Висвітлено життєвий і творчий шлях Ю.Федьковича (1834 - 1888) - "Буковинського Кобзаря", письменника, редактора літературних видань, який першим у даному регіоні почав писати живою, народною мовою поетичні (приблизно 400), прозові (драматичні, публіцистичні, педагогогічні) твори. Проаналізовано інспекторську діяльність письменника у контексті розвитку шкільництва на Буковині у другій половині ХІХ ст. Висвітлено особливості використання його спадщини у сучасній національній школі.

Освещен жизненый и творческий путь Ю.Федьковича (1834 - 1888) - "Буковинского Кобзаря", писателя, редактора литературных изданий, который первым в данном регионе начал писать на живом, народном языке поэтические (около 400), прозаические (драматические, публицистические, педагогические) произведения. Проанализирована инспекторская деятельность писателя в контексте развития школьного дела на Буковине во второй половине ХІХ в. Освещены особенности использования его наследия в современной национальной школе.

Викладено основні принципи судово-медичного ототожнення знарядь травми з використанням слідів контактної взаємодії в ушкодженнях і на предметах, якими нанесено травму.

Вперше здійснено комплексний аналіз груп русів найманців і союзників у Візантії. Простежено відображення соціального та правового статусу найманців і союзників у русько-візантійських договорах, проведено текстологічну реконструкцію оригіналів договорів. Досліджено групи "хрещених росів" і "воїв" княгині Ольги у середині X ст., встановлено їх функції, склад, формування та структуру. Вперше досліджено перебування "родичів" князя Володимира Святого на візантійській службі у першій чверті XI ст.

Надано історіографічний огляд одного з найбільш важливих джерел із ранньої історії Русі й проаналізовано три головні проблеми: уявлення про правителя росів у візантійській літературі, описана у "Житії Георгія Амастридського" їх виправа проти Візантії та сліди пізньої редакторської правки цього джерела.

Висвітлено історію становлення та розвитку судово-медичної криміналістики України. Розглянуто особливості організації роботи відділення судово-медичної криміналістики бюро судово-медичної експертизи України. Розкрито поняття про методи наукового дослідження. Розглянуто мікроскопічні дослідження об'єктів судово-медичної експертизи. Подано загальні відомості про рентгенологічні методи дослідження. Наведено методологічні засади використання цифрових технологій, у тому числі й судової фотографії, у криміналістиці та судовій медицині. Викладено основні етапи дослідження одягу у відділенні судово-медичної криміналістики. Досліджено сучасний стан трасологічної ідентифікації в судовій медицині. Висвітлено методологічні основи трасологічної ідентифікації гострих рубаючих предметів. Наведено методику дослідження ушкоджень із мисливської зброї. Подано характеристику ушкоджувальних чинників пострілу. Проаналізовано методику дослідження кісткових залишків у випадках масових поховань.

Основним напрямком підвищення доказової цінності висновків експерта у випадках визначення давності виникнення ушкоджень є розробка, апробація та впровадження нових методів досліджень. Мета роботи - обгрунтування значущості показників лабораторних методів дослідження, під час судово-медичного визначення давності утворення ушкоджень шкіри від дії тупих твердих предметів. Експериментальним шляхом змодельовано тупу травму шкіри у 60 щурів лінії Вістар. Проведено комплексне дослідження шматочків травмованої шкіри, встановлено значимі показники лабораторних методів дослідження для визначення давності утворення ушкоджень шкіри тупими предметами в 1-шу добу після травмування. Мікроморфологія ушкоджень шкіри у разі дії тупих твердих предметів є характерною та виявляє стоншення, регенераторну гіперпроліферацію епідермісу, ущільнення та стовщення дерми в динаміці розвитку травматичного процесу. Імуногістохімічний показник, коефіцієнт люмінесцентного свічення, який є відношенням значення інтенсивності люмінесценції дерми в ділянці ушкодження до значення інтенсивності люмінесценції дерми неушкодженої ділянки, характеризується динамікою змін колагенових волокон 1-го типу, протягом першої доби, після заподіяння травми. Визначення давності утворення ушкоджень шкіри у разі дії тупих твердих предметів має базуватись на використанні комплексу сучасних методів лабораторної діагностики з сукупним аналізом об'єктивних показників.

Встановлення тривалості перебігу смертельної механічної травми в ранній термін антемортального періоду має важливе значення для судово-медичної практики, а тому є перспективним напрямком для наукових досліджень. Намагання організму зберегти показники гомеостазу, у тому числі за рахунок стимуляції діяльності серцево-судинної системи, активації симпато - адреналової системи, призводить до зміни кількості біологічно-активних речовин у тканинах та рідинах людини. Показники динамічних змін даних речовин, яких було зафіксовано вченими різних країн, надають підстави використовувати дані речовини, як діагностичні маркери тривалості перебігу травматичного процесу.

Досліджено основні морфологічні показники (окружність, товщина компакти, розміри та площа кістково-мозкової порожнини), що характеризують макроархітектуру окремих відділів стегнової, великогомілкової та малогомілкової кісток. Показано їх значимість та роль у виникненні переломів даних кісток в судово-медичній практиці.

Викладений літературний огляд деяких суперечливих питань причинного аналізу в теперішній практиці судово-медичної експертизи. Запропонований системний підхід, як інноваційний логіко-філософський інструмент удосконалення ортодоксального причинного аналізу.

При моделировании условно-причинной детерминации травмы апробирован мониторинг с использованием понятий теории обусловливания. В травматическом процессе исследованы необходимые и достаточные условия образования телесного повреждения и осложнений.

Висвітлено методологічні підходити щодо створення моделі довгої трубчастої кістки із композитних матеріалів та проведено порівняльний аналіз біофізичних властивостей моделі та самої трубчастої кістки. Матеріалом слугувала компактна кісткова тканина (КТ) стегнової кістки (СК) людини віком від 24-х до 52-х років і модельний матеріал КТ із середньої третини діафіза кістки. Проводили кількісний біохімічний аналіз основних речовин КТ. Одержані дані підлягали статистичній обробці. Мета роботи - створити модель довгої трубчастої кістки із композитних (неорганічних компонентів КТ і штучних полімерних) матеріалів, яка за своїми властивостями відповідала б вимогам моделювання різних механічних ушкоджень кісток людини. Органічна складова КТ є простим, фізично не лінійним матеріалом і руйнується в'язко, а мінеральна складова являє собою пористий матеріал, який підлягає закону деформації і має крихкий характер руйнування. Неоднорідність розподілу за поперечним січенням кістки характеристик механічних властивостей її органічної складової під час розтягнення є результатом неоднорідності кількісного складу біохімічних речовин і геометричних параметрів елементів структури кістки. Зміни з віком руйнуючої деформації та модуля пружності СК неоднорідні та залежать від властивостей органічної складової КТ, яка змінюється лінійно у разі віку людини від 24-х до 52-х років за рахунок зменшення кількісного вмісту кальцію та збільшення оксипроліну в зовнішньому шарі у порівнянні з внутрішнім шаром кістки.

Висвітлено сторінки політичної та соціальної історії відносин русів з Візантією. Досліджено особливості експансії русів та її сприйняття візантійськими авторами, впорядкування минулого сусідів імперії у час імператора Констянтина VII Багрянородного, репрезентації війни з русами у візантійському історіописанні. Проаналізовано соціальні групи русів у Візантії. Проведено поглиблене джерелознавче дослідження візантійських історичних творів.

Наведено дані сучасних джерел літератури про методи визначення гострої ішемії міокарда. Описано їх діагностичні можливості, переваги та недоліки під час проведення судово-медичних експертиз для діагностики причини настання смерті.

Рассмотрены проблемные вопросы судебно-медицинской экспертизы автомобильной травмы, начиная от фундаментальных работ прошлого века, и вплоть до сегодняшнего дня. Подчеркнута особая роль тщательного изучения характера и механизма причинения телесных повреждений пострадавшим. Внимание уделено существенному изменению морфологии и механизма причинения телесных повреждений пострадавшим в связи с использованием в конструкции современного автомобиля различных новых элементов и устройств, повышающих безопасность человека при ДТП. Перечислены основные тенденции развития экспертного анализа в случаях ДТП, а также доказана абсолютная необходимость сотрудничества экспертом различных отраслей знаний (судебных медиков, транспортных трассологов, медицинских криминалистов) при проведении экспертных исследований, касающихся ДТП.

Представлено статті про інтелектуальну біографію О. Пріцака, його наукову спадщину. Розглянуто проблеми глобальної історії у світлі наукових інтересів О. Пріцака.