Комплексно досліджено лексику перекладів М. Лукаша у контексті традицій формування лексичного фонду української літературної мови з урахуванням чинників розвитку її лексико-сематичної системи від кінця XIX ст. та впродовж XX ст. На матеріалі перекладів творів світової класики проведено відбір лексичних одиниць і проаналізовано різні пласти української лексики, передусім церковнослов'янізми, архаїзми, запозичені слова, діалектизми, фольклоризми. Установлено закономірності їх використання М. Лукашем як продовження та розвиток традицій староукраїнського слововжитку та словотворення. Вивчено спільні риси лексикону М. Лукаша у аспекті стилістичного розвитку сучасної української мови на тлі перекладацької діяльності П. Куліша, А. Кримського, І. Франка.