На підставі вивчення основних тенденцій розвитку гірнорудничої корпорації (ГМК) України визначено, що одним з головних резервів даного розвитку є підвищення організаційно-управлінської ефективності діяльності корпоративних структур, які є її складовими. Проаналізовано існуючі підходи до управління процесами інформаційного забезпечення гірничорудними підприємствами корпоративної структури та визначено, що ефективність управління підприємствами у межах інтегрованих корпоративних структур значним чином залежить від характеру й організації взаємодії матеріальних, фінансових та інформаційних потоків у їх середовищі та потоків, які забезпечують функціонування корпоративної структури у межах її мікро- та макрооточення. На підставі результатів реалізації розробленого організаційно-економічного механізму управління процесами інформаційного забезпечення гірнорудних підприємств корпоративної структури можна за рахунок оптимізації інформаційного забезпечення знайти оптимальний рівень відповідності інформаційних і матеріально-фінансових потоків. Критерієм якості функціонування системи управління процесами інформаційного забезпечення гірничорудних підприємств корпоративної структури повинне бути оптимальне запізнення інформаційного потоку, яке дозволяє визначати резерв зниження витрат від мінімізації інформаційного запізнення щодо невідповідності оптимальних показників фінансово-матеріальних потоків фактичним.

Висвітлено сутність, основні складові та концепції стратегічного управління підприємством (СУП). Розглянуто особливості SWOT-, функціонально-вартісного, портфельного аналізу як інструментів СУП. Увагу приділено питанням визначення стратегічного потенціалу підприємства та бізнес-планування, особливостям управління диверсифікованим підприємством, проблемам формування стратегічної інформації в управлінні підприємством.

Викладено концептуальні аспекти економічної безпеки підприємств в ринковій економіці. Забезпечення економічної безпеки виробничої діяльності вимагає створення на підприємстві власної системи безпеки, метою функціонування якої є своєчасне виявлення і запобігання небезпекам і загрозам, забезпечення досягнення підприємством мети діяльності. Реалізація даної мети відбувається на основі вирішення цілого комплексу завдань, серед яких - виявлення реальних і прогнозування потенційних небезпек і загроз, знаходження способів запобігання їм, ослаблення або ліквідація наслідків їх дії, аналіз зусиль і засобів, необхідних для забезпечення безпеки підприємства, тощо.

Розглянуто господарську систему як категорію економічної науки. Висвітлено актуальні напрями сучасних досліджень трансформацій господарської системи. Проаналізовано трансформації глобального господарства за умов становлення постнекласичної науки. Увагу приділено зміні інституційних систем трансформаційної економіки за умов глобалізації, імперативам розвитку господарських систем сучасного світу.

Грамотне вибудовування комунікацій з органами влади, а згодом і аналіз комунікативних технологій, дозволяє отримати якісну конкурентну перевагу на сучасному ринку, де боротьба за кожного клієнта ведеться на мікроекономічному рівні. Розглянуто аналіз підходів до визначення поняття "державні відносини" і розгляду GR як специфічної форми комунікативного управління, яка нині часто використовується корпоративними структурами в політичних аспектах їх діяльності. Розглянуто основні види комунікацій GR-менеджменту, що спирається на певну програму дій і спрямована на створення та підтримування сприятливих відносин з органами публічної влади. Акцентовано увагу на тому, що технології GR, PR недостатньо опрацьовані на теоретичному рівні, також виділено ряд проблем: недовіра населення до влади; прихованість інформації та відсутність необхідної роз'яснювальної роботи; слабка організаційна структура; погано налагоджені зв'язки з громадськістю; недолік фінансування. У рамках аналізу сучасної реалізації органами влади Government Relations розглянуто основоположні аспекти функціонування неінституційних структур публічної влади на прикладі лобізму.

Досліджено проблематику теоретико-методологічних засад формування смарт-логістичної концепції управління на підприємствах. Побудовано рейтинг використання цифрових технологій в логістиці та ланцюгах постачання, в якому перше місце займає Інтернет Речей. Здійснено описання використання цифрових технологій в логістиці та управлінні ланцюгами постачання. Побудовано таблицю поширеності цифрових технологій в логістиці за різними функціональними сферами. Показано, що найбільш поширені цифрові технології в логістиці та управлінні ланцюгами постачання стосуються логістичних інформаційних потоків, а змін у протіканні матеріальних потоків потрібно очікувати перш за все від використання 3D принтерів. Обгрунтовано гіпотезу щодо використання смарт-підходу в логістиці з метою мінімізації витрат і функціонування "точних" ланцюгів постачання.

Досліджено проблематику теоретико-методологічних засад формування смарт-логістичної концепції управління на підприємствах. Побудовано рейтинг використання цифрових технологій в логістиці та ланцюгах постачання, в якому перше місце займає Інтернет Речей. Здійснено описання використання цифрових технологій в логістиці та управлінні ланцюгами постачання. Побудовано таблицю поширеності цифрових технологій в логістиці за різними функціональними сферами. Показано, що найбільш поширені цифрові технології в логістиці та управлінні ланцюгами постачання стосуються логістичних інформаційних потоків, а змін у протіканні матеріальних потоків потрібно очікувати перш за все від використання 3D принтерів. Обгрунтовано гіпотезу щодо використання смарт-підходу в логістиці з метою мінімізації витрат і функціонування "точних" ланцюгів постачання.

Розглянуто аналіз процесів надходження інвестицій в економіку України, висвітлено основні проблеми та чинники, що впливають на інвестиційну діяльність та інвестиційну привабливість України. Проведено аналіз динаміки обсягу надходження прямих іноземних інвестицій в Україну за 2002 - 2018 рр., який дозволив виокремити періоди найбільш значних коливань та встановити причини, що вплинули на такі зміни. Виконано порівняльний аналіз структури надходження прямих іноземних інвестицій в Україну за країнами світу станом на початок 2013, 2016 2019 рр. Проведено структурний аналіз прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності на початок 2019 р., порівняно результати з показниками структури 2016 р., встановлено пріоритетні галузі економіки України, до яких іноземні інвестори вважають доцільним вкладати кошти. Приділено увагу напрямкам підвищення рівня інвестиційної привабливості та економічного розвитку регіонів України. Визначено, що серед пріоритетних напрямків підвищення рівня інвестиційної привабливості та економічного розвитку регіонів України необхідно виділити наступні: удосконалення нормативно-правової бази щодо інвестиційної діяльності в Україні; визначення слаборозвинених, але пріоритетних для інвестування галузей народного господарства в депресивних, слаборозвинених регіонах та формування сприятливого інвестиційного клімату для вкладення коштів саме у ці галузі з метою стабілізації рівня їх розвитку; формування доступної для потенційних інвесторів бази даних щодо інвестиційного потенціалу підприємств, галузей економіки, регіонів країни; зважене використання засобів стимулювання інноваційно-інвестиційної активності на регіональному рівні. Виявлення та використання внутрішнього ресурсного та трудового потенціалу окремих регіонів країни у процесі підвищення темпів економічного зростання є першочерговим завданням органів місцевої влади в умовах критичної нестачі фінансових ресурсів. Таким чином, поліпшення інвестиційного клімату та формування умов для залучення інвестицій в економіку країни в умовах глобального розвитку міжнародного фінансового середовища залишається одним із пріоритетів діяльності уряду.

Розглянуто актуальні питання організації маркетингової діяльності на промислових підприємствах. Зазначено причини необхідності впровадження і використання методів та засобів сучасного маркетингу. Наведено складники та визначено окремі функціональні завдання маркетингової діяльності на промислових підприємствах. Розкрито етапи формування системи маркетингового менеджменту підприємства. Зазначено, що системний підхід до управління маркетингом підприємства передбачає використання маркетингових інструментів у процесі управління. Досліджено основні елементи системи маркетингового менеджменту підприємства. Визначено особливості та розкрито форми прояву особливостей організації маркетингової діяльності на промислових підприємствах у сучасних ринкових умовах. Виокремлено 3D-маркетинг як інновативний інструмент маркетингової діяльності, наведено сфери його застосування, переваги використання, а також характерні відмінності від традиційного маркетингу.

Розглянуто основні аспекти стратегічного управління розвитком промислових підприємств у сучасних умовах господарювання. Відзначено, що підходи до управління розвитком промислових підприємств мають грунтуватись на якісно новій основі з урахуванням невизначеності зовнішнього середовища. Визначено, що за кризових умов підприємству вкрай важливо вибирати стратегію, яка насамперед давала б соціальні гарантії персоналу, саме тому доцільно, щоб дії кожного підрозділу та співробітника твердо відповідали потребам підприємства саме в цей час; важливим є розуміння, який вплив мають щоденні дії на дотримання планів та сукупне вирішення проблем підприємства. Досліджено особливості формування стратегічного управління на промисловому підприємстві. Визначено, що шляхом комплексного системного поєднання стратегій усіх стратегічних господарських одиниць підприємства відбувається формування його стратегічного набору. З'ясовано необхідність урахування витрат на персонал при здійсненні стратегічного управління, зокрема в процесі формування стратегії ефективного управління промисловим підприємством.

Розглянуто основні аспекти стратегічного управління розвитком промислових підприємств. Розроблено модель стратегічного управління промисловим підприємством. Доведено, що поєднання інтеграції стратегічного та інноваційного управління приводить до поліпшення позицій підприємств в конкурентній боротьбі на ринку за рахунок створення конкурентних переваг. Досліджено особливості формування стратегічного управління інноваційним розвитком на промисловому підприємстві, головною з яких є перспективне орієнтування інноваційної діяльності на запити споживачів, гнучке реагування і безперервне оновлення параметрів моделі ведення діяльності, виходячи з вимог конкуренції, в напрямку досягнення стійких переваг шляхом розвитку творчості та інтелектуального потенціалу підприємства, що зумовлює зростання його значення в системі управління сучасним підприємством в умовах інноваційного розвитку. Визначено, що основними перевагами стратегічного мислення в аспекті керівництва та менеджменту підприємства є: можливість підпорядкування всієї діяльності ключовому аспекту стратегії; можливість більш чіткого реагування на зміни внутрішнього середовища та навколишнього оточення власниками та керівництвом підприємства; можливість здійснювати менеджерами підприємства оцінку альтернативних варіантів капітальних вкладень і розвитку персоналу, що надає можливості передислокації ресурсів у стратегічні зони і стратегічні проєкти розвитку підприємства та інші. Окреслено етапи стратегічного управління інноваціями, що дозволять забезпечити досягнення бажаних результатів за рахунок реалізації інноваційних впроваджень в майбутньому періоді.

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти процесу формування комунікацій на промисловому підприємстві. Головним завданням комунікаційної політики для підприємств є не тільки надання необхідної інформації щодо товарів і послуг, а й створення прихильності й довіри до підприємства, налагодження довгострокових відносин з клієнтами. Обгрунтовано, що в сучасних умовах нестабільного зовнішнього оточення комунікації оцінюють ситуацію, формують цілі і завдання, виявляють проблеми в розвитку підприємства і загалом перетворюються на стратегічний ресурс управління промисловим підприємством. Доведено, що для удосконалення системи комунікативного менеджменту на підприємстві слід чітко визначати потребу в інформації кожного структурного підрозділу й кожного робочого місця, регулювати інформаційні потоки відповідно до завдань, що вирішуються; повинна відбуватися взаємодія керівників і підлеглих; організація ефективної системи зворотного зв'язку; запровадження системи збирання пропозицій; інформаційні повідомлення адміністрації підприємства; використання сучасних інформаційних технологій. Запропоновано систему комунікативного менеджменту промислового підприємства, яка надає підприємству можливості результативного обміну інформацією між менеджерами й працівниками для досягнення головної мети організації.

Розглянуто управління інноваційною діяльністю вітчизняних підприємств, досліджено комплекс заходів які сприяють уникненню ризиків та подальшого розвитку інновацій на підприємстві. Визначено чинники, що стимулюють процес здійснення інноваційної діяльності на підприємствах. Проаналізовано структуру ризиків інноваційної діяльності промислових підприємств, окреслено групи чинників інноваційних ризиків. Розглянуто основні методи управління ризиками інноваційної діяльності промислових підприємств. Інноваційна діяльність підприємства є наслідком реалізації інноваційної політики, реалізованих ризиків та загроз. Виявлено існуючі проблеми, що виникають під час здійснення процесу управління інноваційною діяльністю, та визначено основні шляхи їх розв'язання.

Світогосподарська система наразі перебуває у стані, зумовленому вибуховим розвитком ІТ-технологій на тлі найскладніших викликів для міжнародної економіки. В умовах глобалізації надважливішим для бізнес-суб'єктів є формування відповідної маркетингової стратегії виходу та господарювання на міжнародних ринках з максимальним результатом і мінімальними втратами. Мета статті - формування маркетингової стратегії виходу на міжнародний ринок вітчизняних підприємств, що надають ІТ-послуги, а також розробка перспективних методів лідогенерації через використання інноваційних рекламних технологій. Застосовано діалектичний метод наукового пізнання та низку загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Для підвищення ефективності системи міжнародного маркетингу в ІТ-сфері прогнози в короткостроковій перспективі повинні бути максимально наближеними до реальності, що багато в чому залежить від методології маркетингового проєктування й прогнозування. SOSTAC є добре структурованою, релевантною моделлю дій, що описує всі необхідні кроки за розробки маркетингової стратегії та якої варто дотримуватись за виходу на зовнішні ринки. Запропоновано модель управління маркетингом за участі в міжнародному бізнесі в ІТ-сфері, яка будується на інноваційних принципах ведення бізнесу. Висновки: представлена модель управління маркетингом за участі в міжнародному бізнесі в ІТ-сфері, яка будується на інноваційних принципах, дає змогу систематизувати усі маркетингові дії та заходи й формувати програму їх реалізації не випадково, а в комплексному форматі, що дасть змогу враховувати ризики функціонування суб'єктів міжнародних бізнес-процесів і розробляти програми їх зниження та подолання. Отже, з'являється можливість ефективно працювати з усією сіткою розвитку товарів і ринків у ІТ-сфері, що надасть можливість виявляти нові привабливості діяльності та проводити їх результативну оцінку з позиції відповідності загальним цілям і ресурсам бізнес-суб'єкта в ІТ-сфері.

У колективній монографії викладено особливості управління національною економікою. Висвітлені питання обліку, аналізу і аудиту діяльності підприємств. Визначено основні ризики, що зумовлюють кризи на підприємствах малого бізнесу. Проаналізовано темпи зростання обсягів наданих кредитів банківською системою України. Викладено особливості управління економічною діяльністю підприємств. Проаналізовано сучасні аспекти ефективності діяльності підприємств.

Висвітлено теоретико-методологічні основи дослідження підходів до управління складовими стратегічного потенціалу транзитивної економіки в дискурсі економічної теорії та управління. Досліджено прикладні аспекти структурних змін управління бізнесом, процеси управління бізнесом в умовах конкретно-історичних особливостей розвитку. Монографія рекомендується при викладанні у вищих навчальних закладах курсів національної економіки, міжнародної економіки, політичної економії, мікро- і макроекономіки, спецкурсів з теоретичних основ менеджменту управління бізнесом, інвестиційної та інноваційної діяльності, формування національної моделі розвитку економіки та проведення науково-дослідницької роботи з проблем трансформаційних перетворень господарської системи в умовах глобалізації.

Висвітлено концептуальні положення формування теоретико-методологічних засад менеджменту в дискурсі економічної теорії та управління. Звернено увагу на прикладні аспекти стратегічних імперативів менеджменту в умовах конкретно-історичних особливостей національної політики держави. Досліджено модернізацію системи публічного управління та адміністрування в умовах цифрових трансформацій. Монографія рекомендується при викладанні у вищих навчальних закладах курсів національної економіки, муніципальної економіки, міжнародної економіки, політичної економії, мікро- і макроекономіки, спецкурсів з теоретичних основ менеджменту, муніципального менеджменту, міжнародного маркетингу, державної політики соціального забезпечення, формування національної моделі розвитку економіки та проведення науково-дослідницької роботи з проблем стратегічних імперативів управління.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)300-211.1 я73 + У010.357 я73

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Маркетинг підприємства. Його планування та організація

Шифр НБУВ: ВА868468 Пошук видання у каталогах НБУВ