Вперше обгрунтовано та розроблено методику тестування рівня сформованості мовленнєвої компетенції майбутніх викладачів у говорінні французькою мовою. Визначено показники даного рівня на базі дескрипторних шкал Загальноєвропейських рекомендацій. Обгрунтовано місце та роль даного тестування в системі контролю у ВНЗ. Виділено п'ять типів співрозмовників, які беруть участь у діалогічному спілкуванні. Узагальнено вимоги щодо усних тестів і тестових завдань (ТЗ) з говоріння, функції інструкції щодо ТЗ, види вербальних стимулів, які можливо використовувати в ТЗ з говоріння. Вдосконалено визначення сутності підходів щодо тестування говоріння та принципів його організації, типові франкомовні комунікативні завдання студентів І - ІІ курсів, уточнення критеріїв оцінювання рівня сформованості даної компетенції в студентів.

Синтезовано систему класифікації, що відбиває закономірності розвитку та прояву фінансових ризиків у суб'єкта господарювання. Запропоновано класифікувати фінансові ризики на каскадні, системні й емерджентні, а також в залежності від фінансового покриття ризики, які вимагають реального та формального фінансового покриття. Виявлено особливості впливу фінансових ризиків на параметри фінансових відносин суб'єкта господарювання. Проаналізовано ступінь чутливості вітчизняних суб'єктів господарювання реального сектору економіки щодо впливу валютного, процентного й інфляційного ризиків. Запропоновано механізм оцінки та зниження негативного впливу фінансових ризиків.

Висвітлено спеціальну термінологію, теоретичні основи і практику управління фінансовими ризиками (ФР), а також розвиток логіки мислення, увагу зосереджено на управлінні ФР: оцінці ФР, управлінні кредитним, валютним, процентним й ринковим ризиками. Проведено творчо-аналітичне прогнозування ризику. Визначено функції корисності методичних підходів до оцінювання й управління видами ризиків. Вказано на хеджування валютних, процентних й ринкових ризиків. Наведено глосарій та логіко-структурні схеми.

Проаналізовано вплив процесу становлення інформаційного суспільства на особистість, досліджено адаптаційні механізми, що дозволяють особистості пристосуватись до ситуації інформаційної трансформації соціуму. Виявлено особливості адаптації студентської молоді до умов соціокультурної реальності, що трансформується під впливом її інформатизації, на основі конкретно-соціологічних досліджень. Проаналізовано складові інформаційного ризику: ризик, викликаний проблемами в роботі технічної складової інформаційної системи, та ризики, пов'язані з можливим інформаційно-психологічним впливом на людину інформації, що зберігається та функціонує в глобальних комунікативних мережах і системах та робить її "інформаційно прозорою". Осмислено теоретико-методологічні проблеми розуміння тоталітаризму як соціокультурного феномену в інформаційну епоху, розмежовано терміни "інформаційний тероризм", "інформаційна війна", "кіберзлочинність".

Обгрунтовано необхідність розробки теоретико-методичних засад формування проектувальних умінь майбутніх учителів іноземних мов. Вказано на те, що на користь актуальності цієї проблеми свідчить наявність низки чинників, які детально розглянуто у статті. Серед них автор виділяє сучасні освітні тенденції, різноманіття контекстів використання та навчання мови, професійні обов'язки вчителів. Наголошено на необхідності створення спецкурсу з укладання вправ.