Розглянуто творчість оригінального мислителя і видатного українського письменника Г.Сковороди, особливості поєднання в ній філософських та літературних жанрів. Зазначено, що письменник продовжив традиційне праукраїнське сприйняття божественного і Бога, дотримання прадавніх поглядів на світ, характерних ще для дохристиянського періоду, а також традицію синкретичного світосприйняття і мислення, властиву українській людині.

Рассмотрены творчество оригинального мыслителя и выдающегося украинского писателя Г.Сковороды, особенности сочетания в нем философских и литературных жанров. Отмечено, что писатель продолжил традиционное праукраинское восприятие божественного и Бога, придерживание древних взглядов на мир, характерных еще для дохристианского периода, а также традицию синкретического мировосприятия и мышления, характерную для украинского человека.

Досліджено взаємозв'язок ціни робочої сили з інтенсивністю її руху на ринку праці. Проведено розмежування понять "ціна" і "вартість" робочої сили. Досліджено вплив зміни ціни робочої сили на обсяг і спрямованість потоків робочої сили за статистичними даними з фіксованого ринку праці Дніпропетровського регіону.

Исследована взаимосвязь цены рабочей силы с интенсивностью ее движения на рынке труда. Проведено разграничение понятий "цена" и "стоимость" рабочей силы. Исследовано влияние изменения цены рабочей силы на объем и направленность потоков рабочей силы по статистическим данным с фиксированного рынка труда Днепропетровского региона.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р66я54(4УКР)

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі української народної творчості, українських літературних джерел XVIII - XX ст., зокрема, творів Г.Сковороди, Т.Шевченка, Л.Українки, М.Коцюбинського, В.Винниченка, П.Тичини та І.Драча виконано системний аналіз художніх творів з яскраво вираженою вогняною та солярною символікою. Досліджено особливості художнього втілення міфологем вогню та сонця у фольклорі та художніх літературних джерелах в їх динамічному розвитку від найдавніших часів до сутності як ідентифікації українських світоглядних принципів. Встановлено співвідношення оригінальних і запозичених елементів у даних символах. Наведено ретроспективний виклад процесу художнього втілення міфологем вогню та сонця у творах української літератури, описано особливості трансформації образів в уявленнях і віруваннях українців, художньо-змістової генези в письменстві XVIII - XIX ст.

Розроблено теоретико-методологічні засади та практичні рекомендації щодо формування й ефективного задіяння організаційно-економічного механізму регулювання потоків робочої сили на ринку праці. За результатами дослідження до економічної теорії введено нові категорії даного ринку (номінальну, реальну та потенціальну робочу силу, потоки робочої сили, ефект інтенсивності потоків робочої сили), здійснено уточнення та доповнення існуючих категорій (трудового потенціалу, економічно активного населення, робочої сили, фаз відтворення робочої сили), упорядковано визначення елементів ринку праці, зокрема, проведено розмежування категорій вартості та ціни робочої сили. Розроблено схему відтворення робочої сили та комплексну схему її потоків на ринку праці, проведено інтерпретацію даної схеми щодо фіксованого ринку праці. Оцінено ефективність впливу його елементів на обсяг і спрямованість потоків робочої сили на фіксованому ринку праці, роведено сукупну оцінку потоків робочої сили на ньому. Здійснено грунтовний аналіз стану та динаміки її руху за потоками, що існують на фіксованому ринку праці промислового регіону, а також обгрунтовано чинники, які гальмують інтенсивність даного руху та знижують ефективність управління потоками робочої сили. Наведено концепцію управління цими потоками та розроблено й апробовано на її базі модель регулювання потоків робочої сили на ринку праці та засади впровадження цієї моделі в Україні.

Визначено поняття "креативний художній продукт" (КХП) як візуальний продукт образотворчої діяльності, що вирізняється оригінальністю й унікальністю, індивідуальними проявами стилю та техніки виконання, емоційністю та колірною гармонійністю представлення, спонукає до естетичних переживань глядачів. Виділено критерії оцінювання КХП, такі як оригінальність художнього твору, гармонійність колірного ряду, естетична привабливість та інші. Виявлено психологічні профілі студентів з креативним художнім продуктом, серед яких є такі базові психологічні особливості як емоційна стабільність, інтернальність у досягненнях, мотивація прагнення до успіху тощо. Розкрито зміст внутрішніх чинників творення студентами КХП, які репрезентовано психологічними особливостями творчої особистості. Визначено психологічні чинники, які детермінують творення студентами художніх спеціальностей КХП впродовж усього навчання.

Анализ лечения 48 мужчин и 69 женщин в возрасте от 18 лет и старше 55 лет при генерализованной форме пародонтита разной степени тяжести позволил сравнить полученные результаты при применении антибиотиков и "Траумеля С". Применение антибиотиков при генерализованном пародонтите позволяет быстро купировать воспалительный процесс, предотвратить дальнейшее абсцедирование, т.e. стабилизировать состояние пациента. Лечение с использованием "Траумеля С", несколько более продолжительное по времени, но как иммунокоррегирующая терапия, удлиняет период ремиссии до года, сокращает частоту обострений и хорошо переносится больными. Отмечено, что сроки лечения не зависят от пола и возраста, но степень тяжести пародонтита удлиняет их.

Теоретично висвітлено підходи до розуміння психологічних особливостей креативної особистості. Емпірично визначено психологічні характеристики студентів, що демонструють можливості конструювання креативного художнього продукту в процесі навчальної образотворчої діяльності. Виявлено базові психологічні особливості вказаних вище осіб.

Проведено сукупну оцінку потоків робочої сили на фіксованому ринку праці Дніпропетровського регіону. Виявлено основні тенденції руху робочої сили та виміряно взаємозв'язки її руху. Виведено взаємозалежності між секторами та потоками робочої сили, що підтверджено даними з фіксованого ринку праці Дніпропетровського регіону в динаміці.

Викладено теоретико-методологічні підходи соціокультурного виміру особистості. Розглянуто поведінку людини в контексті соціокультурного процесу. Проаналізовано результати дослідження образу майбутнього в молоді (за матеріалами досліджень на Волині). Розкрито психологічні особливості етнічних стереотипів української молоді. Викладено практичні аспекти вивчення етнічних стереотипів. Висвітлено соціально-психологічні проблеми патріотизму й особливості його розуміння сучасною молоддю. Проведено актуальні соціально-психологічні дослідження в прикордонних регіонах України та Польщі.

Доведено ефективність дистанційної форми навчання, визначено її основні переваги. Зазначено передумови для навчання за дистанційною формою. Проаналізовано процес використання дистанційної системи на базі платформи Moodle та основні елементи, що забезпечують цей процес.

Розкрито тенденції впливу освітлення на продуктивність праці на робочому місці. Висвітлено особливості правильного освітлення на робочому місці. Виявлено залежність між якістю праці, станом здоров'я та належним світлом в робочих приміщеннях. Доведено, що існує пряма залежність між освітленням робочих місць та здоров'ям, високою продуктивністю праці, комфортним емоційним і психологічним станом людини.

Проаналізовано підходи науковців щодо розуміння соціально-психологічного клімату, в яких основна увага зосереджена на вивченні стану колективної свідомості, відображення у свідомості людей комплексу явищ, пов'язаних із їх взаєминами, умовами праці, методами стимулювання (К. К. Платонов, Н. Л. Коломінський та ін.); психологічної сумісності, згуртованості членів колективу, наявності групових традицій та звичаїв (Н. М. Корнєв, А. Б. Коваленко й ін.); стилю взаємостосунків людей, які контактують (В. В. Бойко, В. М. Шепель та інші); переважаючого і відносно стійкого, психічного настрою колективу (Г. М. Андреєва, Б. Д. Паригін та ін.). Соціально-психологічний клімат, з одного боку, є суб'єктивним відображенням життєдіяльності конкретної групи, з іншого - суттєвий чинник впливу на ефективність діяльності групи, її результативність і процеси управління нею. Емпірично встановлено, що креативні студенти схильні швидше позитивно оцінювати соціально-психологічний клімат у групі та високо - його творчий складник, креативно невиразні високо оцінюють ділову складову частину соціально-психологічного клімату групи, проте неоднозначні в його загальній оцінці. Дослідження засвідчило, що креативні студенти прагнуть налагодити взаємини, активно включаються в міжособистісні стосунки, саме перебування в новому, креативному для них колективі й пояснює орієнтацією на прийняття партнера зі спілкування і орієнтацію на адекватне сприйняття та розуміння партнера, високу позитивну оцінку соціально-психологічного клімату групи. Визначені альтруїстичний, неагресивний, неегоїстичний і дружелюбний типи ставлень до інших є підтвердженням відкритості та щирості креативних студентів у відносинах з одногрупниками, яких вони оцінюють як креативних, прагненні до поглиблення та розширення контактів, відповідальності за інших та схильності до співпраці, гнучкості в розв'язанні проблем та конфліктних ситуацій, слідування умовностям і принципам загальноприйнятої поведінки у відносинах з одногрупниками.

Теоретично розглянуто дефініції етносу, нації, ідентичності; проаналізовано основні підходи у вивченні етнічної та національної ідентичності в роботах М. Барретт, О. Бичко, М. Бондар, М. Гібернау, П. Гнатенка, Е. Еріксона, Ю. Мухлинкіної, Л. Співак, В. Шевченко та ін. Наведено типи етнічної ідентичності за О. Садохіним: нормальний; етноцентричний; етнодомінантний; етнічний фанатизм; етнічна індиферентність; етнонігілізм; амбівалентна етнічність. Емпірично встановлено, що в соціальній ідентичності студентів-психологів, незалежно від року навчання, переважають такі базові категорії особистого життя: сімейна ідентичність; професійна (студентська) ідентичність; інтелектуальна ідентичність. У їх ідентифікаційній матриці національна ідентичність малоактуальна, проте поступово її значення зростає; також зростають показники релігійної та громадянської ідентичностей. У студентів-психологів 2014/2015 року навчання, на відміну від студентів попередніх років, дещо збільшуються показники за шкалою етнофанатизму та позитивної етнічної ідентичності, що є свідченням відданості ідеалам своєї нації, толерантного ставлення до культурних відмінностей, поєднання позитивного ставлення до власного народу з позитивним ставленням до інших народів. Водночас спостерігається поступове зменшення рівня етнонігілізму та етнічної індиферентності, тобто діагностовані прагнуть підтримувати власні етнокультурні цінності, проявляють зацікавленість етнічними нормами й традиціями свого народу, у респондентів відбувається певне зростання самовизначення за етнічною ознакою.

Проведено дослідження основних положень класичної, неокласичної, кейнсіанської, монетаристської, марксистської та інституціоналістської шкіл щодо суті ринку праці та механізму його регулювання. Визначено, що дані концепції не виробили ефективного механізму функціонування ринку праці.

Проаналізовано розуміння явища самотності в категоріях: почуття, процес, життєва позиція, стан, потреба. Теоретично розглянуто основні підходи в дослідженні проблеми самотності в західній психологічній науці: психоаналітичний (З. Фройд, Г. Зілбург, Г. Салліван й ін.); феноменологічний (К. Роджерс та ін.), соціально-психологічний (К. Боумен, Д. Рісмен, Ф. Слейтр та ін.); інтеракціоністський (Р. Вейс, В. Серма та ін.), когнітивний (Л. Пепло, Д. Перлман, А. Бек й ін.); екзистенційно-гуманістичний (К. Мустакас, А. Маслоу, Е. Фромм та ін.); інтимний (В. Дерлега, С. Маргуліс та ін.); загальносистемний (С. Фландерс та ін.); міждисциплінарний (У. Садлер та ін.). Емпірично встановлено, що в осіб раннього юнацького віку можна спостерігати такі особливості переживання самотності: навіть за низького рівня суб'єктивного відчуття самотності особистості здебільшого буде присутнє глибоке переживання стану самотності; з-поміж видів самотності переважають: дифузний вид, що характеризується підозрілістю в міжособистісних відносинах і поєднанням суперечливих особистісних та поведінкових характеристик (у стані дуже глибокого переживання самотності - проявляється у прагненні налагодити взаємини з іншими людьми, сподіваючись віднайти сенс власного буття й свою значущість); відчужений вид, що проявляється у вираженій нездатності до співпраці, підозрілості та залежності в міжособистісних стосунках, утраті значущих контактів, інтимності, відчуженням від норм і цінностей, прийнятих у суспільстві; дисоційований вид, що виявляється в тривожності, демонстративності характеру, протиборстві егоїстичності й підпорядкованості в міжособистісних взаєминах.

Розглянуто явище макіавеллізму в працях Р. Крісті та Ф. Гейс (визначення "загальної моделі поведінкових проявів" осіб із високим рівнем макіавеллізму, що в подальшому стало підгрунтям для поглибленого дослідження цього феномену), Д. Брагінські (з'ясування особливостей прояву макіавеллізму в десятирічних дітей), С. Раі та M. Гапта (вивчення усвідомленого та неусвідомленого наслідування дітьми макіавеллістських переконань батьків), Дж. Тібо, С. Гікей та П. Гуперт (вивчення етичних поглядів осіб залежно від рівня макіавеллізму), Н. Барбер (дослідження макіавеллізму в сімейних взаєминах), А. Русліної (вивчення психологічних особливостей макіавеллістів), В. Знакова (зв'язок макіавеллізму з моральними якостями особистості). Результати проведеного емпіричного дослідження дали змогу констатувати таке: серед дівчат було виявлено 55 % осіб із високим рівнем макіавеллізму, тоді як у хлопців цей показник становив лише 38 % опитаних. Загалом можна говорити про те, що високий рівень макіавеллізму у дівчат є соціально культивованим, оскільки заохочується значимими дорослими та розглядається певною мірою як норма поведінки. Дівчата з високим рівнем макіавеллізму характеризуються інтровертованістю, нейротизмом і дратівливістю, що наголошує їх надмірну тривожність, страх, часті зміни настрою та відчуття самотності. У спілкуванні вони найчастіше вдаються до вербальної та непрямої агресії, яка може виявлятися в буденних плітках, злих жартах, погрозах та негативному налаштуванні стосовно свого оточення. Хлопці з високим рівнем макіавеллізму схильні до асоціальної поведінки, агресивних проявів та неадекватності емоційних реакцій. У спілкуванні з однолітками вони вирізняються високою конфліктністю, неконтактністю, егоїстичністю та байдужістю, вдаються переважно до вербальної агресії, завдяки чому здійснюють значний соціальний тиск на співрозмовника.

Розглянуто проблему психічного здоров'я в рамках різних психологічних теорій особистості (А. Адлер, Б. Скіннер, Е. Еріксон, А. Бандура, А. Маслоу), виокремлено один з основних його показників - психологічне благополуччя, яке суб'єктивно виражається у відчутті щастя, переживанні позитивних емоцій, задоволеності собою й власним життям. Емпірично визначено особливості прояву суб'єктивного благополуччя як показника психічного здоров'я працівниками державної служби з урахуванням віку, стажу трудової діяльності та специфіки роботи. У групах працівників, яких ділили за віковим критерієм, уваги потребують такі кластери: "ознаки, що супроводжують основну психоемоційну симптоматику", та "напруженість і чутливість" - у групі осіб 30 - 40 років; "зміна настрою" - у групі 40 - 50 років; "значущість соціального оточення" й "самооцінка здоров'я" та "ступінь задоволеності повсякденною діяльністю" - у групі понад 50 років. Визначено зростання значущості кластерів "напруженість і чутливість", "ознаки, які супроводжують основну психоемоційну симптоматику" та "ступінь задоволеності повсякденною діяльністю" і пік їх прояву в осіб зі стажем трудової діяльності 10 - 15 років; відсутність значних відмінностей у вияві кластера "зміна настрою" в респондентів незалежно від їх трудового стажу; важливість кластерів "значущість соціального оточення" та "самооцінка здоров'я" в групі досліджуваних із трудовим стажем понад 20 років. З'ясовано, що діагностовані, які працюють із людьми, вирізняються підвищеним настроєм й оптимістичним налаштуванням на майбутнє та задоволені своєю повсякденною діяльністю. Респонденти, котрі працюють із документами та інформацією, окрім підвищеного настрою й оптимістичного налаштування, важливого значення надають найближчому соціальному оточенню.

Теоретично розглянуто проблему харчової поведінки особистості (Л. Пономарьова, Р. Комер, О. Самойлова, Т. Яблонська та ін.), яка визначає не лише вподобання, схильності, цінності, установки особистості, а й культурну, етнічну та релігійну приналежність, відтворює психологічний портрет індивіда, несе приховану інформацію про його індивідуальні характеристики. Ризик порушень харчової поведінки особистості пов'язаний із низькою соціальною адаптацією, труднощами в налагодженні міжособистісних взаємин, сімейною ситуацією тощо (А. Занозін, В. Сутчук, В. Шебанова й ін.). Емпірично з'ясовано, що підлітки групи ризику вирізняються емоційною та екстернальною харчовою поведінкою. У ставленні до себе в них превалюють закритість, певний рівень самокерівництва, внутрішня конфліктність і схильність до самозвинувачення. Школярі цієї групи визначили ставлення батьків до них як диктаторське, вороже та непослідовно-деструктивне. Отже, підліткам групи ризику складно переробляти емоції, не вдаючись за допомогою до їжі, і стримуватися при її вигляді, вона виконує для них психотерапевтичну функцію. Вони схильні "заїдати" свої проблеми та компенсувати таким чином власні недоліки, про що свідчать кореляційні зв'язки емоційної харчової поведінки з ворожим ставленням батьків і закритістю; екстернальної харчової поведінки з диктаторським ставленням та самозвинуваченням. Харчова поведінка підлітків групи норми характеризується здатністю обмежувати себе в їжі, прагненні харчуватися раціонально. Вони вирізняються самовпевненістю, самоприйняттям, очікуванням позитивного ставлення з боку інших та усвідомленням власної цінності. Підлітки визначили ставлення до себе батьків як автономно-відсторонене та позитивно-гармонійне. Тобто, з одного боку, наявна довіра та позитивний інтерес у батьків до своєї дитини, її повне психологічне прийняття; з іншого - відсутність тенденцій до заступництва й певне відмежування від проблем дітей, їх оцінка як цілком дорослих осіб. Установлено кореляційні зв'язки обмежувальної харчової поведінки з автономно-відстороненим і позитивно-гармонійним ставленням батьків та із самовпевненістю; екстернальної харчової поведінки із самоприйняттям.

Розглянуто основні підходи до поняття та структури психічного здоров'я особистості. Застосовано комплексний підхід до поняття концептуалізації психічного здоров'я як психологічного феномену. Особливу увагу зосереджено на зарубіжному досвіді впровадження заходів щодо профілактики, діагностики та проведення корекційних програм із покращення психічного здоров'я особистості на робочому місці. Поняття психічного здоров’я в організаціях у цьому контексті розглянуто як цілеспрямовану політику Європейського Союзу. Запропоновано рекомендації щодо розробки національної програми розвитку психічного здоров'я в організаціях України. Обгрунтовано основні критерії та методики дослідження психічного здоров'я особистості в цілому. Проаналізовано результати емпіричного дослідження особливостей показника якості життя як фактора психічного здоров'я працівників у державних установах і суб'єктивного благополуччя як показника психічного здоров'я особистості.