Вивчено творчу спадщину єлизаветинського письменника Томаса Неша з метою визначення специфіки творення запропонованим ним сатиричної моделі реальноcті дійсності. Пропоновано розрізняти форми реалізації авторського сатиричного пафосу у памфлетах та тих творах, де сатиричне начало присутнє, але не є домінуючим - романі, поемі, п'єсі та бурлеску. З'ясовано, що у творах першої групи сатиричне начало репрезентується експліцитно, а у творах другої - здебільшого імпліцитно. Доведено, що ключовими обєктами висміювання є морально-етичні вади, соціально-політичні реалії й окремі персоналії, а найбільш вживаним засобом сатиризації є мовностилістична гра.