Розглянуто сутність і принципи гносеології, суб'єкт та об'єкт пізнання, етапи та методи дослідження, а також соціальні об'єкти та принципи їх вивчення. Визначено етапи побудови гносеологічної реконструкції соціальних об'єктів, специфіку їх пізнання, місце соціального експерименту в теорії та практиці суспільного життя. Висвітлено процес формування та класифікації категорій діалектики, особливості їх застосування під час дослідження соціальних об'єктів, а також основні категорії діалектичного пізнання суспільства та методи пізнання суспільного буття.

На підставі аналізу іншомовних літературних джерел здійснено системний огляд зарубіжних теорій управління соціально-економічними процесами (СЕП). Проаналізовано вплив виробничого середовища на підприємницьку діяльність(ПД), розкрито зміст понять нових економіки та підприємницької організації. Розглянуто соціокультурні зміни в ПД у постіндустріальну добу, а також інноваційні процеси як чинник підвищення ефективності управління. Висвітлено проблему зайнятості в контексті реструктуризації робочого часу та заробітної плати, визначено морально-етичні чинники управління СЕП.

На основе анализа иностранных литературных источников осуществлен системный обзор зарубежных теорий управления социально-экономическими процессами (СЭП). Проанализировано влияние производственной среды на предпринимательскую деятельность (ПД), раскрыто содержание понятий новых экономики и предпринимательской организации. Рассмотрены социокультурные изменения в ПД в постиндустриальную эпоху, а также инновационные процессы как фактор повышения эффективности управления. Освещена проблема занятости в контексте реструктуризации рабочего времени и заработной платы, определены морально-этические факторы управления СЭП.

Охарактеризовано існуючі системи управління та уточнено поняття "об'єкт" та "суб'єкт управління", проаналізовано механізм їх управління. Розглянуто соціально-філософський підхід, який дозволяє адекватно пояснювати зв'язки між різними рівнями і типами соціального управління, між управлінськими мікро- і макропроцесами.

З філософських позицій розглянуто роль соціальних моделей в управлінні соціальними процесами. Висвітлено проблеми управління соціальними процесами в історії філософської думки від античності до Новітнього часу, а також інформаційного пізнання. Описано механізм соціального управління як особливий зв'язок між законами і процесами суспільного розвитку. Розкрито суть понять експерименту, інтересу.

С философский позиций рассмотрена роль социальных моделей в управлении социальными процессами. Освещены проблемы управления социальными процессами в истории философской мысли от античности до Нового времени, а также информационного познания. Описан механизм социального управления как особая связь между законами и процессами общественного развития. Раскрыто содержание понятий эксперимента, интереса.

Розроблено принципово нову цілісну концепцію управління як форми зв'язку та дійового реального механізму поєднання теоретичного суспільствознавчого знання (теоретичних моделей) і різновидів практичних рішень. Вперше у вітчизняній соціально-філософській літературі зміст, взаємозумовленість та функції основних детермінант і ланок механізму соціального управління як наріжної форми зв'язку суспільної науки і соціальної практики розглянуто з урахуванням особливостей і запитів українського суспільства на шляху до соціально правової держави, ринкових відносин, сталого розвитку й органічного входження в європейський простір. В аспекті соціально-філософського осягнення, тобто у контексті категоріально-понятійної системи соціальної філософії і відповідно до запитів теорії та практики управлінського сьогодення визначено специфіку та діалектичну взаємодію суб'єкта та об'єкта сучасного соціального управління. З'ясовано питання про необхідність розробки та використання у царині соціального управління множини кумулятивних чи комплементарних теорій і теоретичних моделей, кожна з яких має свій "діапазон кількості запитів". Проаналізовано роль соціальної інформації в управлінні, запропоновано критерії оцінки її корисності, досліджено особливості управління нею. Розкрито своєрідність і роль соціального експерименту як важливої форми зворотного зв'язку управління з практикою суспільних перетворень; визначено істотні чинники та складові (зокрема методи регулювання державою підприємницької діяльності на різних рівнях) виникнення та утвердження підприємництва як важливого явища життєдіяльності