Розглядаються питання законодавчого злиття банківського і промислового капіталу організаційно оформленого у вигляді промислово-фінансової групи. Вивчені аспекти інвестиційної політики, що проводиться суб'єктами та головним підприємством групи. Показано, що комерційні банки, які є фінансовим ядром групи, повинні отримати відповідні гарантії - умови, що забезпечують збереження прибутковості капіталу, а в подальшому і підвищення цього параметру. Визначені принципи встановлення раціональних співвідношень - пропорції між коротко і довготривалими кредитами. Відмічені особливості здійснення інвестиційної діяльності банків в групі.

Розглядаються проблеми створення і функціонування промислово-фінансових груп в національній економіці України. Показано, що одним з наслідків приватизації, роздержавлення та акціонування підприємств виявилось роздроблення раніш організаційно і технологічно пов'язаних виробничих об'єднань. У зв'язку з цим виникає необхідність у створенні об'єднань, зокрема, промислово-фінансових груп. Узагальнено досвід фінансово-промислових груп в державах ринкової економіки. Підкреслено, що дійсним важелем структурної перебудови, залучення інвестицій повинні стати промислово-фінансові групи.

Розглянуто закономірності процесів концентрації і централізації капіталу в історичному аспекті. Відмічено, що інтеграція банківського промислового і торговельного капіталу притаманна і державам з перехідною економікою, але має специфічні особливості. Висвітлено сутність промислово-фінансових груп (ПФГ) кінцевої продукції і розкрито характер економічних взаємовідносин між суб'єктами групи з приводу планування, фінансів і розрахунків за проміжну продукцію. Як альтернатива ПФГ кінцевої продукції аналізуються методичні особливості створення і функціонування груп підприємницького типу, побудованих за конгломеративним принципом.

Изучено влияние фунгицида амистар-экстра и салициловой кислоты на содержание абсцизовой кислоты (АБК) в листьях озимой пшеницы, пораженных мучнистой росой. Установлено, что содержание АБК в листьях озимой пшеницы повышалось как у обработанных фунгицидом амистар-экстра и салициловой кислотой растений, так и у пораженных мучнистой росой. Фунгицид амистар-экстра полностью предотвращал развитие мучнистой росы, при этом высота растений уменьшалась на 5 - 10 %. Салициловая кислота не оказывала влияния на развитие мучнистой росы и рост растений. Сделан вывод, что повышения содержания АБК в листьях озимой пшеницы недостаточно для защиты растений при поражении мучнистой росой.