Проаналізовано віддалені результати хірургічного лікування 57 хворих на рак шлунка з інвазією серозної оболонки. Встановлено несприятливий прогноз для пацієнтів даної категорії - медіана загальної та безрецидивної тривалості життя становлять 19 та 15 міс відповідно. Встановлено, що найчастішим шляхом метахронного метастазування "серозоінвазивного" раку шлунка є імплантаційна дисемінація, котру діагностовано у 47,4 хворих та у 81,8 % хворих з прогресуванням захворювання. Локалізація пухлини, тип росту пухлини за Borrmann, гістологічна форма пухлини та площа ураження серозної оболонки шлунка пухлиною визначені як достовірні предиктивні фактори метахронного карциноматозу очеревини у хворих на "серозоінвазивний" рак шлунка.

Приведены результаты комбинированного лечения 120 больных в возрасте 36 - 73 года (средний возраст - 60 лет) на рецидивирующий рак яичника, получавших лечение в период с 2008 по 2010 гг. во Львовском онкологическом региональном лечебно-диагностическом центре с применением циторедуктивных вмешательств и интраоперационной гипертермической внутрибрюшной химиоперфузии.

Здійснено ретроспективний аналіз результатів лікування 136 хворих на ускладнений рак товстої кишки, оперованих у клініці в 2008 - 2014 рр. Вік пацієнтів - 36 - 94 роки. У більшості хворих РТК діагностовано в клініці у зв'язку з виникненням того чи іншого ускладнення. Домінуючим ускладненням колоректального раку виявилась гостра обтураційна непрохідність у поєднанні з перфорацією пухлини, перитонітом, кишковою кровотечею. Основними аспектами проблеми ускладненого раку товстої кишки (УРТК), які потребують комплексного вирішення, є зростання захворюваності, запізніла госпіталізація пацієнтів, потенційований ризик венозних тромбозів та емболій, третинний перитоніт, а також підвищення фахової онкологічної підготовки хірургів.

Осуществлен ретроспективный анализ результатов лечения 136 больных осложненным раком толстой кишки, оперированных в клинике в 2008 - 2014 гг. Возраст пациентов - 36 - 94 года. У большинства больных РТК диагностирован в клинике в связи с возникновением того или иного осложнения. Доминирующим осложнением колоректального рака оказалась острая обтурационная непроходимость в сочетании с перфорацией опухоли, перитонитом, кишечным кровотечением. Основными аспектами проблемы осложненного рака толстой кишки, которые требуют комплексного решения, являются рост заболеваемости, запоздалая госпитализация пациентов, потенцированный риск венозных тромбозов и эмболии, третичный перитонит, а также повышение профессиональной онкологической подготовки хирургов.

Циторедуктивна операція становить основу комбінованого підходу до лікування хворих на рак яєчника з карциноматозом очеревини. Оцінка інтраперитонеальної дисемінації для планування лікувальної тактики є запорукою покращення показників виживаності пацієнток. З метою передопераційної променевої візуалізації розповсюдження раку яєчника в основному застосовується метод комп'ютерної томографії. Нині актуальними є дослідження, мета яких полягає у визначенні інформативності комп'ютерної томографії в діагностиці карциноматозу очеревини у хворих на рак яєчника.

Проведено дослідження клінічної ефективності застосування циторедуктивних втручань та гіпертермічної внутрішньочеревної хіміотерапії (hyperthermic intraperitoneal chemotherapy - HIPEC) у комбінованій терапії хворих на рак яєчників (РЯ) з імплантаційними метастазами, а також вивчення факторів прогнозу у таких пацієнтів. Проведено аналіз ефективності застосування циторедуктивних втручань, НІРЕС та системної хіміотерапії в комбінованому лікуванні 59 хворих на РЯ, що супроводжувався перитонеальним карциноматозом (49 хворих на рецидивний РЯ та 10 пацієнтів із первинним РЯ). HIPEC проводили за "закритою" методикою з використанням цисплатину чи цисплатину в комбінації з доксорубіцином. Післяопераційні хірургічні ускладнення розвинулися у 22 % хворих, 60-денна післяопераційна летальність становила 6,8 %. Медіана безрецидивної та загальної виживаності хворих сягала 13,9 та 30,2 міс відповідно. У рамках монофакторного аналізу вірогідним впливом на виживаність характеризувалися такі чинники: наявність асциту, хіміочутливість та тривалість безрецидивного періоду у хворих на рецидивний РЯ, перитонеальний раковий індекс, ступінь повноти циторедукції та наявність екстраперитонеальних метастазів. Застосування тактики агресивного комбінованого лікування хворих на РЯ з перитонеальним карциноматозом із використанням циторедуктивних операцій та НІРЕС демонструє прийнятні безпосередні результати й оптимістичні показники виживаності пацієнтів.