Досліджено взаємодію елементів у системі висяча стіна - рандбалка. Здійснено моделювання напружено-деформованого стану системи з використанням скінченно-елементної моделі, формалізованої в середовищі ВК "ЛІРА". Проаналізовано вплив ряду факторів на роботу висячих стін, а саме: враховано фізичну та конструкційну нелінійності, оцінено вплив зміни співвідношення модулів деформацій матеріалів мурування та рандбалки на величини напружень та деформацій у стіні, з'ясовано значення збільшення висоти висячої стіни на її напружено-деформований стан, визначено роль зміни кількості та розмірів прорізів у муруванні на характер опору, розглянуто вплив збільшення ширини опор під рандбалкою на концентрацію напружень в опорній зоні. Оцінено вплив зчеплення між стіною та рандбалкою на розподіл контактних напружень. У дослідженні було використано рандбалки різної конфігурації. На підставі аналізу одержаних результатів здійснено регулювання параметрами системи у нелінійній постановці, а також побудовано процедури прямого визначення фізико-геометричних характеристик конструкцій. З використанням методу адаптивної еволюції розглянуто задачу раціоналізації балки - стінки з прорізами. Здійснено експериментальне випробування натурних фрагментів цегельних стін з прорізами, обпертих на залізобетонні рандбалки та завантажених вертикальним навантаженням у площині стіни. Запропоновано метод розрахунку рандбалок із залученням Вінклерової моделі основи змінної жорсткості, зокрема, з урахуванням зон відриву рандбалок від мурування.