Розглянуто питання щодо розрахунків металевих конструкцій вантажопідйомних машин (ВПМ) і механізмів, а також конструювання типових несучих систем ВПМ. Описано класичні та числові методи розрахунку статично визначуваних і невизначуваних стрижневих систем на міцність, жорсткість та стійкость від статичних і динамічних навантажень. Проаналізовано особливості розрахунку стрижневих систем методом скінченних елементів у формі методу переміщень, а також визначення переміщень вузлів конструкцій. Запропоновано класифікацію навантажень.

Рассмотрены вопросы расчета металлических конструкций грузоподъемных машин (ГПМ) и механизмов, а также конструирования типовых несущих систем ГПМ. Описаны классические и числовые методы расчета статистически определяющих и неопределяющих стержневых систем на крепость, жесткость и стойкость от статистических и динамических нагрузок. Проанализированы особенности расчета стержневых систем методом конечных элементов, представленных в форме метода перемещения, а также определения перемещений узлов конструкций. Предложена классификация нагрузок.

Наведено науково-методичні підходи до вирішення питань синтезу, оптимізації, моделювання й експериментальних досліджень технічних систем. Описано підйомно-транспортні та робототехнічні системи, розглянуто питання, пов'язані з використанням обчислювальної техніки у розрахунках і проектуванні. Визначено елементи математичного забезпечення бібліотеки стандартних програм, проаналізовано особливості автоматизованого проектування в системі САПР.

Приведены научно-методические подходы к решению вопросов синтеза, оптимизации, моделирования и экспериментальных исследований технических систем. Описаны подъемно-транспортные и робототехнические системы, рассмотрены вопросы, связанные с применением вычислительной техники в расчетах и проектировании. Определены элементы математического обеспечения библиотеки стандартных программ, проанализированы особенности автоматизированного проектирования в системе САПР.

Розглянуто застосування методів будівельної механіки до силового та деформаційного розрахунків несучих металевих конструкцій машин. На прикладах з інженерних задач наведено методики розрахунків металоконструкцій та з'єднань їх елементів за критеріями працездатності на підставі методу граничних станів.

Рассмотрены особенности применения методов строительной механики к силовому и деформационному расчетам несущих металлических конструкций машин. На примерах, взятых из инженерных задач, приведены методики расчетов металлоконструкций и соединений их элементов по критерию трудоспособности на основе метода предельных состояний.

Обгрунтовано онтологічну концепцію ролі естетичного ідеалу у структурі естетичної свідомості. Проаналізовано проблему виявлення онтологічних структур у бутті естетичного ідеалу. Досліджено онтологію естетичного ідеалу, яка виявляє себе як гетерогенна проблематика. Показано неоднорідність змістових рівнів репрезентації естетичного ідеалу в естетичній свідомості. Сформульовано визначення понять "естетичний ідеал" та "естетична свідомість". З використанням даних категорій проаналізовано онтологічну диференціацію ідеалу та розкрито її роль у формуванні ейдетики естетичного ідеалу. Описано форми синтезу антиномій естетичної свідомості. Виявлено трансцендентальні основи естетичних цінностей, висвітлено полісемантику естетичного ідеалу у просторі естетичного символу. На підставі визначення особливостей соціокультурного виміру ідеалу виділено способи його існування у культурному просторі. Розкрито специфіку конструювання онто- й автопоезису естетичного ідеалу у культурі.

Проаналізовано біблейський наратив у контексті літературної традиції давнього Близького Сходу. Виявляється роль пошуку загальних рис між близькосхідними космогонічними міфами та уявленнями автора книги Буття для сучасних перекладів (на прикладі Бут 1:1-2). Враховуючи біблейську критику, такі переклади створюють більш чітку картину еволюції тлумачень тексту у межах біблейської традиції, що дозволить читачам у подальшому зрозуміти, де у Біблії знаходиться оригінальний текст, а де-його Reception History. Прослідковуються шляхи творчої переробки та рецепції біблейськими авторами запозиченого матеріалу з літературної традиції давнього Близького Сходу. На прикладі окремих біблейських текстів доводиться, що історична рецепція притаманна їх авторам, а біблейська критика та Reception History не тільки не суперечать одна одній, але й повинні розглядатися як невід'ємні методологічні принципи єдиного екзегетичного простору Біблії; протиставити Reception Historу біблейській критиці вважається методологічно недоцільним.