Зазначено щодо неможливості чіткого визначення здібностей на певному етапі розвитку людини, а так само їх здатності до змін під впливом систематичних тренувань. Виявлення задатків у ранньому віці надасть змогу підвищити ефективність процесу відбору й орієнтації спортивної підготовки, багаторічного процесу спортивного вдосконалення. Це обумовлює здійснення комплексного підходу до спортивного відбору та орієнтації підготовки на всіх етапах багаторічного вдосконалення. Фахівці рекомендують виконувати відбір і спортивну орієнтацію на підставі генетичних маркерів, які уможливлюють визначення генетичних задатків дітей. Запропоновано новий підхід до пошуку найбільш обдарованих спортсменів, заснований на вивченні їх генетично детермінованих задатків, одним із яких є функціональна асиметрія. Мета досліджень - розглянути особливості відбору дітей на початковому етапі підготовки в різних видах спорту та визначити узагальнені критерії відбору початківців. Розглянуто особливості відбору дітей на початковому етапі підготовки в різних видах спорту, визначено узагальнені критерії відбору початківців: стан здоров'я, фізичні, координаційні здібності, конституція тіла, психічний склад особистості, мотивація. Зроблено висновки, що рішення про залучення дитини до занять певним видом спорту повинно базуватися на комплексній оцінці. Особлива важливість комплексного підходу у ході відбору на початковому етапі обумовлена тим, що спортивний результат на цьому етапі практично не несе інформації про перспективність юного спортсмена.

Обгрунтовано потребу врахування генетично детермінованих задатків, таких як функціональна асиметрія, у процесі відбору та орієнтації підготовки спортсменів у різних видах спорту для підвищення ефективності процесу багаторічної підготовки; досліджено вивчення феномену лівші в спорті. Визначено ставлення тренерів із фехтування до феномену лівші, проблема якого останнім часом стає особливо актуальною в спорті. Наведено статистичний аналіз кількості ліво- та праворуких спортсменів, які займаються фехтуванням, а також їх кількісне співвідношення. Мета дослідження - узагальнити знання про вивчення феномену лівші в теорії та практиці спорту та його врахування для підвищення ефективності процесу спортивного відбору й орієнтації підготовки юних спортсменів. Методи дослідження - аналіз науково-методичної літератури та матеріалів мережі Інтернет, практичного досвіду, систематизація й узагальнення даних, методи соціологічного дослідження (бесіда, анкетування). Визначено особливості прояву функціональної асиметрії в процесі онтогенезу, що надає змогу розглядати її в процесі спортивного відбору найбільш перспективних дітей, починаючи з початкового етапу багаторічної підготовки. Досліджено феномен лівші в спорті та визначено, що він залишається недостатньо вивченим явищем у низці видів спорту. У 40 - 50 % випадках досвідчені тренери помиляються в прогнозуванні успішності окремих спортсменів. Визначено особливості прояву функціональної асиметрії у фехтуванні; вивчено кількісне співвідношення ліво- та праворуких фехтувальників, представлених у світовому рейтингу Міжнародної федерації фехтування. Простежено тенденцію до збільшення кількості ліворуких фехтувальників. Доведено потребу врахування функціональної асиметрії в процесі відбору спортсменів. Зроблено висновки, що визначення функціональної асиметрії може слугувати маркером результативності дій у видах спорту та є необхідним для врахування під час організації заходів зі спортивного відбору дітей для занять у тому чи іншому виді спорту, а також орієнтації їх підготовки, для вибору найбільш ефективних засобів і методів для подальшої організації тренувального процесу. Необхідність орієнтації спортивної підготовки з урахуванням домінувальної півкулі зумовлено тим, що провідна частина тіла здатна швидше впрацьовуватися та відновлюватися після навантажень, освоювати складнокоординаційні рухи та формувати рухові навички.

Розглянуто сучасні погляди щодо орієнтації підготовки юних спортсменів в єдиноборствах, та фехтуванні зокрема, особливості функціональної асиметрії та її вплив на результативність змагальної діяльності спортсменів. Здійснено аналіз змагальної діяльності спортсменів, які спеціалізуються у фехтуванні на різних видах зброї, та досліджено прояв моторної асиметрії у провідних фехтувальників світу та України. Визначено різні підходи до урахування функціональної асиметрії в єдиноборствах. Обґрунтовано підхід до урахування функціональної асиметрії при орієнтації підготовки фехтувальників, підґрунтям якого виступає орієнтація на акцентування асиметрії з перерозподілом навантаження на недомінуючу сторону та формування перехресної асиметрії, вибір якого буде залежати від виявленого індивідуального профілю функціональної асиметрії. За результатами вивчення прихованих ознак асиметрії розроблено 17 варіантів індивідуальних профілів функціональної асиметрії фехтувальників за комбінацією "рука-нога-око-вухо": абсолютні лівші (ЛЛЛЛ), абсолютні правші (ПППП), приховані лівші (ліворукі правші, ЛППП), приховані правші (праворукі лівші, ПЛЛЛ), спортсмени з правосторонньою моторною асиметрією (ППЛЛ), спортсмени з лівосторонньою моторною асиметрією (ЛЛПП), амбідекстри (без вираженого домінування, А), змішані профілі асиметрії (ПЛПЛ, ЛПЛП; ПЛЛП, ЛППЛ), переважно правші (ППЛП, ПППЛ, ПЛПП), переважно лівші (ЛЛПЛ, ЛЛЛП, ЛПЛЛ). Систематизовано комплекс загальних та спеціальних тестів для визначення індивідуального профілю асиметрії фехтувальників. Розроблено алгоритм визначення функціональної асиметрії юних фехтувальників для орієнтації їх підготовки та рекомендації щодо його застосування у практичній діяльності тренера.

Викладено основні положення функціональної асиметрії у спорті та у фехтуванні зокрема, систематизовано знання про особливості їх спортивної орієнтації єдиноборців. Представлено результати статистичного аналізу кваліфікованих фехтувальників з різними проявами мануальної асиметрії. Розроблено підходи до використання функціональної асиметрії у різних видах спорту та обґрунтовано підхід використання асиметрії у фехтуванні. Запропоновано тести для визначення функціональної асиметрії у юних фехтувальників, алгоритм визначення функціональної асиметрії фехтувальників та орієнтації їх підготовки.

Стрімкий розвиток спорту на шляху до зростання видовищності видів спорту змушує шукати нові шляхи підвищення майстерності спортсменів. Ураховуючи результати виступів українських футбольних команд та аналізуючи практичний досвід, можна стверджувати, що для підвищення ефективності та результативності змагальної діяльності футболістів є недостатнім управління виключно тренувальним процесом. Так, постає нагальне питання щодо орієнтації тренувального процесу та змагальної діяльності спортсменів не на їх узагальнені модельні характеристики, а на генетичні задатки кожного з них. Серед них спеціалісти виділяють функціональну асиметрію (моторну та сенсорну). Мета роботи - обгрунтувати необхідність урахування асиметрії нижніх кінцівок футболістів при виборі їх ігрових позицій. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури та матеріалів мережі Інтернет, метод синтезу та аналізу. Загалом проаналізовано дані 110 спортсменів провідних футбольних клубів світу та України. В ході дослідження проаналізовано дані про моторну асиметрію нижніх кінцівок спортсменів, які спеціалізуються у футболі на різних ігрових позиціях і виявлено, що на позиції правого центрального захисника, правого захисника, голкіпера та центральних півзахисників грають переважно футболісти, ведучою нижньою кінцівкою яких є права. Гравці з ведучою лівою ногою грають переважно на позиціях лівого захисника, лівого центрального захисника та на правому фланзі атаки. Амбідекстри своєю чергою розташовуються на атакуючій лінії, здебільшого у центрі нападу. Обгрунтовано необхідність дослідження асиметрії футболістів з метою індивідуалізації їх підготовки. Результати аналізу основних складів провідних команд надали змогу виявити закономірності між ігровими амплуа футболістів та їх перевагами до володіння однією з кінцівок.