Вивчено вплив засобів фізичної реабілітації на дітей, у яких порушення постави поєднується з захворюванням на хронічний холецистит. Обстежено дітей, які проходили лікування на курорті Поляна з приводу захворювань органів травлення. Обстежено 40 дітей віком 12 - 15 років. Установлено доцільність сукупних реабілітаційних заходів, спрямованих одночасно на корекцію порушень постави та лікування хронічного холециститу.

Актуальність роботи зумовлена тим, що порушення постави (кругло-увігнута спина) - важлива причина, яка призводить до порушення функцій цілого організму. Часто таке порушення постави поєднується з дискінезією жовчовивідних шляхів через неправильне положення органів черевної порожнини. Завдання роботи - установити особливості фізичного розвитку дітей, які мають порушення постави та дискінезію жовчовивідних шляхів, у порівнянні зі здоровими дітьми. У ході обстеження використано соматоскопічні методи та індекси: коефіцієнт пропорційності, плечовий, Ерісмана, Кетле, Піньє, Гарвардський степ-тест тощо. Встановлено, що діти, у яких кругло-увігнута спина поєднується з дискінезією жовчовивідних шляхів, мають високий зріст, збільшену масу тіла, плечовий індекс нижче 90 % (сутулість і кіфотична будова), обмежену екскурсію грудної клітини, занижені показники дихальної системи, що свідчить про синергічну дію поєднаних функціональних порушень на організм дитини.

Вперше науково обгрунтовано та доведено ефективність комплексної програми фізичної реабілітації дітей з порушеннями постави в поєднанні з дискінезією жовчовивідних шляхів, одночасно спрямованої на покращання стану хребта та моторної функції жовчного міхура. Вперше обгрунтовано послідовність, інтенсивність і співвідношення засобів фізичної реабілітації за умов санаторію за поєднання патологій, залежно від типу порушень постави та функціонального стану жовчовивідних шляхів. Уточнено та доповнено дані про взаємозв'язок порушень постави та функціонального стану жовчного міхура на підставі комплексного оцінювання фізичного здоров'я, фізичної працездатності дітей, які проходили реабілітацію на курорті "Поляна", до та після проведеного курсу реабілітаційних заходів. Доповнено способи оцінювання ефективності диференційованих комплексних реабілітаційних програм шляхом застосування авторського приладу Сколіозометр.

Обстежено 30 учнів 7 - 8 класів школи інтернатного типу, у яких діагностовано сколіотичну поставу. Розроблено програму профілактичних заходів, спрямовану на корекцію стану постави та загальне оздоровлення. На підставі об'єктивних показників доведено ефективність програми. Практику профілактичних заходів, що попереджають розвиток порушень постави, доцільно впроваджувати в середніх класах школи та продовжувати до завершення шкільного навчання. Профілактика порушень постави передбачає дотримання загальних гігієнічних умов організації праці учнів, упровадження фізкультхвилинок на кожному уроці та додаткових занять фізичним вихованням. Оцінюючи динаміку показників постави за час виконання профілактичної програми, можна стверджувати, що найкраще піддаються корекції показники, що залежать від асиметрично підвищеного тонусу м'язів, а саме: відхилення рівнів плечових відростків по горизонталі в градусах, бокові викривлення хребта в грудному відділі.

Обстежено 30 дітей віком 9 - 10 років із кіфотичним порушенням постави. Ці вади потребують особливої уваги, оскільки за швидкого темпі їх розвитку існує загроза порушення функціонування внутрішніх органів, систем організму. Під час дослідження карт медичного обстеження у всіх дітей, які були під наглядом, визначали кіфотичні зміни постави. Всі діти скаржилися на дискомфорт у грудному відділі хребта, що й відзначали 60 % пацієнтів, у попереку - 50,0 %, утруднення рухів хребта - 40,0 % дітей. Порушення постави зумовлені, насамперед, нераціональним режимом рухової активності, відсутністю регулярних навантажень, спрямованих на розвиток і зміцнення опорно-рухового апарату. У ході проведення комплексу профілактичних і реабілітаційних заходів застосовано антропометричні методи: визначення ростових показників, показників сили та силової витривалості м'язів-розгиначів спини; тестове дослідження постави здійснено за допомогою соматоскопічного методу. У комплекс реабілітаційних і профілактичних заходів дітей молодшого шкільного віку входили лікувальна гімнастика, класичний і сегментарний масаж, аквагімнастика, плавання. У процесі виховання постави поставлено завдання загальмувати старі та встановити нові зв'язки в корі головного мозку, з побудовою нових рухових шляхів. Процес формування правильної постави передбачав формування в дитини уявлення про правильну поставу, виховання рефлексу правильної постави, загальний розвиток і створення м'язового корсета в дітей, вправи на посилення м'язово-суглобового відчуття. Під впливом проведення реабілітаційних і профілактичних заходів поряд із покращанням клінічних показників у дітей молодшого шкільного віку силова витривалість м'язів тулуба вірогідно підвищилася й оцінюється як середній показник, що свідчить про зміцнення м'язів спини та відновлення нормальної постави.

Наведено теоретичний матеріал про застосування протезування й ортезування у фізичній терапії, вказівки щодо практичних завдань, які виникають у процесі відновного лікування. Вміщено ілюстрації, схеми, фотографії, які полегшують сприйняття навчального матеріалу. Подано інформацію про види протезів, способи протезування верхніх кінцівок, ендопротезування суглобів, системні ортези на нижні кінцівки.

Дослідження проведені у 30 дітей віком 13 - 14 років, із них 18 хлопців та 12 дівчат, які перебували на відновному лікуванні у поліклінічному відділені дитячої міської клінічної лікарні м. Ужгорода. Мета роботи - проаналізувати та удосконалити комплексну програму фізичної терапії для дітей шкільного віку з грудним кіфозом в амбулаторних умовах. Для діагностики стану хребта при порушеннях постави використано пристрій "Сколізіометр". Прилад дозволяє проводити вимірювання рівнів розміщення плечових відростків по горизонталі за допомогою шкали із покажчиком у градусах, вимірювання викривлення хребта у фронтальній та сагітальній площинах. Після завершення програми фізичної терапії у дітей зі кіфотичною поставою відзначаються вірогідні зміни у таких показниках, як зменшення відхилення рівня плечових відростків по горизонталі як у градусах, так і в мм водного стовпа, зменшення глибини шийного і поперекового лордозу. Висновки: проведені дослідження показали, що під впливом комплексної програми фізичної терапії відзначається позитивна динаміка показників стану постави, а саме відхилення рівнів плечових відростків по горизонталі в градусах, а також глибина поперекового лордозу.

Мета роботи - вивчення динаміки співвідношення порушень стану хребта у дітей із захворюванням на гастрит, які проходили оздоровчий курс на базі санаторію "Поляна". Завдання - визначення прийомів та засобів фізичної реабілітації дітей шкільного віку, у яких порушення постави поєднані з захворюванням на гастрит. Використані такі методи дослідження, як тести на виявлення порушень постави, проба Руф'є, клінічні обстеження на початку і в кінці проведеного відновного лікування. Вивчався вплив комплексного підходу до реабілітації дітей, спостережено позитивні зміни з боку обох патологій. Обстежено 50 дітей шкільного віку, у яких захворювання на гастрит поєднувалося з сутулістю, плоскою спиною, сколіотичною поставою, сколіозом. Під впливом реабілітаційних заходів простежуються позитивні зміни як у клінічних проявах основного захворювання, так і в корекції постави.

Мета роботи - науково обгрунтувати та удосконалити комплексну програму фізичної терапії для хворих на хронічний коліт з гіпомоторним синдромом з вираженим остеохондрозом поперекового в умовах санаторію. Матеріали та методи. Дослідження проведені у 30 хворих на хронічний коліт з гіпомоторним синдромом віком у яких також діагностований виражений остеохондроз поперекового відділу хребта від 45 до 55 років, з них 12 чоловіків і 18 жінок. Використовували такі методи дослідження: визначення показників фізичного розвитку, дослідження моторної функції кишківника. Результати. Після проведеного комплексу реабілітаційних заходів у хворих на хронічний коліт з гіпомоторним синдромом відзначається позитивна динамікав клінічних показників, нормалізація моторної функції товстого кишечника, покращились показники витривалості м'язів черевного пресу, зменшення болю в попереку та підвищення амплітуди рухів. Висновки: доведена ефективність використання розроблених нами комплексу реабілітаційних заходів, які спрямовані на покращання клінічних, показників нормалізацію моторно-евакуаторної, секреторної функцій шлунково-кишкового тракту, нервово-психічної сфери.

Мета роботи - науково обгрунтувати та удосконалити комплексну програму реабілітації для хворих, які перенесли оперативне втручання у зв'язку з виразковою хворобою та з остеохондрозом хребта, ускладненого протрузіями в умовах санаторію. Матеріали та методи. Дослідження проведені 30 хворих, які перенесли оперативне втручання на органах черевної порожнини у зв'язку з виразковою хворобою, у яких також діагностований остеохондроз хребта, ускладнений протрузіями віком від 44 до 53 років. Всім пацієнтам проводили ультразвукове обстеження жовчного міхура і підшлункової залози, інтрагастральна РН-метрія, стан підшлункової залози вивчався за допомогою методики ФАЖ. Оцінка рухливості хребта досліджувалась з вихідного положення лежачи на животі. Людина піднімається на руках на скільки йому дозволяє хребет. Результати. У результаті проведених комплексних реабілітаційних заходів, поряд з покращенням клінічної картини відзначається покращення лабораторних методів дослідження, саме: рівень рН тіла шлунка у хворих достовірно знизився в антральному відділі шлунка, підвищились показники ферментовидільної функції підшлункової залози натще і в період травлення, покращилися показники гнучкості хребта. Висновки: у хворих на поєднаною патологією наші дослідження встановили, що зниження функцій функціонального стану хребта, травної системи взаємно пов'язані та підсилюють деструктивний вплив на стан всього організму. Комплексна санаторно-курортна реабілітація позитивно впливає на об'єктивні показники діяльності травної системи, а також на функціональний стан хребта, підвищує ефективність відновного лікування та покращує психоемоційний стан пацієнтів.

Мета роботи - науково обгрунтувати та удосконалити комплексну програму реабілітації для хворих на хронічний гастродуоденіт (ХГД), які страждають на дегенеративно-дистрофічні та запальні зміни хребта, в умовах санаторію. Дослідження проведені у 40 хворих на ХГД з підвищеною секрецією, які також страждають на дегенеративно-дистрофічні та запальні зміни хребта, котрі перебували на санаторно-курортному лікуванні в санаторії "Орлине гніздо". Вік пацієнтів становив від 40 до 50 років, з них 18 чоловіків і 22 жінок. Діагноз ХГД з підвищеною секреторною функцією шлунка базувався на даних клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження. Всім пацієнтам проводили фіброгастродуоденоскопію, функціональний стан шлунку вивчався інтрагастральною рН-метрією. Для визначення рухливості хребта проводились проби: Отта, Шобера, Томаєра, Седіна. У результаті проведених комплексних реабілітаційних заходів, поряд з покращенням клінічної картини, відзначається покращення показників лабораторних методів дослідження, а саме: показники фіброгастродуоденоскопії, функціонального стану шлунку. Рівень рН тіла шлунка у хворих вірогідно підвищився в антральному відділі, покращилися показники амплітуди рухів хребта в поперековому і грудному відділах. Висновки: у хворих на ХГД з підвищеною секрецією, які страждають на дегенеративно-дистрофічні та запальні зміни хребта, синергія гастроентерологічних та неврологічних порушень зумовлює посилення різноманітних симптомів, що потенціюють деструктивний вплив на стан всього організму. Комплексна санаторно-курортна реабілітація позитивно впливає на об'єктивні показники діяльності травної системи, а також на функціональний стан хребта, підвищує ефективність відновного лікування та покращує психоемоційний стан пацієнтів.