Розкрито економічну сутність офшорного підприємництва, висвітлено основні етапи його становлення та розвитку, проаналізовано сучасні підходи до вдосконалення фінансово-економічного механізму функціонування. Розглянуто проблеми офшорного підприємництва на сучасному етапі розвитку світової економіки, питання міжнародного та національного регулювання безподаткового бізнесу. Описано процедури заснування та розкрито організаційні засади функціонування офшорної компанії, вплив офшорного підприємництва на економіку розвинутих країн. Висвітлено механізм впливу офшорного підприємництва на економіку України.

Раскрыта экономическая сущность оффшорного предпринимательства, освещены основные этапы его становления и развития, проанализированы современные подходы к усовершенствованию финансово-экономического механизма функционирования. Рассмотрены проблемы оффшорного предпринимательства на современном этапе развития мировой экономики, вопросы международного и национального регулирования безналогового бизнеса. Описаны процедуры основания и раскрыты организационные принципы функционирования оффшорной компании, влияние оффшорного предпринимательства на экономику налоговых гаваней развитых стран. Освещен механизм влияния оффшорного предпринимательства на экономику Украины.

Висвітлено загальні засади теорії економічного розвитку суспільства. Розглянуто основні етапи розвитку економічної теорії як науки, описано методи пізнання економічних процесів і явищ та представлено їх класифікацію, розкрито функції економічної теорії. Проаналізовано економічну систему суспільства, викладено формаційний та цивілізаційний підходи до періодизації суспільного розвитку. Визначено закономірності та особливості розвитку перехідних економік, концепції переходу постсоціалістичних країн до ринкової економіки, розглянуто питання формування інституційних та економічних умов переходу країн до нової системи господарювання. Описано форми організації суспільного виробництва, теорію грошей та грошового обігу. Розкрито теоретичні основи ринкової економіки, зокрема аспекти ринкової трансформації економіки України, проаналізовано фінансову та кредитну системи, форми і методи державного регулювання економіки, а також міжнародних економічних відносин.

Освещены общие основы теории экономического развития общества. Рассмотрены основные этапы развития экономической теории как науки, представлены методы познания экономических процессов и явлений, их классификация, раскрыты функции экономической теории. Проанализирована экономическая система общества, изложены формационный и цивилизационный подходы к периодизации общественного развития. Определены закономерности и особенности развития переходных экономик, концепции перехода постсоциалистических стран к рыночной экономике, рассмотрены вопросы формирования институционных и экономических условий перехода стран к новой системе хозяйствования. Представлены формы организации общественного производства, теория денег и денежного оборота. Раскрыты теоретические основы рыночной экономики, в частности аспекты рыночной трансформации экономики Украины, проанализированы финансовая и кредитная системы, формы и методы государственного регулирования экономики, а также международных экономических отношений.

Розкрито сутність конкурентоспроможності як стратегічного пріоритету розвитку економіки України. Виділено фактори та соціально-економічні наслідки її підвищення. Визначено економічний зміст конкурентоспроможності як механізм прояву ефективних конкурентних відносин, розкрито її макроекономічний аспект і систематизовано теоретичні підходи до оцінювання методів дослідження її стану. Виявлено сутність національної економіки як системи конкуруючих суб'єктів підприємництва та підприємств. Досліджено соціально-економічні явища та процеси, які проявляються у розвитку внутрішнього ринку, динаміку конкурентоспроможності його учасників. Обгрунтовано розуміння сутності міжнародної конкурентоспроможності національних виробників за умов глобалізації, проаналізовано роль транснаціональних корпорацій у розвитку конкурентних відносин. Показано багатоаспектність процесу управління конкурентоспроможністю національної економіки.

Розглянуто концептуальні основи теорії та методології аналізу становлення та розвитку корпоративних структур за умов глобалізації світової економіки. Проаналізовано проблеми інтеграції промислового та банківського капіталу. Досліджено форми та механізми злиття підприємств, розкрито їх причини та мотиви, а також здійснено аналіз процесів злиття в економіці України. Визначено організаційно-економічний механізм функціонування холдингових компаній. Розкрито детермінанти формування та розвиток національної моделі корпоративного контролю в Україні. Проведено аналіз напрямів модифікації конкурентного середовища під впливом діяльності корпоративних структур, проаналізовано особливості глобальної монополізації капіталу та формування новітніх форм конкуренції. Здійснено спробу розробки моделі ефективної конкурентної політики держави на засадах узгодження з напрямами підтримки корпоративних структур.

Проаналізовано інституційні засади формування системи регулювання діяльності корпоративних структур. Узагальнено теоретичні підходи до аналізу суперечностей між конкурентною та промисловою політикою. Визначено основні напрями вдосконалення регулювання діяльності корпоративних структур в Україні.

Проаналізовано інституційні засади формування інтегрованих корпоративних структур. Узагальнено теоретичні підходи до аналізу їх економічної сутності. Визначено основні види корпоративних структур. Розкрито характерні особливості цих об'єднань.

Досліджено основні чинники, закономірності та інституційні детермінанти становлення та розвитку корпоративних структур за умов глобальної конкуренції. Розкрито економічну природу корпоративних структур. Систематизовано понятійно-категоріальний апарат теорії корпоративних структур як міждисциплінарного напряму наукових досліджень, що вивчає закономірності формування та логіку їхнього розвитку. Обгрунтовано підхід до визначення корпоративної структури як складної системи інституційних одиниць різних організаційно-правових форм, що формується на основі об’єднання капіталів та консолідації економічних суб’єктів, де кожна складова функціонує через взаємодію з іншими елементами на базі інтеграції за виробничо-технологічними та фінансовими зв’язками. Підкреслено, що корпоративна структура постає узагальнювальною організаційно-економічною формою сучасних корпоративних відносин у межах групи юридичних осіб. Удосконалено методичний підхід до побудови організаційно-економічного механізму корпоративного контролю з урахуванням інтеграції його економічної, організаційно-правової та соціальної складових. Виявлено механізми впливу корпоративних структур за умов формування та параметри конкурентного середовища в національній економіці. Визначено особливості розвитку українських корпоративних структур. Розкрито вплив глобалізації на процес формування корпоративних структур. Проаналізовано напрями регулювання діяльності корпоративних структур та окреслено шляхи його вдосконалення. Розроблено модель державної політики сприяння розвитку національних конкурентоспроможних корпоративних структур та обгрунтовано стратегічні напрями її практичної реалізації. Проаналізовано напрями посилення конкурентного потенціалу українських корпоративних структур.

Розкрито різноманітні концептуальні підходи до визначення сутності фінансового ринку. Проаналізовано місце та роль фінансового ринку у системі економічних відносин. Охарактеризовано суперечливі тенденції еволюції фінансового ринку за умов глобалізації. Визначено вплив глобалізації на процеси становлення та розвитку фінансового ринку.

Проведено комплексне обгрунтування теоретико-методологічних засад дослідження динаміки, структури й інститутів внутрішнього ринку та торгівлі. Розкрито економічний зміст і механізми структурно-інституціональної трансформації внутрішнього ринку в посткризовий період розвитку національної економіки за умов глобалізації. Увагу приділено аналізу трансформації та регулювання конкурентних відносин на внутрішньому ринку. Викладено сучасний зміст трансформації конкуренції на внутрішньому ринку. Висвітлено особливості інституційного механізму еволюції конкуренції на внутрішньому ринку України. Розкрито особливості індикаторів стану конкуренції.

Наведено результати дослідження еволюції ролі та функцій держави в економіці. Розкрито основні теоретичні підходи до аналізу місця держави в економічних процесах. Встановлено, що успішна реалізація державою її функцій передбачає розв'язання 2-х найважливіших завдань стратегічного характеру. Перше завдання має на меті приведення функцій держави у повну відповідність з її потенціалом. Друге завдання пов'язане з необхідністю підвищення дієздатності інститутів, що передбачає здійснення ефективної регламентуючої діяльності держави. Необхідність регулювання економіки випливає з економічних функцій, виконання яких покладається на державу. Виникнення та розвиток економічних функцій держави є результатом розвитку економіки та об'єктивних суспільних потреб. Обгрунтовано, що у результаті ускладнення економічних зв'язків держава дедалі активніше втручається у господарське життя з метою протидії негативним тенденціям, що виникають в економіці. Визначено перспективні напрями вдосконалення регулювання державою економічних процесів. Предмет дослідження - теоретико-методологічні засади аналізу еволюції економічних функцій держави. Мета роботи - аналіз основних підходів до визначення ролі держави в економіці, систематизація наукових поглядів на еволюцію її економічних функцій та визначення перспективних напрямів удосконалення регулюючого впливу уряду на перебіг макроекономічних процесів. У дослідженні використано широкий спектр загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема, історичний та логічний, абстрагування, узагальнення, індукції та дедукції, аналізу та синтезу. Результати роботи полягають перш за все у здійсненні аналізу основних підходів до визначення ролі держави в економіці, систематизації наукових поглядів на еволюцію її економічних функцій та визначенні на цій основі перспективних напрямів удосконалення впливу уряду на перебіг макроекономічних процесів. Висновки роботи полягають перш за все у тому, що досвід розвитку світової економіки чітко продемонстрував, що різні країни у певні періоди часу орієнтувалися більшою мірою на певні функції регулювання економіки залежно від історичного етапу, національних традицій, усвідомлення своїх можливостей та необхідності їх використання. Одержані результати можуть бути використані як у разі вдосконалення проведення економічної політики держави, так і у навчальному процесі під час викладання ряду дисциплін.

Розглянуто значення внутрішньої торгівлі в національній економіці. Визначено тенденції розвитку торговельної сфери в Україні з урахуванням світової фінансово-економічної кризи 2008 - 2009 рр. Проаналізовано динаміку товарообороту підприємств торгівлі з урахуванням впливу різноманітних факторів.

Проаналізовано глобальні тенденції формування і розвитку економічної політики держави. Акцентовано увагу на необхідності обмеження негативного впливу глобальних макроекономічних дисбалансів на розвиток економіки. Визначено напрями використання в Україні світового досвіду реалізації економічної політики.

Досліджено трансформацію внутрішнього ринку споживчих товарів в умовах інтенсифікації євроінтеграційних процесів. Проаналізовано тенденції розвитку внутрішнього ринку споживчих товарів України, що сформувався під впливом структурних деформацій національної економіки. Виявлено зростання обсягу внутрішнього ринку, зміни в сукупному попиті та пропозиції, що характеризуються збільшенням роздрібного товарообороту імпортних споживчих товарів. Запропоновано основні пріоритети розбудови внутрішнього ринку споживчих товарів, що полягають у вдосконаленні інституційного середовища для розвитку конкуренції між вітчизняними товаровиробниками та імпортерами, наближуючи його до рівня країн - членів ЄС.

Ефективність функціонування національної економіки детермінується її спроможністю адекватно й гнучко реагувати на виклики, що постають на кожному етапі її розвитку. За сучасних умов з особливою гостротою проявляються виклики, зумовлені динамічним поступом технологічного розвитку, посиленням конкуренції на світових ринках, необхідністю задоволення суспільних потреб, які постійно зростають, пошуку нових підходів до забезпечення ефективної компліментарності складових сталого розвитку, посиленням вимог до збалансованості національних інтересів з глобальним розвитком, необхідністю зваженого балансування між перманентною появою нових можливостей і загроз в умовах швидкого поширення кризових явищ. Глобалізація трансформує форми та функції держави. Досвід глобального розвитку останніх десятиліть дозволяє виявити два взаємопов'язаних, але разом з тим різних напрями трансформацій, які безпосередньо фокусуються у площині цієї проблематики. На початку XXI ст. глобальна економіка вступила у нову еру розвитку, оскільки стрімко загострилися суперечності між транснаціональним виміром капіталу та державним суверенітетом як формою організації та функціонування суспільства. Глибинним наслідком глобалізації є обмеження регулюючих функцій держав. При цьому держави вже не можуть належним чином захистити національні економіки від дисбалансів та асиметричних шоків. Унаслідок лібералізації національні уряди втрачають можливість дієвого використання цілої низки макроекономічних інструментів. Місце і роль держави за умов сучасних трансформацій визначається перш за все тим, що держава розглядається як суб'єкт, який забезпечує організацію та функціонування всіх елементів соціально-економічної системи. Виступаючи представником суспільства в цілому, саме держава встановлює правила функціонування та ринкової взаємодії економічних агентів у межах певного господарського порядку і здійснює контроль за їх дотриманням. Підгрунтям для реалізації виваженої економічної політики має слугувати наукова ідентифікація стратегічних пріоритетів розвитку економіки й визначення на цій основі концептуальних підходів та інструментарію з метою гармонізації інтересів суспільства.

Розглянуто основні методологічні тренди у розвитку сучасної економічної теорії. Узагальнено методологічні засади формування економічної теорії у сучасному парадигмальному контексті. Проаналізовано напрями пошуку вирішення внутрішніх проблем сучасної економічної теоретичної науки. Розкрито основні аспекти розвитку новітніх напрямів економічних досліджень, серед яких експериментальна та поведінкова економічна теорія.

Дослідження зумовлено великою зацікавленістю суспільства в усьому світі в можливих перспективах його майбутнього розвитку та зростання вимог до системи державного управління в умовах сучасного розвитку інформаційних технологій. Інформаційно-комунікаційні технології з кожним днем стають все більш важливим фактором не тільки у повсякденному житті, а й у процесі розвитку держав. Основні цілі можуть бути досягнуті у впровадженні та розповсюдженні послуг електронного урядування залежно від готовності країни щодо інфраструктури електронних послуг та їх використання. Мета дослідження - визначити організаційні вимоги, необхідні для впровадження та розвитку електронного урядування, а також для розв'язання проблем затримки стосовно готовності до електронного урядування як із боку надавачів послуг (державного сектору), так і з боку користувачів (організації, підприємства, населення) країн, що розвиваються, на прикладі України. Існуючі інструменти електронної готовності не можуть адекватно розв'язати організаційні проблеми. Наприклад, часто недоотримують доступ до інформації в межах організацій. Такі елементи, як заходи інфраструктури ІТ-сфери та освіти, є популярними чинниками інструментів оцінювання електронної готовності. Наявні інструменти забезпечують неповні параметри та фактори для оцінки всеосяжної електронної готовності організацій, з урахуванням політичного й економічного середовища. Таким чином, це дослідження сприяє інтегрованій рамці електронного урядування для оцінки готовності державних органів для досягнення цілей у сфері електронного урядування. На відміну від існуючої літератури про електронне урядування, яка зосереджується переважно на технічних питаннях і спирається на загальні інструменти електронної готовності, це дослідження сприяє всебічному розумінню основних факторів оцінювання організаційної готовності до електронного урядування в Україні. Запропонована структура електронного урядування включає 7 аспектів оцінки готовності для держав, що розвиваються, включаючи організаційну стратегію електронного уряду, доступ до користувачів, програму електронного урядування, архітектуру, бізнес-процеси та інформаційні системи, інфраструктуру та людські ресурси.

Розкрито сутність механізму рефінансування банків (РБ). Досліджено трансмісійний механізм регулювання економіки та різні канали емісії грошей. Визначено особливості РБ в умовах посилення глобалізаційних процесів. Розкрито сутність, елементи й еволюцію механізму РБ України. Проаналізовано механізм РБ кредитором останньої інстанції, виявлено ключові проблеми та запропоновано шляхи їх розв'язання. Висвітлено досвід РБ центральними банками зарубіжних країн. Обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення механізму РБ України.

Висвітлено еволюцію предмета та методу економічної теорії. Розкрито основи функціонування економічної системи, зміст і структуру суспільного виробництва, питання конкуренції та наслідки монополії. Охарактеризовано функціональні форми капіталу. Розглянуто функції кредиту, особливості становлення ринкових відносин в аграрному секторі, джерела формування доходів населення, економічні функції держави. Увагу приділено структурі суспільного виробництва, теоріям вартості товару, класифікації ринків.

Розкрито методологію аналізу макроекономічних процесів. Визначено зміст системи національних рахунків як підгрунтя для здійснення макроекономічного аналізу. Увагу приділено аналізу монетарної, валютно-курсової, фіскальної політики, розкриттю інструментарію аналізу інвестиційно-інноваційної діяльності та моделювання економічної динаміки. Визначено напрями макроекономічного аналізу ринку споживчих товарів, зовнішньоекономічної політики, платіжного балансу, а також національної економічної безпеки.

Дослідження зумовлено великою зацікавленістю суспільства в усьому світі в можливих перспективах його майбутнього розвитку та зростання вимог до системи державного управління в умовах сучасного розвитку інформаційних технологій. Інформаційно-комунікаційні технології з кожним днем стають все більш важливим фактором не тільки у повсякденному житті, а й у процесі розвитку держав. Основні цілі можуть бути досягнуті у впровадженні та розповсюдженні послуг електронного урядування залежно від готовності країни щодо інфраструктури електронних послуг та їх використання. Мета дослідження - визначити організаційні вимоги, необхідні для впровадження та розвитку електронного урядування, а також для розв'язання проблем затримки стосовно готовності до електронного урядування як із боку надавачів послуг (державного сектору), так і з боку користувачів (організації, підприємства, населення) країн, що розвиваються, на прикладі України. Існуючі інструменти електронної готовності не можуть адекватно розв'язати організаційні проблеми. Наприклад, часто недоотримують доступ до інформації в межах організацій. Такі елементи, як заходи інфраструктури ІТ-сфери та освіти, є популярними чинниками інструментів оцінювання електронної готовності. Наявні інструменти забезпечують неповні параметри та фактори для оцінки всеосяжної електронної готовності організацій, з урахуванням політичного й економічного середовища. Таким чином, це дослідження сприяє інтегрованій рамці електронного урядування для оцінки готовності державних органів для досягнення цілей у сфері електронного урядування. На відміну від існуючої літератури про електронне урядування, яка зосереджується переважно на технічних питаннях і спирається на загальні інструменти електронної готовності, це дослідження сприяє всебічному розумінню основних факторів оцінювання організаційної готовності до електронного урядування в Україні. Запропонована структура електронного урядування включає 7 аспектів оцінки готовності для держав, що розвиваються, включаючи організаційну стратегію електронного уряду, доступ до користувачів, програму електронного урядування, архітектуру, бізнес-процеси та інформаційні системи, інфраструктуру та людські ресурси.