Розглянуто провідні способи продажу меблів вітчизняними підприємствами-виробниками. Виокремлено переваги та недоліки окремих каналів розподілу продукції, окреслено перспективи подальшого розвитку технологій продажу з урахуванням сучасних тенденцій українського ринку меблів. Доведено, що однією з таких тенденцій є зростання вимог клієнтів до рівня обслуговування. Представлено результати дослідження якості обслуговування в магазинах деяких українських меблевих компаній. Показано, що окремі компанії забезпечують достатньо високий рівень обслуговування клієнтів у своїх магазинах. У той самий час деякі оператори ринку сьогодні не вважають сервісне обслуговування клієнтів стратегічним пріоритетом, що може стати загрозою їх існуванню за умов формування в Україні розвиненої мережі меблевих гіпермаркетів.

Наведено результати досліджень стосовно впливу застосування набору різних за біологічними особливостями та технологією вирощування зернофуражних культур у короткоротаційних сівозмінах на зміну агрофізичних властивостей грунту та запасів доступної вологи, на вміст гумусу у грунті, фітосанітарний стан посівів цукрових буряків, урожайність озимої пшениці, гороху, ячменю, кукурудзи та цукрових буряків, а також на продуктивність сівозмін і економічну ефективність їх використання. На підставі результатів досліджень рекомендовано впроваджувати сівозміни з високим насиченням кукурудзою та ячменем за одночасного використання підвищених норм гною чи загортання в грунт побічної продукції зернових культур з метою запобігання збідненню грунту за органічною речовиною.

Розглянуто теоретичні, методичні та практичні питання формування маркетингових стратегій на меблевих підприємствах. Уточнено визначення основних категорій стратегічного управління. Удосконалено структурно-логічну модель процесу стратегічного управління та класифікацію маркетингових стратегій. Досліджено сучасні тенденції розвитку меблевої промисловості України та світу, зроблено оцінювання стратегічних позицій підприємств галузі на ринку меблів і визначено готовність менеджменту до стратегічних змін. Обгрунтовано загальну стратегію розвитку меблевої промисловості України. Запропоновано матрицю рекомендованих стратегій для підприємств залежно від їх розміру та рівня готовності до стратегічних змін. Визначено зміст стратегій за складовими комплексу маркетингу. Удосконалено методологічний інструментарій вирішення проблем стратегічного розвитку, що є актуальними для виробників меблів. Запропоновано варіанти організаційного забезпечення реалізації стратегічних змін. Обгрунтовано науково-методичний підхід щодо оцінювання ефективності маркетингових стратегій меблевих підприємств.

Проаналізовано основні проблеми розвитку сектору виробництва меблів. Визначено характер конкуренції, напрями модернізації виробничих потужностей і вдосконалення продукції, інтенсивність інвестування виробництва, рівень залучення меблевих підприємств до бізнес-об'єднань, а також перспективи підприємств сектору за умов інтеграції України у світові організації.

Обурунтовано необхідність змін стратегічних орієнтирів діяльності підприємств меблевої галузі у зв'язку зі зрушеннями, які відбуваються у зовнішньому та/або внутрішньому середовищах. Представлено систематизацію видів змін, які можуть відбуватися на підприємстві, а також методичні підходи до формування стратегічного набору розвитку меблевого підприємства залежно від його розміру та ступеня готовності до стратегічних змін. Розроблено рекомендації щодо раціонального організаційного забезпечення змін у стратегії підприємства.

Досліджено вчення про сівозміни. Показано відношення окремих культур до беззмінного вирощування. Вказано допустимі строки повернення культур на попереднє місце вирощування. Обґрунтовано розміщення парів і районованих в Лісостепу сільськогосподарських культур в сівозмінах. Подано сучасну класифікацію сівозмін та різних варіантів спеціалізації польових сівозмін. Наведено схеми багатопільних і короткоротаційних польових сівозмін. Розглянуто особливості польових сівозмін на меліорованих і еродованих землях. Окремо увагу приділено прикладам овочевих сівозмін та сівозмін в садівництві. Подано методику проектування та освоєння сівозмін.

Подано історію розвитку та наукові основи основного обробітку ґрунту, його класифікацію і технічне забезпечення. Деталізовано використання оранки як традиційного основного заходу обробітку в системі зяблевої підготовки поля під просапні та культури звичайної рядкової сівби. Проаналізовано можливість мінімалізації зяблевого обробітку ґрунту за рахунок зменшення глибини оранки та заміни її різноглибинним плоскорізним розпушуванням. Окремо розглянуто основний обробіток ґрунту під озимі після різних попередників.