Запропоновано метод оптимізації міжповірчих інтервалів засобів вимірювальної техніки авіаційних радіотехнічних систем (ВТ АРТС) із урахуванням контрольних допусків на їх метрологічні характеристики, критеріїв призначення засобів ВТ АРТС, типів вимірювальних задач, що розв'язуються за допомогою засобів ВТ АРТС, і способів проведення їх періодичної повірки. Розглянутий метод оптимізації міжповірчих інтервалів засобів ВТ АРТС забезпечує мінімум витрат на повірку та ремонт засобів ВТ АРТС у разі дотримання встановлених вимог до їх надійності.

Изложен подход к повышению метрологической надёжности средств измерительной техники авиационных радиотехнических систем, основанный на структурно-функциональном резервировании, исследованы особенности и предложены основные пути его реализации, а также проанализированы отличия структурно-функционального резервирования от обычного резервирования, широко используемого в классической теории надёжности. На основе предложенного подхода рассмотрен алгоритм оценки показателей метрологической надёжности резервированной группы средств измерительной техники авиационных радиотехнических систем, состоящей из однотипных средств измерительной техники, в зависимости от кратности резервирования, характеристик нестабильности и взаимной корреляции процессов дрейфа средств измерительной техники авиационных радиотехнических систем из состава резервированной группы.

Розглянуто особливості відтворення одиниць фізичних величин і передавання їх розмірів від вихідних еталонів до робочих засобів вимірювальної техніки військового призначення. Показано вплив наростання похибок під час передачі одиниці фізичної величини від вихідного еталона до робочого засобу вимірювальної техніки військового призначення.

Показано, що визначення первинного міжповірочного інтервалу засобів вимірювальної техніки, що рекомендується розробниками, необхідно коригувати в процесі їх експлуатації для більш ефективного їх використання. Запропоновано методику визначення міжповірочних інтервалів засобів вимірювальної техніки відповідно до умов їх експлуатації, яка базується на призначенні індивідуального міжповірочного інтервалу для кожного засобу вимірювання на підставі накопиченої інформації про поводження його метрологічних характеристик.

Показано, що визначення первинного міжповірочного інтервалу засобів вимірювальної техніки, що рекомендується розробниками, необхідно коригувати в процесі їх експлуатації для більш ефективного їх використання. Запропоновано методику визначення міжповірочних інтервалів засобів вимірювальної техніки відповідно до умов їх експлуатації, яка базується на призначенні індивідуального міжповірочного інтервалу для кожного засобу вимірювання на підставі накопиченої інформації щодо поводження його метрологічних характеристик.

Предложена методика определения необходимой точности измерения параметров при проведении метрологического обслуживания сложных технических комплексов.

Показано, що призначений (первинний) міжповірочний інтервал засобів вимірювальної техніки військового призначення (ВТВП), що рекомендується розробниками, необхідно коригувати в процесі їх експлуатації для більш ефективного їх використання. Запропонована методика коригування міжповірочних інтервалів засобів ВТВП відповідно до умов їх експлуатації, яка базується на призначенні індивідуального міжповірочного інтервалу для кожного засобу вимірювання на основі накопиченої інформації про поводження його метрологічних характеристик.

Проаналізовано застосування інженерних загороджень за особливих умов, а саме в горах. Визначено проблемні питання застосування протипіхотних мін для влаштування осередків та вузлів загороджень. Висвітлено можливі напрямки підвищення ефективності загороджень за гірських умов. Частково обгрунтовано вимоги до нових зразків мін щодо ураження живої сили противника.

Виконано порівняльний аналіз відомих досліджень і підходів до оцінки прохідності повнопривідних автомобілів в умовах бездоріжжя. Встановлено, що у країнах НАТО застосовується методика експериментальної оцінки несної здатності відповідних поверхонь, що грунтується на використанні конусного індексу СI (англ. Сone Index) та, на відміну від характерного для України "радянського підходу", враховує вологість грунту, характеристики опорної поверхні (ОП) театру бойових дій та дозволяє за допомогою стандартизованого програмного комп'ютерного забезпечення визначати найбільш раціональні маршрути і орієнтовні швидкості руху (витрати часу) на відповідні переміщення військової автомобільної техніки (ВАТ). Запропоновано методологію оцінки прохідності колісної ВАТ, яка враховує досягнення наукових шкіл країн, що входили до складу колишнього СРСР та блоку НАТО. За класифікацією типів бездоріжжя, що визначено у фаховій літературі, з тими чи іншими відхиленнями числових значень характерних параметрів, були підібрані мірні ділянки, що відповідають основним типам бездоріжжя. Виконано експериментальні дослідження з метою отримання експериментальних швидкостей руху зразків колісної ВАТ для перевірки адекватності розробленої у програмному середовищі MATLAB Simulink моделі їх руху. За результатами експериментальних досліджень отримані максимально можливі швидкості руху для зразків колісної ВАТ КамАЗ-4310 та КрАЗ-5233 розповсюдженими на території України типовими опорними поверхнями.

У роботі проведено аналіз сучасного характеру і спрямованості оперативної та бойової підготовки противника, ймовірних способів ведення наступальних бойових дій з подоланням інженерних загороджень, а також тенденції розвитку засобів інженерного озброєння з підтримання мобільності підрозділів, в умовах влаштування масових загороджень та здійснення руйнувань. Обгрунтовано і надано рекомендації щодо прикриття міжпозиційного простору з урахуванням заходів завчасної підготовки території до створення системи інженерних загороджень в ході оборонного бою (операції).

Проведено загальний аналіз характеру та особливостей сучасних оборонних операцій (бойових дій), ролі та місця системи інженерних загороджень і способів розрахунку її складових елементів з урахуванням досвіду збройних сил країн-членів НАТО щодо планування влаштування інженерних загороджень у відповідності до етапів процесу прийняття рішення. Обгрунтовано і запропоновано рекомендації щодо створення спеціалізованого програмного забезпечення із розрахунку та планування системи інженерних загороджень в ході оборонного бою (операції).

У дослідженні проведено аналіз способів ведення інженерної розвідки шляхів руху військ (сил) із урахуванням досвіду окремих етапів планування, притаманних збройним силам країн-членів НАТО, а також особливостей їх застосування, інженерно-розвідувальними органами підрозділів Збройних сил (ЗС) України під час проведення антитерористичної операції (АТО) та операції Об'єднаних сил (ООС). Враховуючи сучасний характер ведення збройної боротьби, що виокремлюється широкими можливостями впливу протиборчих сторін на мобільність військ (сил), шляхом руйнування (знищення) важливих об'єктів дорожньої інфраструктури запропоновано: етапність організаційно-підготовчих заходів (визначення: живучості шляхів пересування, темпу ведення розвідки та ін.), порядок вибору способу виконання завдань, а також обгрунтовано основні тенденції розвитку технічних засобів розвідки.

Посібник розроблено для сприяння вивченню основ, принципів і способів виконання завдань інженерної підтримки бойових дій військ (сил) відповідно до змін, які відбулися впродовж останніх років у поглядах щодо ведення збройної боротьби. Проаналізовано досвід інженерної підтримки основних видів бою (операції) в ході російсько-української війни з урахуванням базових організаційних процедур, що використовуються збройними силами Альянсу.