Узагальнено дані про особливості культурних процесів середини ХХ ст., відзначеного молодіжним рухом і відповідними тенденціями "проcтоти вираження" у сфері мистецтва, у тому числі в мас-культурному його виявленні.

Обобщены данные об особенностях культурных процессов середины ХХ ст., отмеченного молодежным движением и соответствующими тенденциями "проcтоты выражения" в сфере искусства, в том числе в масс-культурном его выявлении.

Clause is devoted to generalization of the cultural processes, given bout features, of middle ХХ centuries marked by youth movement and appropriate tendencies "simplicity of expression " in sphere of art, including in weights-cultural its detection.

Відзначено, що соціальні та культурні зміни зумовлені відмінними від попередніх століть якостями художнього мислення, вплинули на культуру сьогодення. Доведено, що масова музика є потужним музичним і соціальним явищем, яке відображає художню суть певного часу, а саме - осмислення негативних тенденцій дійсності та суперечностей духовного стану молоді середини XX ст. Зауважено, що кульмінаційним етапом розвитку масової музики є рок - складне, внутрішньосуперечливе явище культури. Формування масової музики, що відбувалося в середині XX ст., у період суттєвих зрушень у сфері соціальних відносин, пов'язане з соціальним середовищем. Визначено роль масової музики у культурному житті молоді середини XX ст. Увагу приділено питанню мислення молоді 1950 - 1960-х рр., якому притаманні суто музичні настановлення, виражені у примітивних ритмізованих фестивально-карнавальних акціях. Цей факт актуалізує інструментальний чинник музичної культури, який спричинив подальший динамічний розвиток камерно-інструментальної музики у розважальному та серйозному напрямках.

У процесі аналізу популярного баянно-акордеонного мистецтва визначено деякі стильові показники, що споріднюють цей музичний шар із масовими музичними жанрами середини XX ст., тим самим утворюючи безперервний ланцюг нових явищ у музичному мистецтві, які виникли в процесі мас-культурних новацій. Баянне мистецтво є унікальним прикладом зміни "культурного знаку", яке на очах кількох поколінь пройшло шлях від інструмента народних гулянь (масового) до академічного інструмента "високого мистецтва".

Баянно-акордеонну школу розглянуто як феномен культурно-освітньої традиції та у цьому сенсі значення освіти поглиблюється соціокультурною функцією та надає можливість визнати школу як освітню категорію. Зазначені функціональні характеристики акорденного виконавства надали змогу виявити структурні компоненти баянно-акордеонної школи в галузі загальної педагогіки, музичної освіти, а саме: мотиваційно-стимулюючий; інформативно-лідерський; комунікативний; творчо-креативний; технічно-еволюційний; технологічний та емоційно-виконавський.

Розкрито загальноосвітні, філософські, педагогічні, етнологічні, соціокультурні, художньо-естетичні, соціально-педагогічні, музикознавчі наукові підходи, на основі яких узагальнено зміст поняття "школа". Запропоновано періодизацію розвитку сербської баянно-акордеонної школи в контексті культурно-історичних періодів та музично-освітніх тенденцій кінця XIX - початку ХХІ ст. Досліджено процес запровадження баянно-акордеонної практики в систему сербської музичної освіти, який наведено в хронологічній послідовності. Проаналізовано шлях формування освітньо-педагогічного досвіду сербських баяністів-акордеоністів з визначенням фундаторів сербської школи баянно-акордеонної майстерності. Вивчено практику підготовки сербських баяністів-акордеоністів на рівнях початкової та середньої освіти шляхом вивчення законодавчої бази, освітніх документів і навчального забезпечення музично-освітніх закладів. Визначено освітньо-педагогічні новації сербських колег з перспективою подальшого запровадження їх педагогічного досвіду в систему української музичної освіти.

Проведено цілісне системне дослідження проблеми становлення та розвитку сербської баянно-акордеонної школи. Визначено її структуру як системи, елементи цієї системи, соціокультурні функції, передумови та тенденції розвитку. Охарактеризовано стан досліджуваної проблеми, визначено сутність базових понять дослідження. Виявлено й обгрунтовано періоди розвитку галузі. Визначено типи сербської баянно-акордеонної школи та етапи розвитку кожного. Охарактеризовано сучасний тип баянно-акордеонної школи (академічно-народний), розкрито напрями й особливості підготовки баяністів-акордеоністів у її межах. На підставі аналізу навчальних планів і програм підготовки баяністів-акордеоністів на рівні початкової та середньої ланок музичної освіти Сербії визначено зміст, технології, інноваційні педагогічні принципи формування виконавської майстерності баяністів-акордеоністів. Визначено напрями, спеціальності, зміст та освітні технології підготовки баяністів-акордеоністів на рівні вищої музичної освіти Сербії. Виявлено спільні та відмінні характеристики в системах підготовки баяністів-акордеоністів Сербії та України, узагальнено прогресивний досвід у сфері підготовки фахівців до виконавсько-педагогічної діяльності в Сербії, показано можливості його використання в Україні.

Здійснено порівняльний аналіз змісту підготовки баяністів-акордеоністів у вищих мистецьких навчальних закладах Сербії і України. За результатами порівняльно-зіставного аналізу навчального забезпечення ВНЗ 2-х країн визначено, що сербські вищі навчальні заклади мають значно більше повноважень у формуванні змісту підготовки баяністів-акордеоністів, ніж українські. Зміст навчальних планів напрямів "Музичне мистецтво" і "Музична педагогіка" є однаковим для всіх вищих мистецьких закладів Сербії, які набувають специфічних ознак: на відміну від українських планів, скорочуються дисципліни загальноосвітнього блоку, уводять дисципліни "Соціологія культури та мистецтва", "Психологія мистецтва"; перелік фахових дисциплін значно розширений.

Висвітлено специфіку домашнього насильства як соціокультурного феномену, закордонний і вітчизняний досвід протистояння явищу насильства у родині. Проаналізовано проблеми насильства в шкільному середовищі, основні напрями соціально-педагогічної роботи з підлітками - суб'єктами і об'єктами насильницьких дій. Розглянуто інноваційні методики, спрямовані на запобігання та протидію насильству.

Висвітлено актуальні питання музикознавства, творчості знаних і маловідомих українських митців, представників української діаспори. Охарактеризовано творчу спадщину українських музичних діячів і композиторів XVII - початку XX століть. Досліджено рецепцію неоромантизму у фортепіанній музиці Якова Степового (1883 - 1921), європейські симфонічні традиції у творчості Михайла Калачевського, неофольклорні тенденції баянно-акордеонної творчості Віктора Власова. Розглянуто творчий світ Григорія Верети. Проанолізовано композиторську спадщину К. Мікулі у акордеонній практиці сьогодення.

Висвітлено актуальні питання музичної науки та освіти, композиторської та виконавської творчості як знаних, так і маловідомих українських митців, представників української діаспори. Розглянуто духовну спадщину М. М. Аркаса. Проаналізовано жанрово-стильові традиції творчості М. Леонтовича та їх ретроспекцію в музичному мистецтві сьогодення. Розглянуто український класицизм сонати для скрипки та чембало М. Березовського. Увагу приділено картинам історичного минулого України у симфонічній творчості О. Яковчука.

Досліджено творча спадщина українських музичних діячів і композиторів XVII - початку XX століть. Охарактеризовано роль творчості полтавської піснярки Марусі Чурай у часи Хмельниччини. Проаналізовано варіаційні цикли для фортепіано у творчості українських композиторів. Висвітлено принципи формування репертуару українського народного хору в творчості О. Кошиці. Досліджено віртуозні традиції у програмних етюдах для фортепіано українських композиторів (на прикладі "Заметілі" В. Сильванського). Охарактеризовано фортепіанний концерт у музиці XX століття (на прикладі творчості Б. Лятошинського, С. Рахманинова, А. Шенберга). Увагу приділено твори-екфразиси у фортепіанній музиці І. Шамо. Репрезентовано творчу діяльність молодіжного симфонічного оркестру України. Досліджено екологію національної культури як аспект творчості Віктора Мужчиля (на прикладі думи для мішаного хору "Вмирала річка"). Висвітлено підходи та принципи формування професійної культури майбутніх педагогів-музикантів.