілля незалежно від стратиграфічного положення його в розрізі пласта або подрібненого вугілля середньопластової проби; 2 - пошаровий (кожні 1,5 - 2 см товщини пласта) фітеральний аналіз вугілля повного його розрізу. Описано анатомо-морфологічний метод фітерального аналізу вугілля та розрізів вугільних пластів, принципи розробки класифікації різних груп фітералів вугілля, який розробив автор, а також класифікацію вітринізованих фітералів карбонового вугілля України. За процесами перетворення тканин рослин на вугілля виділено чотири групи фітералів: вітриніту, семівітриніту, семіфюзиніту та фюзиніту. До п'ятої групи віднесено ліпідні фітерали: мікро- та мегаспори, пилок і кутикула. За системною належністю фітералутворювальних тканин фітерали кожної групи поділяються на типи: ліпідодендроновий, ботродендроновий, кордаітовий та ін. Підтипи фітералів показують зв'язок фітералутворювальних тканин з конкретним органом рослини (стовбуром, листком, стигмарією); види - з системою тканин у рослині, тобто з частинами органа (ксилемою, корою, мезофілом), а підвиди - з конкретним компонентом у частині органа (перидермою, паренхімою, спорангієм). Інтенсивність перетворення рослинних тканин відображено у збереженості елементів їх клітинної будови, тобто в мікроструктурах фітералів.

Дослідження вмісту рідкісних елементів у розрізі промислових пластів вугілля Львівсько-Волинського басейну дозволило виявити їх пошаровий розподіл, що відображає періодичну зміну умов водно-мінерального живлення торф'яних покладів і виділити ряд закономірностей розподілу концентрацій мікроелементів, властивих цьому вугіллю. Однією з головних закономірностей є збагачення переважною більшістю елементів контактних зон вугільного пласта з вміщуючими породами завтовшки 5 - 15 см порівняно з іншими інтервалами його розрізу. Другою важливою закономірністю розподілу мікроелементів є циклічність зміни їх вмісту від підошви до покрівлі, аналогічно циклічному характеру загального нагромадження кількості органічної маси в розрізі вугленосної товщі. Циклічне змінне надходження в торф'яний поклад мікроелементів є головною причиною їх пошарового розподілу у вугільному пласті.

Значення газів вуглефікації органічної речовини в загальному процесі газоутворення в осадовій товщі показано на прикладі оцінки генерації метану під час формування Донецького та Львівсько-Волинського кам'яновугільних басейнів. Щоб охарактеризувати потенційні масштаби генерації метаморфогенних газів визначено роль і розподіл у розрізі джерел газоутворення, які перебувають у трьох видах: концентрованому в промислових вугільних пластах, у пластах неробочої потужності й у розсіяному вигляді. Проведено розрахунок кількості метану, утвореного з вищенаведених видів органічної речовини на площах згаданих басейнів. Результати розрахунків наведено в таблицях.

Розглянуто фактори, що впливають на сучасну газоносність продуктивних пластів, зокрема: речовинний склад вугілля, морфологію та потужність вугільних пластів, тектонічну порушеність, дегазацію внаслідок постдіагенетичних розмивів, можливість надходження газу з розташованних нижче порід.

Аргументовано, що вугіллю Львівсько-Волинського басейну властивий низький вміст свинцю, через це елемент не може розглядатися ні як цінний, ні як шкідливий компонент. У даному вугіллі він тісно пов'язаний з мінеральною частиною у складі вугілля, Pb органічний відіграє другорядну роль. Нагромадження свинцю відбувається як шляхом сингенетичних, так і епігенетичних процесів.

Зауважено, що вугілля різного речовинного складу та певних генетичних типів вуглефікації (в процесі метаморфізму) зазнає неоднакових перетворень, що відповідно впливає на їх газогенеративні та сорбційні властивості. Найбільшим газогенеративним потенціалом відзначено вугілля, в складі якого переважають вітринітові та ліптинітові мікрокомпоненти. Сорбційні властивості найкращі у вугілля, в якому понад 75 % вітринітів і семівітринітів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453.3 + Д432.45-53

Рубрики:

Вугілля

Кам'яновугільний період (карбон)

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453(45Укр3)3-0 + Д59(45Укр3)453

Рубрики:

Горючі корисні копалини.Бітуми

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453.3 + Д432(45УКР5)45

Рубрики:

Вугілля

Геологічна історія земної кори. Стратиграфія

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453(45УКР3-4ВОЛ)3

Рубрики:

Горючі корисні копалини.Бітуми

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано основні види флори, які брали участь у нагромадженні фітомаси карбонового віку на теренах Донецького і Львівсько-Волинського басейнів, визначено роль речовинного складу вугілля у формуванні певних петрографічних і генетичних його типів, які відрізняються між собою якісними показниками і умовами утворення, з'ясовано вплив речовинного складу вугілля на сучасну газоносність вугільних покладів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453.3-4 + И310.18

Рубрики:

Вугілля

Розробка пластів, схильних до раптових викидів вугілля, газу і гірських ударів

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У гірничих виробках шахти виявлено, макроскопічно вивчено, описано й опробовано рештки стовбурів рослин раннього карбону (фітолейми) з вітринізованими тканинами зовнішньої кори (перидерми) лепідо-, ботродендронів, сигілярій, каламітів і деревини стовбурів кордаїтів, які залягали в породах різного складу та фаціальної належності. Проби вітренів 17 фітолейм вивчено за допомогою комплексів вуглепетрографічних, вуглехімічних і технологічних методів. Виявлено та описано вплив систематичної належності рослин, анатомічної належності вітринізованих тканин їх стовбурів, а також петрографічного складу та фаціальних особливостей фітолеймовмісних порід на вміст у вітренах вологи, золи, сірки загальної, вуглецю, водню, летких речовин, на спікливість вітренів, їх теплоту згорання та показник відбиття. За комплексами одержаних результатів досліджень визначено технологічну марку та групу метаморфізму вітренів кожної проби. Вітрени, що утворились із перидерми лепідо-, ботродендронів, сигілярій і каламітів, зачислено до марки Г (газові), групи метаморфізму 1Г, а вітрени з ксилеми деревини стовбурів кордаїтів більш метаморфізовані - марки Ж, групи метаморфізму 1Ж. Ця різниця в технологічній марці та групі метаморфізму зумовлена не різними термодинамічними умовами надр Землі, а систематичною належністю рослин, анатомічними особливостями вітринізованих тканин і літолого-фаціальними особливостями вітреновмісних порід.

Описано зміни геологічної будови пласта в гірничих виробках шахт і сім монолітних розрізів, відібраних у вибоях штреків; макроскопічні особливості вугілля та їх зміни від підошви до покрівлі кожного розрізу: мацеральний, хімічний склад, технологічні властивості, марочна належність і метаморфізм вугілля секційних проб, що формують повні розрізи пласта; особливості зміни мікролітотипного складу і вуглетворних рослинних асоціацій від підошви до покрівлі пласта. Виявлено та описано кореляційні ознаки вугілля кожного розрізу. Виконано й описано детальну стратифікацію і пошарову кореляцію розрізів, розроблено пошарову їх синоніміку. Визначено напрями раціонального використання вугілля в господарстві.

Описано кореляційні ознаки, виявлені під час вивчення геологічної будови вугленосних товщ і вугільних пластів, умов їх залягання та монолітного опробування в гірничих виробках шахт, а також лабораторного дослідження 191 монолітного розрізу 15-ти вугільних пластів за допомогою геологічних, петрологічних, вуглехімічних, хіміко-аналітичних, рентгенівських, макро- і мікропалеоботанічних, фітерального, анатомо-морфологічного, кутикулярного, мегаспорового шліфового, мацераційного спорово-пилкового і статистичного методів. За стратиграфічним і кореляційним значеннями та витриманістю на площі поширення пластів кореляційні ознаки розподілені на 3 групи: 1 - дуже надійні, добре витримані на відстані понад 50 км, тобто в межах декількох родовищ, 2 - середньонадійні на відстані до 50 км у межах одного родовища, 3 - надійні в комплексі з іншими ознаками, витримані в межах 1 - 3 шахтних полів на відстані до 10 км.

Описано результати визначення інтенсивності стиснення вуглевмісних порід і вуглетворної фітомаси макроскопічними за допомогою геологічних порівняльних методів за різних умов залягання решток органів вуглетворних рослин, а також вивчення прозорих шліфів різних вуглетворних тканин фітолейм і петрифікацій з використанням макропалеоботанічного порівняльного і мікропалеоботанічного анатомо-морфологічного методів. Виявлено вплив мінерального складу неорганічних порід, що складають ядра фрагментів рослин або заповнюють порожнини клітин рослинних тканин, та інтенсивності їх розкладення під час торфо-вуглеутворення на інтенсивність стиснення фітомаси.