Розкрито природу ділового спілкування та визначено її провідні духовно-практичні компоненти у ціннісно-екзистенційному вимірі. У філософському аспекті проаналізовано особливості становлення та розвитку феномену "ділове спілкування" та зазначено, що його виокремлення відбувається в епоху розвитку капіталізму, проте формування окремих механізмів і технологій - на ранніх етапах становлення торгово-комерційних відносин. Вперше розкрито духовну природу ділового спілкування в системі понятійної єдності: менталітет, корпоративний дух, творча активність. Обгрунтовано визначення поняття "ділове спілкування" як різновиду соціально значущої діяльності, що конструює аксіологічну систему свого суб'єкта й актуалізує його поведінкові стереотипи, спрямовані на результативність дії. Доведено, що менталітет як соціально-культурний феномен є духовно-практичною базою процесів самоорганізації ділового спілкування з урахуванням історичних і територіальних, релігійних і національних особливостей. Визначено конструктивний характер корпоративного духу як колективної стратегії ділового спілкування та складної системи його духовних утворень (віри, відданості соціальному інтересу, морально-етичного комплексу), обумовлених предметно-практичною діяльністю, що сприяють творчій активності суб'єкта ділового спілкування. На підставі розгляду сучасних форм прояву відчуження показано його вплив на характер ділового спілкування в цілому та на особистість у процесі здійснення соціально значущої діяльності.