Вперше визначено сутність духовної самореалізації особистості учнів старшого шкільного віку у навчально-виховному процесі гімназії в сільській місцевості. Розроблено та експериментально перевірено теоретичну модель духовної самореалізації старшокласників, запропоновано її технологічне забезпечення та обгрунтовано педагогічні умови ефективної реалізації. Встановлено позитивний вплив на активізацію даного процесу таких чинників, як створення у навчальному закладі соціокультурних умов, використання принципу духовного діалогу сім'ї та школи, учнів і вчителів, спрямованого на формування смисложиттєвих цінностей особистості. Розроблено педагогічну технологію духовної самореалізації старшокласників у навчально-виховному процесі гімназії в сільській місцевості.

Досліджено феномен відчуження як амбівалентне явище, що за своєю природою володіє як негативними, так і позитивними характеристиками. Відзначено, що позитивні характеристики феномену відчуження тривалий час фактично ігнорувалися філософською думкою. Констатуючи той факт, що на сьогоднішній день негативна тенденція так і залишається провідною, зазначені і на не менш важливих позитивних характеристиках феномену. Кардинально змінюються акценти стосовно питання доцільності подолання його з буття людини. Форми прояву відчуження свідчать про його багатогранність і демонструють потенційний та дійсний стан феномену. Для різнобічного та комплексного дослідження його мислителі сьогодні все активніше залучають дані найважливіших сфер соціальної дійсності, а це сприяє виникненню нових відтінків феномену: політичне відчуження, культурне, естетичне, педагогічне тощо. Філософський аналіз кожного з аспектів окремо та в цілому дозволяє простежено динаміку розвитку й особливостей відчуження за умов сьогодення.

Визначено психологічні особливості губристичної мотивації в структурі спрямованості особистості студентів. Наведено теоретичне обгрунтування, методичні засади та результати емпіричного дослідження, визначено, що губристична мотивація входить до спрямованості особистості, яка прагне успіху. Висвітлено дані апробації методики "Опитувальник губристичної мотивації". Визначено характер взаємозв'язку між формами губристичної мотивації та мотивами особистості студента, який прагне успіху. Встановлено особливості зв'язку між формами губристичної мотивації та компонентами спрямованості особистості - ціннісні орієнтації та перфекціонізм, а також особистісними якостями - самооцінка, рівень домагань і локус контролю.

Досліджено губристичну мотивацію як чинник прагнення до успіху особистості. Подано визначення губристичної мотивації особистості студента, розкрито її місце та роль у прагненні до самоствердження й успіху. Розроблено діагностичну методику для дослідження губристичної мотивації та її форм - прагнення до досконалості та прагнення до переваги. Запропоновано розвивальну програму, спрямовану на формування конструктивної форми губристичної мотивації.

Розглянуто поняття "губристична мотивація", "спрямованість", уявлення зарубіжних і вітчизняних вчених про зазначені явища. Запропоновано комплекс методик для дослідження спрямованості особистості.

Рассмотрено понятие "губристическая мотивация", "направленность", представления зарубежных и отечественных ученых об данных явлениях. Предложен комплекс методик для исследования направленности личности.

The notion of "hubristic motivation", "orientation", representation of foreign and local scientists about these phenomena. It's considered a set of techniques for studying orientation of the person.

Наголошено на розробці теоретико-методологічних та технологічних засад духовної самореалізації особистості. На досвіді організації методичної роботи і процесу навчання в Старобільській гімназії Луганської області розглянуто умови та критерії духовної самореалізації особистості старшокласників.

Мета роботи - узагальнення даних про вплив порохових газів на стан здоров'я особового складу військових формувань. На умови праці військовослужбовців впливає ряд чинників середовища перебування, серед яких одним з несприятливих є забрудненість повітря пороховими (вибуховими) газами. Гострі отруєння (порохова хвороба) спостерігаються у випадках перебування в атмосфері, що містить високі концентрації зазначених сполук: при проходженні служби в артилерії, знаходженні в усіх видах броньованих машин, роботі з вибуховими речовинами. Найбільше токсикологічне значення в складі порохових газів мають монооксид та діоксид вуглецю, оксиди азоту. Розкрито особливості інтоксикації пороховими газами залежно як від специфічної дії кожного з компонентів суміші газів, так і від їх комбінованої дії. Ураження діоксидом вуглецю характеризується розвитком типової форми, симптоматика якої складається зі збудження дихального центру, гіперкапнії, наростанням явищ респіраторного ацидозу. У тяжких випадках настає смерть від центрального паралічу дихання. Залежно від концентрації порохових газів, співвідношення їх компонентів та інших факторів спостерігаються відхилення від типового перебігу. Жодна війна не проходила без участі монооксиду вуглецю. Його дія викликає утворення карбоксигемоглобіну з наступними змінами з боку крові, дихальної, серцево-судинної та особливо нервової систем. Вплив нітрогазів на організм проявляється переважно у вигляді токсичного трахеобронхіту, бронхіоліту, токсичного набряку легень. Одночасно можуть мати місце й зміни в системі крові (метгемоглобінемія). Лікування проведено диференційовано залежно від клінічної симптоматики отруєння. Після отруєння пороховими газами тривалий час можуть спостерігатися залишкові явища отруєння у вигляді затяжного астенічного стану. Тому такі хворі мають потребу в більш тривалому терміні госпіталізації й спостереженні після виписки із стаціонару. З огляду на періодичну активізацію військових дій на сході України подальше вивчення впливу вибухових газів на організм військовослужбовців та використання цих знань на практиці має важливе значення як для медицини в цілому, так і для запобігання випадкам порохової хвороби або зменшення їх числа.

Вивчено соціально-психологічні, психолого-педагогічні та соціокультурні умови запобігання дезадаптації азійських студентів інженерно-педагогічних спеціальностей у процесі навчання. Подано результати дослідження чинників, що впливають на процес і результат навчальної діяльності студентів з Азійського регіону на всіх рівнях. Висвітлено психодіагностичний комплекс дослідження соціально-психологічних чинників адаптації та дезадаптації студентів-азійців інженерно-педагогічних спеціальностей. Розроблено модель психопрофілактики та психокорекції виявів дезадаптації студентів щодо оптимізації регуляції адаптаційних процесів студентів у процесі навчання.

Розглянуто поняття "губристична мотивація", "прагнення до досконалості", "прагнення до переваги", "нарцисизм" у роботах зарубіжних та вітчизняних учених. Сучасні уявлення про нарцисизм як про універсальний та необхідний складник здорової самосвідомості, орієнтований на захист, заповнення та збереження структурної цілісності власного Я дають можливість розглядати цей феномен у його зв'язку з губристичними прагненнями особистості. Представлено методи дослідження губристичної мотивації та нарцисизму, а також результати дослідження взаємозв'язку між показниками нарцисизму та формами губристичної мотивації. Показано, що в студентському віці нарцисичні риси особистості виявляються в таких параметрах, як "очікування особливого ставлення" та "маніпулювання в міжособистісних стосунках". Для студентів характерні впевненість у тому, що до них повинно бути особливе ставлення з боку оточення; роздратування, коли їх очікування з приводу особливого ставлення до них оточення не реалізуються; студенти більшою мірою схильні використовувати інших людей для посилення власної соціальної позиції, досягнення цілей. Доведено, що губристичність нарцисичної особистості студента розкривається в прагненні до переваги, що пов'язано з такими нарцисичними рисами, як "потреба в постійній увазі та захопленні", "поглиненість фантазіями", "грандіозне почуття самозначущості", "надмірна зайнятість почуттям заздрощів", "маніпулювання в міжособистісних стосунках". Студенти, які виявлять прагнення до досконалості, також характеризуються такою нарцисичною рисою, як "потреба в постійній увазі та захопленні".

Розкрито основні поняття статистики. Охарактеризовано різні типи шкал вимірювання. Подано інформацію про моду, медіану, середнє арифметичне та дисперсію. Деталізовано алгоритм розрахунків описових статистик (мір центральної тенденції та мір мінливості) у програмі Statistica. Розкрито сутність поняття статистичної гіпотези. Увагу приділено кореляційному, факторному, кластерному та дисперсійному аналізам, описано алгоритми їх здійснення.

Увагу приділено актуальним питанням сучасної персонології. Висвітлено теоретико-методологічні та прикладні аспекти дослідження проблеми ефективного функціонування та розвитку особистості в різних сферах життєдіяльності в умовах соціальних змін. Розглянуто соціогенетичні, психологічні, духовні чинники підтримки її самоефективності та життєстійкості. Наведено авторські технології психологічного супроводу, консультування, реабілітації особистості в ускладнених і кризових ситуаціях життя. Особливу увагу акцентовано на актуалізації ресурсів особистісного зростання людини в генезі її буття.

Досліджено емоційного ставлення до навчання у студентів з низьким рівнем академічної мотивації. Подано теоретичний огляд проблеми емоційного ставлення до навчання та навчальної мотивації, розроблено комплекс психодіагностики потреб студентів, що задовольняються у навчально-професійній діяльності. Показано типологію академічної мотивації студентів та її взаємну обумовленість з емоційним ставленням до навчання. Розроблено програму оптимізації ставлення до навчання студентів та формування зрілих форм академічної мотивації, ефективність якої доведено. Розглянуто типологічні особливості академічної мотивації студентів з різною успішністю у навчальній діяльності, статевими ознаками, знайдено кореляцію взаємозв’язків показників потреб та мотивів навчання студентів у закладах вищої освіти. Розроблено методологічні засади щодо програми оптимізації ставлення до навчання та формування зрілих форм академічної мотивації у студентів в процесі навчально-пізнавальної діяльності в закладах вищої освіти.

Наведено результати аналізу науково-теоретичних концепцій і підходів до вивчення проблеми ролі оптимізму в емоційно-вольовому, когнітивному, мотиваційному та поведінковому компонентах системи психічної саморегуляції навчально-професійної діяльності у студентському віці. Виявлено особливості прояву оптимізму як ресурсної бази психічної саморегуляції навчально-професійної діяльності успішних і неуспішних студентів. Встановлено, що оптимізм у структурі саморегуляції навчально-професійної діяльності студентів забезпечує більш виражену доступність інтелектуальних, емоційно-вольових і мотиваційних ресурсів, а також актуалізацію здатності до довільної та раціональної організації навчальних дій. Проаналізовано порівняльні внески двох рівнів оптимізму (стратегічного й операційно-тактичного) у функціонування психологічних механізмів саморегуляції навчання у студентів з урахуванням рівня їх успішності.