Створено метод для оптимізації контролю геометричних параметрів волоконно-оптичних компонентів (діаметра серцевини й оболонки оптичних волокон, їх еліптичності та концентричності, діаметра модового поля) з похибкою не вище 0,1мкм, контролю джерел випромінювання та визначення профілю показника заломлення волокна. Характеристики визначено через моменти 0-го, 1-го та 2-го порядку функції розподілу електричного поля, що випромінюється об'єктом контролю. Метод дозволяє отримати з розподілу потужності випромінювання лазерного чи світловипромінюючого діодів модову структуру променя, його радіус та просторове положення, характеристики нерівномірності випромінювання.

Разработан метод для оптимизации контроля геометрических параметров волоконно-оптических компонентов (диаметра сердцевины и оболочки оптических волокон, их эллиптичности и концентричности, диаметра модового поля) с погрешностью не выше 0,1мкм, контроля источников излучения и определения профиля показателя преломления волокна. Характеристики определяются через моменты 0-го, 1-го и 2-го порядка функции распределения электрического поля, излучаемого контролируемым объектом. Метод позволяет получить из распределения мощности излучения лазерного или светоизлучающего диодов модовую структуру луча, его радиус и пространственное положение, характеристики неравномерности излучения.

Method developed to optimize conrol of fiber optic components geometrical parameters (core and cladding diameter of optical fiber, their elliptisity and concentricity error, mode field diameter) with an error no more than 0.1 mkm, radiation source monitoring and refractive index profile determing. The characteristics can be obtained by the 0-th, 1-st and 2-nd order moments for the electrical component field of the fiber radiation intensity function. The laser diode or LED beam mode structure, beamradius and spatial positioning of the beam, changes in beam power can be calculate from the power density distribution by this method.

Раскрыты вопросы формирования стратегий экономического развития в условиях глобализации микрохозяйственных процессов. Рассмотрены основные макрорегуляторы экономического развития, современные эффективные микроэкономические стратегии. Обсуждены проблемы достижения оптимальной открытости экономики в государствах, осуществляющих рыночные трансформации. Освещено содержание понятия глобализации, проанализированы ее основные этапы и определены формы.

Обобщены различные взгляды относительно понятия социально-экономической самодостаточности регионов, раскрыто ее практическое значения для выявления дополнительных ресурсов и использования их для ускоренного подъёма уровня жизни населения. Изучены критерии, оценивающие состояние экономической системы, роль рыночных отношений в движении к социально-экономической самодостаточности страны и регионов, обоснованы измерители социально-экономического развития и рациональных темпов роста. Рассмотрены вопросы совершенствования инструментария для управления территориальными комплексами, предложения по корректировке проводимых реформ с учётом необходимости эффективного использования ресурсов регионов. Детально описаны методы расчёта ресурсов социально-экономического роста.

Рассмотрены вопросы формирования стратегий экономического развития в условиях глобализации мирохозяйственных процессов. Основное внимание уделено макрорегуляторам экономического развития, современным эффективным микроэкономическим стратегиям. Освещены проблемы достижения оптимальной открытости экономики в государствах, осуществляющих рыночные трансформации. Проанализировано взаимодействие Украины с отдельными международными институтами. Раскрыта природа цивилизационных изменений и определена их связь с глобальными экономическими процессами.

Освещены вопросы формирования стратегий экономического развития в условиях глобализации мировых хозяйственных процессов. Рассмотрены основные макрорегуляторы экономического развития, современные эффективные макроэкономические стратегии. Проанализированы опыт, проблемы и результаты промышленной политики Европейского Союза, особенности процесса постсоциалистической трансформации в странах Центральной и Восточной Европы.

Предложен метод автоматизированного контроля позиционирования ФКВ при выполнении соединений, основанный на принципе согласованной фильтрации в форме автосвертки. Получены соотношения, связывающие координаты оси сердцевины ФКВ с координатами максимального значения автосвертки значений интенсивности оптического поля. Определены значения координат центра сердцевины ФКВ и их погрешности, выраженные через центр тяжести функции интенсивности излучения, и проведена оценка их соотношения с координатами, определенными разработанным методом. Исследования показали, что предлагаемый метод обладает высокой помехозащищенностью и значительно более высокой точностью по сравнению с интегральным методом.

Освещены вопросы формирования стратегий экономического развития в условиях глобализации мировых хозяйственных процессов. Рассмотрены основные макрорегуляторы экономического развития, современные эффективные микроэкономические стратегии. Значительное внимание уделено проблемам достижения оптимальной открытости экономики в государствах, осуществляющих рыночные трансформации. Проанализированы особенности процесса постсоциалистической трансформации в странах Центральной и Восточной Европы. Описаны международные механизмы регулирования мировой экономики, формы развития экономической глобализации. Определены направления стратегии экономического и социального развития Украины.

Исследовано влияние случайного изменения диаметра включений и случайного изменения расположения центров включений на эксплуатационные параметры микроструктурированного оптического волокна с твердой сердцевиной, окруженной кольцом воздушных капилляров. Полученные результаты показывают, что при любом из рассмотренных видов дефектов модовое поле будет иметь два ярко выраженных максимума. Следовательно, при практическом использовании данного микроструктурированного оптического волокна необходимо производить угловое позиционирование торцов. Показано, что случайное изменение диаметра включений может привести к увеличению полной мощности модового поля. В исследованиях использован метод конечных элементов.

Рассмотрена задача контроля геометрических параметров каскадных волокон. Предложена методика определения местонахождения соединительной плоскости между различными участками волокон.

Визначено стратегічні пріоритети розвитку України як морської держави, проаналізовано системні проблеми морегосподарського комплексу та суміжних галузей. Надано відомості про транзитно-транспортний потенціал приморських регіонів України й інструменти його стимулювання. Наведено рекомендації щодо реалізації морської політики України.

Розглянуто роль і місце Чорноморського регіону в контексті воєнно-політичної й економічної стратегії США, ЄС, РФ. Розкрито перелік загроз національній безпеці України, проаналізовано характер двосторонніх відносин України з державами Чорноморського регіону за винятком РФ. Сформульовано пріоритети державної політики та низку рекомендацій щодо підвищення ефективності дії зовнішньонолітичних чинників України в системі багато- та двостороннього співробітництва в регіоні.

Надано загальну характеристику енергетичного потенціалу українського шельфу Чорного й Азовського морів, проаналізовано стан і перспективи видобутку нафти та природного газу. Проведено порівняльний аналіз діяльності чорноморських країн в освоєнні енергоносіїв на чорноморському шельфі з метою дослідження набутого ними досвіду у цій сфері та його можливого застосування Україною. Розглянуто перспективи освоєння та використання газогідратів метану та сірководня Чорного моря, зокрема досліджено передовий досвід країн світу у видобутку метану з газогідратів і використанні морського сірководню. Увагу приділено екологічним ризикам, пов'язаним з освоєнням них енергоресурсів.

Раскрыты теоретические и практические проблемы глобального экономического развития, его движущие силы и формы, ключевые тенденции и ресурсный потенциал. Значительное внимание уделено исследованию глобальных асимметрий развития мирового хозяйства, оценке их уровня в инвестиционно-производственной, инновационно-технологической, торговой, финансовой и социально-трудовой сферах. Сформулирован концептуальный подход к анализу процессов формирования нового мирового экономического порядка с доминированием роли ТНК, а также условий и факторов усиления позиций новоформирующихся центров глобального экономического соперничества. Обоснованы направления развития институтов глобального менеджмента в контексте обеспечения мирового экономического равновесия. Дана структурно-функциональная характеристика глобальных финансовых дисбалансов. Изложена эволюция социально-экономических форм неравномерно-циклического развития мирового хозяйства.

Визначено основні механізми та інструменти щодо підвищення транспортно-транзитного потенціалу приморських регіонів України. Виділено чинники, що стримують розвиток транзитник перевезень, та наведено основні механізми, використання яких сприятиме прискореному розвитку транспортної інфраструктури країни та її інтеграції у сучасні світові транспортно-логістичні системи доставки вантажів.

Розкрито зміст поняття сталого розвитку. Показано доцільність диференційованого підходу до визначення парадигми сталого розвитку, специфічні інструменти та механізми, які необхідні для його забезпечення в приморських регіонах України. Досліджено сучасний стан гоподарського комплексу Півдня країни. Висвітлено тенденції та досвід передових країн світу в реалізації програм сталого розвитку. Визначено шляхи й етапи вирішення завдання із забезпечення сталого розвитку приморських районів України.

Розглянуто місце та роль приморських регіонів в економіці України, шляхи підвищення їх інвестиційної привабливості, питання створення нових конкурентних переваг. Висвітлено роль міжнародного та міжрегіонального співробітництва в розвитку приморських регіонів. Зазначено, що основними напрямками транскордонного співробітництва залишаються заходи у сфері культури, науки, освіти та спорту, а в економічній та інвестиційній сферах потенціал міжрегіонального співробітництва використовується недостатньо.

Аналітичне дослідження є системним та комплексним аналізом зовнішньої політики України за 2020 рік. Проаналізовано п’ятдесят один напрям — від співпраці з ключовими партнерами та міжнародними організаціями до публічної дипломатії та боротьби з COVID-19. Застосовано п’ять критеріїв оцінювання — індикаторів, які базуються на розробленій методології дослідження. Широким колом експертів досліджено і проаналізовано діяльність Президента, МЗС України та інших відповідальних міністерств та відомств, відповідних комітетів Верховної Ради України, задіяних у формуванні та реалізації зовнішньої політики нашої держави. Дана публікація є шостим щорічним дослідженням. Вступ...............................................................ааІйз,.........З Методологія дослідження.............................................ц.ф.......4 Зовнішня політика у 2020 році................................................14 Співпраця з країнами «Великої сімки».......................................ЗО Велика Британія........................................................ 32 Італія............................................................... 37 Канада..........................................................................42 Німеччина......................................................................48 СІЛА.............................................................................53 Франція.........................................................................58 Японія.........................................................................62 Європейська інтеграція.......................................................66 Європейський Союз.............................................................68 Політичний діалог.........................................................69 Економічна співпраця......................................................72 Східне партнерство .............................................................77 Європейське енергетичне співтовариство.....................................81 Євроатлантична інтеграція...................................................86 Двосторонні відносини.........................................................94 Білорусь.......................................................................96 Грузія..........................................................................100 Ізраїль.........................................................................106 Іран ..........................................................................111 КНР............................................................................115 Литва..........................................................................120 Молдова......................................................................124 Польща........................................................................128 Румунія........................................................................135 Словаччина...................................................................139 Туреччина .....................................................................143 Угорщина......................................................................148 Чехія Росія..........................................................................157 Політичні відносини........................................................158 Економічні відносини......................................................162 Енергетичні відносини......................................................165 Регіональна співпраця.......................................................170 АТР...........................................................................172 Близький Схід................................................................178 Західні Балкани................................................................184 Країни Балтії.................................................................190 Вишеградська четвірка ........................................................195 Латинська Америка...........................................................199 Північна Європа................................................................207 Південна Азія.................................................................212 Субсахарська Африка...........................................................218 Центральна Азія..............................................................225 Чорноморський регіон.........................................................231 Міжнародні організації......................................................238 ОБСЄ ...........................................................................240 ООН ..........................................................................246 Рада Європи..................................................................254 Ініціативи багатостороннього характеру.....................................260 Захист прав людини..........................................................262 Зміна клімату................... 267 Нерозповсюдження ядерної зброї.............................................271 Питання міжнародної безпеки................................................277 Формування міжнародної підтримки протидії російській агресії............283 Економічна дипломатія.......................................................290 Публічна дипломатія........................................................295 Закордонне українство........................................................301 Пандемія COVID-19...........................................................306 Зведена таблиця оцінок реалізації напрямів зовнішньої політики у 2020 році.............................................312 Рекомендації.................................................................314 Список скорочень............................................................332 Автори............./.........................................................334 Про Раду зовнішньої політики «Українська призма».........................340 Про Фонд ім. Фрідріха Еберта Рада зовнішньої політики «Українська призма» та Регіональне представництво Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні вже шостий рік поспіль з великою приємністю презентують вам доробок команди експертів, які проаналізували та оцінили успішність зовнішньої політики України за різними географічними та функціональними напрямами. Хоча в нашому аналізі кожен рік має свої особливості, 2020 рік можна назвати справді унікальним з точки зору обмежених можливостей та специфічних умов для досягнення Україною зовнішньополітичних цілей. У глобальному масштабі пандемія коронавірусу СОУШ-19 та відповідно запроваджені карантинні обмеження в усіх куточках світу істотно позначилися на формах співпраці України з іноземними партнерами у різних площинах. Це вплинуло не лише на погіршення показників торговельно-економічної діяльності, але й на вибір нових пріоритетів міжнародної співпраці та каналів побудови політичного діалогу. Міністерство закордонних справ України у 2020 році перетворилося на центр антикризового менеджменту, надаючи екстрену допомогу українським громадянам, які стали заручниками локдаунів, та вишукуючи можливості залучення гуманітарної допомоги для подолання наслідків пандемії. За більшістю досліджуваних напрямів боротьба з коронавірусом стала додатковим елементом двостороннього та багатостороннього діалогу нашої держави. У внутрішньополітичному вимірі 2020 рік також мав особливості, які впливали на динаміку постановки та досягнення зовнішньополітичних цілей. З одного боку, це був перший повноцінний рік, коли Президент України В. Зеленський формулював зовнішньополітичний курс, а його команда була відповідальна за реалізацію цього курсу. З іншого боку, на початку року відбулася зміна урядової команди О. Гончарука на уряд Д. Шмигаля, що також вплинуло на темпи програмування та імплементації задач у сфері зовнішньої політики. Попри це, загальна оцінка реалізації зовнішньої політики у 2020 році вийшла дещо кращою за попередній рік, хоча за окремими напрямами і спостерігалося значне падіння політичного інтересу та результативності реалізації поставлених завдань. Особливістю цьогорічного видання став новий розділ, присвячений міжнародній активності України щодо подолання наслідків, спричинених пандемією коронавірусу СОУШ-19. Хотілося б сподіватись, що закінчення пандемії дозволить Україні поліпшити загальну успішність у досягненні стратегічних пріоритетів на міжнародній арені, а нам — відмовитись у майбутньому від оцінки цієї специфічної сфери докладання дипломатичних зусиль.