Мета дослідження - зниження акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних із надмірним збільшенням маси тіла під час вагітності на підставі вивчення клініко-функціональних, ендокринологічних, метаболічних, морфологічних особливостей стану фетоплацентарного комплексу та розроблення вдосконаленого алгоритму лікувально-профілактичних заходів. Проведено когортне дослідження у 264 пацієнток, що перебували на обліку з приводу вагітності в жіночих консультаціях м. Київ. За допомогою методу суцільної вибірки 178 жінок було включено у ретроспективне дослідження і 86 - у проспективне. В основну групу ввійшли 39 вагітних, з якими проводили індивідуальні бесіди, у контрольну групу - 142 жінки, які отримали традиційні рекомендації в жіночій консультації. Використання вдосконаленого алгоритму надає можливість покращити акушерські (зниження частоти прееклампсії на 12,3 %; аномалій пологової діяльності - на 8,4 %) і перинатальні наслідки (зниження рівня асфіксії під час розродження на 9,4 % і постнатальної адаптації - на 7,8 %) розродження жінок із надмірним збільшенням маси тіла під час вагітності. Отримані результати надають право рекомендувати вдосконалений алгоритм для широкого використання у практичній охороні здоров'я.

Увагу присвячено зниженню акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних з надмірною надбавкою маси тіла під час вагітності на основі вивчення клініко-функціональних, ендокринологічних, метаболічних, морфологічних особливостей стану фетоплацентарного комплексу та розробки удосконаленого алгоритму лікувально-профілактичних заходів. Встановлено взаємозв'язки між ліпідним обміном і рівнем біохімічних і гормональних показників крові у різні терміни вагітності. Показано, що у першому триместрі є помірний зв'язок відсотку жирової маси тіла з базальною та стимульованою інсулінемією, з показником інсулінорезистентності НОМО, а також концентрацією холестерину. У другому триместрі крім базальної інсулінемії та інсулінорезистентності просліджується позитивний зв'язок з тригліцеридами і негативний - з ліпопротеїдами високої щільності. Наприкінці вагітності виявлено зв'язок відсотку жирової маси тіла лише з базальною секре-цією інсуліну та індексом НОМО, що зберігається і після розродження. Визначено роль патологічної надбавки маси тіла під час вагітності у генезі та клінічному перебігу прееклампсії, а також подальшої перинатальної патології. Науково обґрунтовано необхідність удосконалення алгоритму профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з надмірною надбавкою маси тіла під час вагітності. Розкрито порівняльні аспекти преморбідного фону, наявності супутньої генітальної та соматичної захворюваності, клінічного перебігу вагітності та пологів у жінок з різною надбавкою маси тіла під час вагітності, показано загальні та відмінні моменти розвитку прееклампсії і подальшої перинатальної патологіїї. Висвітлено особливості стану новонароджених та їх постнатальної адаптації залежно від величини надбавки маси тіла жінки під час вагітності. Удосконалено та впроваджено алгоритм діагностичних і лікувально-профілактичних заходів щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок з патологічною надбавкою маси тіла під час вагітності на підставі поетапного проведення психологічної та медикаментозної корекції.