Синтезовано і досліджено фізико-хімічні властивості оксиетильованих аміновмісних похідних фосфорної кислоти з метою забезпечення можливості подальшого впровадження їх як компонентів змащувально-охолоджуючих рідин (ЗОР). Вивчено властивості синтезованих продуктів, а саме, їх відношення до індустріальних та емульгованих мастил, розчинність у воді, їх піноутворювальну здатність, корозійну агресивність. Оксиетильовані аміновмісні похідні фосфорної кислоти добре розчиняються в воді, суміщаються з емульгованими мастилами і практично не суміщаються з індустріальним мастилом. Вони володіють дуже низькою стійкістю піни, що дозволяє виключити їх із складу ЗОР, в якій можуть бути використані синтезовані продукти, антипінні присадки, крім того самі можуть бути використані як основа змащувально-охолоджуючого технологічного середовища.

Під час роботи на основі рослинних жирів одержано нові іоногенні поверхнево-активні речовини. Підібрано оптимальні параметри синтезу, а саме: співвідношення ріпакової олії і кубового залишку, температуру і час реакції. Досліджено фізико-хімічні властивості речовин катіонного характеру та доведено можливість їх використання як текстильно допоміжних реагентів під час обробки поверхні шкіри та хутра.

Зазначено, що вивчення антикорозійної дії нових класів речовин - це важливий шлях для формування чіткої теорії антикорозійного захисту, а отже і пошуку ефективних, економічно доступних антикорозійних засобів. Зроблено огляд щодо інгібіторних властивостей азотовмісних гетероциклів, систематизовано азотовмісні інгібітори за класами, розглянуто механізми інгібіторного захисту для різних класів.

Мета дослідження - вивчення ефективності та безпечності використання препарату новірин виробництва "Київський вітамінний завод" та радіохвильового ножа для лікування чоловіків з папіломавірусною інфекцією. Під спостереженням перебували 68 пацієнтів з гострокінцевими кондиломами (ГК) віком від 19-ти до 44-х років. Термін захворювання від 1-го до 4-х років. Хворих було розподілено на 3 групи: 1-а група одержувала лікування з використанням місцевонекротизуючих препаратів; у 2-й групі пацієнтам проводили видалення ГК радіохвильовим ножем; 3-я група пацієнтів одержувала комплексну терапію із застосуванням препарату новірин і видалення ГК радіохвильовим ножем. Доведено, що у 3-й групі пацієнтів у порівнянні з 1-ю та 2-ю групами одержано найбільш позитивні результати терапії: значне зменшення кількості рецидивів ГК та відсутність хімічних опіків здорових навколишніх тканин у процесі лікування. Заключения: у результаті проведених досліджень встановлено, що використання препарату новірин і новітніх технологій радіохвильової хірургії надає змогу досягнути позитивних клінічних результатів і стійкого клінічного ефекту у лікуванні пацієнтів з ГК. Великою перевагою даного виду лікування є добра переносимість та легкість виконання, що надає змогу використовувати цей метод в амбулаторній практиці.

Проблема хронічного абактеріального простатиту або синдром хронічного тазового болю (СХТБ) залишається дуже актуальною у зв'язку з широким цього захворювання серед чоловіків молодого, репродуктивного віку. Саме хронічний абактеріальний простатит або синдром хронічного тазового болю (СХТБ), що стосується етіології, діагностики та лікування, найбільш дискутабельний у літературі та серед практичних лікарів. Багато авторів у сучасній літературі все більше пов'язують етіологію даного захворювання з вірусами. Проте досі чітко не підтверджено вірусну етіологію хронічного абактеріального простатиту.

Мета дослідження - дослідження ролі герпесвірусної інфекції як етіологічного чинника хронічного абактеріального простатиту та створення алгоритму обстеження пацієнтів хронічним абактеріальним простатитом вірусної етіології. Обстежено 53 чоловіків віком від 30 до 50 років, яким після комплексного обстеження було встановлено діагноз "хронічний абактеріальний простатит". Для підтвердження вірусної етіології хронічного абактеріального простатиту пацієнтам проводили додатково специфічне обстеження: визначення серологічних маркерів (антитіл (АТ) класу IgM і IgG за методом ІФА) і вірусологічних (ДНК вірусів у секреті передміхурової залози та еякуляті за допомогою методу ПЛР). Для встановлення давності інфекції визначали індекс авідності (ІА) антитіл класу IgG. За результатами обстеження серонегативними виявлено 16 хворих. Тобто АТ класу IgG проти ВПГ 1/2 виявлено у 37 (69,8 %) пацієнтів. З них проти ВПГ 1-го типу виявлено у 8 (21,6 %) пацієнтів, тоді як IgG проти ВПГ 2-го типу виявлено у 29 (78,4 %) пацієнтів. З усіх серопозитивних 37 пацієнтів високоавідні IgG до ВПГ-1 виявлено 7 (87,5 %) пацієнтів, а високоавідні IgG до ВПГ-2 виявлено відповідно у 28 (96,6 %) пацієнтів. В 1 пацієнта виявлено IgG до ВПГ-2. ДНК вірусу виявлено у 9 (24,3 %) серопозитивних пацієнтів. Вивчення клінічних проявів і специфічних лабораторних маркерів ГІ надало змогу виділити їх клініко-патогенетичні форми. Заключення: враховуючи одержані дані, запропоновано алгоритм обстеження пацієнтів за підозри на герпетичну етіологію хронічного абактеріального простатиту. Основним критерієм діагностики хронічного абактеріального простатиту герпетичної етіології є виявлення ДНК вірусу у секреті передміхурової залози та еякуляті за методом полімеразної ланцюгової реакції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.11

Рубрики:

Простатити

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.11

Рубрики:

Простатити

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.11

Рубрики:

Простатити

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ