Індекс рубрикатора НБУВ: Х891.9(4ФРА)1-7

Рубрики:

Судоустрій окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.02/03

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто нормативно-правові підстави застосування Конвенції про захист людини й основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини у цивільному судочинстві. Викладено історію Конвенції, визначено ознаки конвенційного механізму. Охарактеризовано принципи судочинства. Висвітлено особливості ст. 8 Конвенції. Особливу увагу приділено новому перекладу Конвенції, гласності та відкритості судового розгляду (ст. 6 Цивільного процесуального кодексу), змісту поняття "майно" у розумінні ст. 1 Першого протоколу Конвенції.

Рассмотрены нормативно-правовые основы применения Конвенции о защите человека и основополагающих свобод и практики Европейского Суда по правам человека в гражданском судопроизводстве. Изложена история Конвенции, определены признаки конвенционного механизма. Охарактеризованы принципы судопроизводства. Освещены особенности ст. 8 Конвенции. Особое внимание уделено новому переводу Конвенции, гласности и открытости судебного рассмотрения (ст. 6 Гражданского процессуального кодекса), содержанию понятия "имущество" в понимании ст. 1 Первого Протокола Конвенции.

Висвітлено досвід застосування Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод і практики Євпропейського суду з прав людини в судах України. Розкрито перспективи запровадження європейських стандартів у галузі прав людини в українську судову практику. Розглянуто методологію викладання Конвенції, проаналізовано актуальні проблеми її застосування в Україні й обгрунтовано шляхи їх подолання. Наведено матеріали про останні тенденції рішень Великої Палати Європейського суду з прав людини.

Освещен опыт применения Конвенции о защите прав человека и основоположных свобод и практики Европейского суда по правам человека в судах Украины. Раскрыты перспективы внедрения европейских стандартов по правам человека в украинскую судебную практику. Рассмотрена методология преподавания Конвенции, проанализированы актуальные проблемы ее применения в Украине и обоснованы пути их преодоления. Даны материалы о последних тенденциях решений Большой Палаты Европейского суда по правам человека.

Досліджено загальнолюдські принципи права як універсальні нормативні засади, напрацьовані людством як глобальною макроцивілізаційною системою, що визначають суть і спрямованість правового регулювання та придатні до застосування у будь-якій системі права. Обгрунтовано їх власний термінологічний статус та проведено розмежування між ними та подібними поняттями, зокрема: основні принципи міжнародного права, загальні принципи права та загальновизнані принципи. Визначено поняття, проаналізовано ознаки та функції загальнолюдських принципів права, розкрито зміст принципів рівності, демократизму, справедливості, а також поваги та захисту прав людини. Показано механізм впровадження загальнолюдських принципів права у внутрішньодержавну юридичну практику.

Розглянуто теоретичні засади та практичні питання використання інтерактивних методів навчання в процесі організації та проведення навчальних заходів з основ гендерної рівності для суддів. Розглянуто методичні підходи у використанні ігрових і неігрових імітаційних методів, скерованих на закріплення та накопичення знань і набуття стійких навичок і вмінь учасниками навчання.

Освещены теоретические основы и практические вопросы использования интерактивных методов обучения при организации и проведении учебных мероприятий по основам гендерного равенства для судей. Рассмотрены методические подходы к использованию игровых и неигровых иммитационных методов, направленных на закрепление и накопление знаний, а также приобретение стойких навыков и умений участниками обучения.

Висвітлено поняття та загальні засади гендерного інтегрування, його важливість, зокрема, в судовій системі. Розглянуто питання гендерних стереотипів та їх подолання, використання гендерно-нейтральної мови, гендерних підходів у діяльності судді. Проаналізовано зарубіжну та міжнародну судову практику з розгляду справ, пов'язаних з дискримінацією за ознакою статі, зокрема, трудових і сімейних спорів, спорів щодо соціального забезпечення, окремих категорій кримінальних справ тощо. Вміщено необхідні поради та рекомендації для поводження з учасниками процесу, спілкування в залі суду та за його межами.

На підставі системного аналізу чинного міжнародного та національного законодавства, з урахуванням практики діяльності Європейського суду з прав людини, розглянуто процес формування та розвитку загальновизнаних міжнародних стандартів в галузі прав людини. Комплексно досліджено правові питання імплементації загальновизнаних міжнародних стандартів і принципів кримінального провадження в галузі прав людини у вітчизняне кримінальне процесуальне законодавство. Вивчено можливості запозичення передового світового досвіду в галузі законодавчої техніки. Увагу приділено правам на власність, на свободу й особисту недоторконість, на повагу до особистого та сімейного життя, праву не бути позбавленим свободи за невиконання будь-якого договірного зобов'язання тощо. Акцентовано на позитивному досвіді прецедентного права країн з англо-американською системою права.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х8(4УКР)-2 + Х809(4УКР)111.1-2

Рубрики:

Держава та право окремих країн

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.0 + Х002.6

Рубрики:

Сутність і поняття права

Система права. Правова система

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х8(4Укр)-3-2

Рубрики:

Держава та право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено аспект визначення складових частин гендерної компетентності голів місцевих судів. Зазначено, що закріплення в Національному плані дій, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України № 634-р, заходів, які стосуються розроблення стандартів (критеріїв, вимог) гендерної компетентності фахівців, спрямоване на виконання Україною своїх міжнародних зобов'язань, які випливають, зокрема, з Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Узагальнено наявні у фаховій літературі підходи до поняття "гендерна компетентність" і складників гендерної компетентності, на підставі чого авторкою зроблено висновок, що основними складовими частинами гендерної компетентності є когнітивна (знаннєва) - сукупність необхідних знань; діяльнісна - охоплює уміння та навички; ставленнєво-ціннісна. Всі вони взаємопов'язані. Окреслено повноваження голови місцевого суду й зппропоноввано їх класифікацію за функційним критерієм. Проілюстровано приклади різного ставлення до голів судів жінок і чоловіків під час виконання ними представницької функції (участь у формальних і неформальних заходах, спілкування із засобами масової інформації). Розкрито гендерні аспекти під час розгляду питань, розв'язання яких є критично важливим для ефективного здійснення судочинства й злагодженої роботи колективу суду (погодження графіку відпусток суддів, чергувань, обранні слідчих суддів та інше). На підставі аналізу типових ситуацій, які виникають під час виконання головами судів представницької та організаційної функції, ідентифіковано гендерні аспекти їх діяльності, що вимагають специфічних знань, умінь і навичок, а також передбачають певне ставлення та цінності. З огляду на складові частини гендерної компетентності, сформульовано конкретні вимоги до знань (поняттєвого апарату, міжнародних актів і зобов'язань України щодо забезпечення гендерної рівності, форм і проявів дискримінації, алгоритму розгляду скарг щодо дискримінації на підставі практики Європейського суду з прав людини, гендерних особливостей роботи, що здійснюються в межах повноважень голови суду тощо), умінь і навичок (ідентифікувати гендерно чутливі ситуації, зокрема, в роботі суду, здійснити правильну кваліфікацію, застосовувати положення законодавства з утвердження гендерної рівності у своїй щоденній роботі, належно реагувати на прояви гендерної упередженості, застосовувати алгоритм аналізу скарг щодо дискримінації до обставин конкретної справи, не допускати впровадження дискримінаційних практик у суді, використовувати фемінітиви й гендерно чутливе мовлення тощо), а також ставлення та цінностей (прихильність ідеї гендерної рівності, гендерну чуйність, культуру нетолерування гендерної дискримінації, готовність до впровадження змін, що сприяють утвердженню гендерної рівності), опанування якими надає змогу головам місцевих судів набути гендерної компетентності.