Наведено дані щодо захворюваності свиней лептоспірозом на території України за останні чотири роки (2001 - 2004). Проілюстровано етіологічну структуру збудника. Вивчено питання територіальної приуроченості спалахів лептоспірозу. На підставі цих даних складено дві карти: карту етіологічної структури лептоспірозу свиней, а також карту щільності випадків захворюваності.

  Скачати повний текст

Проілюстровано дані щодо захворюваності великої рогатої (ВРХ) худоби лептоспірозом на території України за останні три роки (2007 - 2009) та етіологічну структуру збудника. Вивчено питання територіальної приуроченості спалахів лептоспірозу. На базі цих даних складено дві карти: етіологічної структури лептоспірозу ВРХ і щільності випадків захворюваності.

Розглянуто питання, пов'язані з фізико-хімічними методами концентрування лептоспірозного антигену. Вказано на можливість концентрування останнього за допомогою методів діалізу та за допомогою поліетиленгліколю (ПЕГ). У разі концентрування інактивованої культури лептоспір за допомогою методу діалізу рекомендується витримувати експозицію п'ять годин. У разі концентрування за допомогою ПЕГ оптимальною є концентрація 10 % за експозиції 4 доби. Зроблено висновок, що у виробництві біопрепаратів доцільно використовувати антиген, концентрований за допомогою методу діалізу, адже він дозволяє провести концентрування 15 разів за об'ємом (у ПЕГ 10 разів за об'ємом), концентрат практично не містить баластних речовин, які можуть мати негативний вплив на антигенні та імуногенні властивості одержаного антигену.

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.218-8

Рубрики:

Лептоспіроз тварин

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертаційна робота присвячена вивченню епізоотичної ситуації щодо лептоспірозу великої рогатої худоби (ВРХ) в Україні, розробленню та вдосконаленню системи засобів діагностики і специфічної профілактики захворювання. На основі проведених досліджень визначено рівень поширення лептоспірозної інфекції серед поголів'я ВРХ і встановлено етіологічну структуру збудників захворювання. Вперше проведено епізоотологічне районування території України та складено карту напруженості епізоотичної ситуації лептоспірозу ВРХ. Встановлено, що епізоотична ситуація з лептоспірозу ВРХ в різних областях України не одноманітна та має свої особливості як за кількістю випадків зараження, так і за кількістю збудників лептоспірозу. За результатами епізоотологічного моніторингу шести областей України встановлено циркуляцію лептоспір серовару hardjo серед поголів'я ВРХ. Встановлено, що у корів під час лептоспірозу внаслідок дії токсинів збудника хвороби виникають виразні деструктивні зміни в нирках, печінці, легенях і головному мозку, а також системне ураження клітин ендотелію кровоносних судин. Смерть тварин настає в результаті розвитку синдрому токсичного шоку, який виникає як внаслідок дії токсинів лептоспір, так і внаслідок розвитку ниркової недостатності. Уперше в Україні розроблено дві полімеразні ланцюгові реакції (ПЛР)-тест-системи: тест-система для індикації ДНК патогенних лептоспір методом ПЛР з електрофоретичною детекцією результатів досліджень і тест-система для індикації ДНК патогенних лептоспір методом ПЛР у режимі реального часу. Теоретично обгрунтовано необхідність розроблення вітчизняної вакцини проти лептоспірозу ВРХ з урахуванням етіологічної структури захворювання, яка склалась останнім часом і розроблено "Вакцину проти лептоспірозу тварин полівалентну (варіант bovis)". Вивчено вплив інактивованої вакцини проти лептоспірозу на показники еритропоезу та лейкопоезу периферійної крові кролів. Визначено оптимальну імунізуючу дозу вакцини та рівень антитіл до серогруп лептоспір у сироватці крові щеплених тварин. Проведено дослідження щодо імуногенності створеної вакцини за лабораторних і виробничих умов. Розроблено нормативну документацію на вакцину та проведено її комісійні випробування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е4с8 + П841.94 + Е422.112*716-636-601.2

Рубрики:

Патогенні спірохети

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено епізоотичну ситуацію та етіологічну структуру лептоспірозу свиней на території України. Удосконалено систему діагностики та профілактики цього захворювання. Висвітлено епізоотичну ситуацію та етіологічну структуру збудників лептоспірозу свиней. Особливу увагу приділено специфічній профілактиці лептоспірозу свиней. Обгрунтовано необхідність розробки вітчизняної вакцини проти лептоспірозу свиней та наведено основні етапи виготовлення та контролю вакцин проти лептоспірозу. Надано відомості щодо динаміки формування імунної відповіді за застосуваня вакцинних препаратів з метою профілактики лептоспірозу свиней. Вміщено інформацію щодо сучасних методів діагностики та заходів боротьби з лептоспірозом.

Висвітлено сучасні погляди на транскордонні хвороби тварин. З урахуванням наукових праць авторитетних вчених і сучасних розробок щодо розповсюдження та профілактики транскордонних захворювань розкрито значення цих хвороб в епізоотології. Розкрито загальні закономірності та тенденції їх поширення. Подано сучасні відомості про збудників цих захворювань. Охарактеризовано нинішній стан боротьби з ними (можливої ерадикації, на кшталт, як це було зроблено з чумою великої рогатої худоби). Зазначено, що саме транскордонний потенціал цих інфекційних захворювань призводить до негативних тенденцій із продовольчою безпекою у глобальному масштабі. Наведено характеристики й особливості сучасного перебігу транскордонних хвороб тварин. Описано епізоотологічні їх особливості. Викладено новітні методи діагностики, диференційної діагностики та заходи профілактики й боротьби з ними.