Розкрито сутність національної свідомості, описано форми та методи її формування у процесі родинного виховання, під час вивчення фольклорних традицій в українській літературі та аналізу спадщини митців. Висвітлено взаємозв'язок української літератури та західноєвропейської.

Раскрыта сущность национального сознания, описаны формы и методы ее формирования в процессе семейного воспитания, во время изучения фольклорных традиций в украинской литературе и анализа наследия деятелей. Освещена взаимосвязь украинской литературы и западноевропейской.

Висвітлено сутність, теоретичні, психологічні та дидактичні засади, технології особистісно зорієнтованого навчання. Розкрито особливості роботи з художнім текстом на особистісно зорієнтованому уроці. Подано зразки уроків, навчальний план і програму курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Освещены сущность, теоретические, психологические и дидактические основы, технологии личностно ориентированного обучения. Раскрыты особенности работы с художественным текстом на личностно ориентированном уроке. Даны образцы уроков, учебный план и программа курсов повышения квалификации педагогических кадров.

Висвітлено теоретично обгрунтовану та експериментально перевірену систему роботи учителя-словесника з питань формування духовного світу особистості у процесі вивчення української літератури. Встановлено, що оволодіння учнями змістом морально-етичних та літературознавчих понять, вироблення відповідних умінь і навичок самоаналізу, аналізу духовного світу письменника та його героїв сприяє формуванню узагальненого образу представника своєї національної спільноти, національного ідеалу. Процес ідентифікації з ними зумовлює зміни в духовному світі особистості.

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади літературної освіти учнів у системі профільного навчання. Розкрито проблему профілізації літературної освіти за умов профільного навчання. Розглянуто науково-методичне забезпечення літературних курсів за вибором за умов профільного навчання. Охарактеризовано літературу як складову художньої культури. Увагу приділено розгляду символізму у світовій художній літературі. Проаналізовано особливості вивчення сонета у світовій літературі.

Розглянуто стан розробки методики особистісно зорієнтованого навчання. Охарактеризовано потребу, сутність, ознаки даного навчання, його відмінність від інших методичних систем. Окреслено риси та структуру особистісно зорієнтованого уроку, видів робіт на різних його етапах.

Розкрито сутність понять та з'ясовано ознаки особистісно зорієнтованого навчання (ОЗН). Акцентовано на відмінностях у дефініції ОЗН з точки зору методології, методики та педагогічної технології. Висвітлено полеміку серед освітян, яку викликає впровадження ОЗН до практики навчальних закладів освіти, щодо новизни методики ОЗН. Зазначено, що головним об'єктом турботи традиційної школи є предметні знання, уміння й навички, тоді як ОЗН проголошує своєю метою становлення особистості, а предметні знання та вміння є засобом досягнення цієї мети; по-друге, учень перетворюється з об'єкта впливу на суб'єкта власної життєдіяльності, спрямованої на самопізнання, саморозвиток, вироблення власних способів освоєння світу, причому вчитель виступає як фасилітатор учня: він не передає знання, а допомагає організувати діяльність. Підсумовано, що найскладнішою сьогодні є проблема психологічної та фахової готовності вчителів до впровадження ОЗН, у чому особлива роль належить інститутам післядипломної педагогічної освіти та творчим групам з проблеми ОЗН.

Раскрыта сущность понятий и выяснены признаки личностно ориентированного обучения (ЛОО). Подчеркнуты различия в дефиниции ЛОО с точки зрения методологии, методики и педагогической технологии. Освещена полемика среди педагогов, вызванная введением ЛОО в практику учебных заведений, в отношении новизны методики ЛОО. Указано, что главным объектом заботы традиционной школы являются предметные знания, умения и навыки, тогда как ЛОО провозглашает своей целью становление личности, а предметные знания и умения выступают средством достижения этой цели; во-вторых, ученик превращается из объекта воздействия в субъекта собственной жизнедеятельности, направленной на самопознание, саморазвитие, выработку собственных способов освоения мира, причем учитель выступаеткак фасилитатор ученика: он не передает знания, а помогает организовать деятельность. Подытожено, что самой сложной сегодня является проблема психологической и профессиональной готовности учителей к внедрению ЛОО, и здесь особая роль принадлежит институтам последипломного педагогического образования и творческим группам по проблеме ЛОО.

The article expands into the core of personality-oriented education, covers its features as educational methodology, method and technology.

Охарактеризовано існуючі парадигми особистісно зорієнтованої освіти. Розкрито сутність, визначено ознаки, принципи, функції культурологічної парадигми, її відповідність вимогам часу.