Вперше на основі аналізу форми концентраційних профілів, одержаних в результаті проникнення атомів радіоактивного покриття в об'єм матеріалу в процесі імпульсного навантаження, показано, що зниження температури, збільшення густини дислокацій у вихідному стані та збільшення інтенсивності механічної обробки призводять до підвищення ролі спрямованого переносу атомів у порівнянні з механізмом випадкових блукань. У результаті молекулярно-динамічного моделювання кристалів з ГЦК і ОЦК гратами встановлено, що наявність власного міжвузельного атома спричинює утворення області спотворення кристала - кластера, що містить до 18-ти атомів. Це призводить до зменшення енергії активації самодифузії та визначає низькі значення передекспоненційного множника. У зародженні центрів деформації нанокристалів металів за умов одновісного, всебічного стиску та розтягу істотну роль грають флуктуації напружень, у разі чого перевищення локального напруження над середнім може досягати 1,5 рази. Енергія імпульсного впливу, що вводиться в метал, розподіляється в кристалі нерівномірно, що сприяє утворенню міжвузельних атомів по недислокаційному механізму.

Описано методику реєстрації кутових діаграм відбивання і розсіяння світла і показано, що за індикатрисами розсіяння у разі оптимального напрямку спостереження можна оцінити шорсткість оптичних поверхонь за шириною піка, що спостерігається на фоні незмінного п'єдесталу.

Індекс рубрикатора НБУВ: В378.221 + К202

Рубрики:

Домішки. Дислокації

Кристалічна будова металів і сплавів

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Значне прискорення дифузійної рухливості вуглецю циклічними γ ↔ ε-мартенситними перетвореннями в залізомарганцевому сплаві визначено одно- та двовимірними дефектами кристалічної ГЩУ ε-мартенситу, що формувалися в процесі цих перетворень (дислокації, малокутові дислокаційні субмежі, дефекти пакування). Максимальний приріст коефіцієнта дифузії вуглецю спостережено за умов термоциклування, коли фіксували основний приріст кількості дефектів кристалічної будови.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л434.206.36 + Н625.310.2

Рубрики:

Обробка природних кам'яних матеріалів

Шифр НБУВ: РА395557 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано пропорційно-інтегральний закон регулювання напруги з попередньо заданим ступенем стійкості для дискретної в часі системи автоматичного управління силовим трансформатором з пристроєм РПН.

Викладено фізичні засади процесів механічної обробки неметалевих матеріалів. Висвітлено питання, пов'язані з механізмом видалення матеріалу з оброблюваної поверхні під час шліфування та полірування. Наведено результати дослідження закономірностей та моделювання процесів формоутворення прецизійних поверхонь і стану поверхонь оброблюваної деталі та робочого шару інструмента. Розглянуто закономірності утворення мікрорельєфу оброблених поверхонь і формування нальоту на робочій поверхні інструменту у разі фінішної алмазно-абразивної обробки деталей з оптичного скла і природного каменю й елементів з монокристалічного карбіду кремнію та сапфіру.

Розглянуто вплив домішок на вольтамперні характеристики тонкоплівкової структури магнітного тунельного переходу (MTJ) - Fe/MgO/Fe з метою поліпшення електротранспортних властивостей. Це було досягнуто за рахунок створення умов для виникнення в ній вольтамперної характеристики (ВАХ) з негативним диференційним опором (НДО), на кшталт ВАХ тунельного діоду. Обгрунтовано утворення такої властивості за рахунок введення електропровідної домішки (карбону) в інтерфейсний простір між одним з шарів заліза і діелектриком, яка відповідним чином змінює положення рівня Фермі. Виявлено прояв деградаційного впливу електродифузійних процесів на властивості вольтамперної характеристики та запропоновано підходи до її стабілізації. Розглянуто можливість використання MTJ-систем з НДО для створення комірок пам'яті MRAM.

Розглянуто вплив домішки карбону, внесеної у наноплівку заліза, на електричні властивості системи метал - напівпровідник. Об'єктами дослідження є зразки на напівпровідникових підложжях p- та n-типів з 16-ти контактів діаметром 2 мм і товщиною до 100 нм, 8 з яких з чистого заліза і 8 із заліза, легованого карбоном. Показано, що за легування заліза карбоном на підложжі n-типу виникає випрямний контакт типу діода Шотткі, що пов'язано зі збільшенням роботи виходу з металу. Розраховано висоту потенціального бар'єра, що виникає за рахунок такого збільшення роботи виходу. Одержані у ході розрахунку результати пояснюють появу області з негативним диференціальним опором на вольтамперних характеристиках системи Fe\MgO\Fe за легування одного шару феромагнетика карбоном.

За допомогою оригінальної методики в роботі досліджено електричні властивості тунельної тонкоплівкової системи Fe/MgO/Fe, у якої одним із металевих елементів виступав залізний зонд, що контрольовано заглиблювався в об'єм діелектрика. Це надало змогу дослідити електричні властивості системи Fe/MgO/Fe за зміни фізичних параметрів, таких як площа контакту та товщина діелектрика. За одержаними результатами провідності для системи Fe/MgO/Fe визначено коефіцієнти та закономірності, що надали змогу аналітично розраховувати вольтамперні характеристики в широкому діапазоні товщини діелектрика та площі контакту. Встановлено, що опір тунельної системи Fe/MgO/Fe має немонотонну залежність від товщини діелектрика та зростає приблизно втричі за збільшення товщини MgO на 0,21 нм. Збільшення площі контакту призводить до лінійного зменшення опору системи Fe/MgO/Fe зі збереженням величини густини струму та наближення експериментальної вольтамперної характеристики до лінійної залежності. Це пов'язували з впливом локальних областей провідності, що виникають за рахунок дефектів та домішок, на характер провідності системи. За допомогою електричного пробою діелектрика для одержаних вольтамперних характеристик визначалась товщина діелектрика і гранична напруга, за якої зберігається тунельний характер провідності. Встановлено, що в діапазоні товщин MgO 1 - 4 нм діелектрична міцність зростає до 6,6 MB/см, а в діапазоні 4 - 10 нм зменшується до 6,2 МВ/см.

Звернено увагу на податкову систему в Польщі, зокрема, проаналізовано її поточний стан та підготовку до запровадження податку на додану вартість. Висвітлено особливості приватизації земельних ділянок в умовах воєнного стану, особливості проведення інвентаризації земель кадастрового кварталу, розташованого за межами населених пунктів територіальної громади. Звернено увагу на проблеми створення ефективної системи моніторингу довкілля в Україні. Визначено роль та місце прогнозних тенденції у просторовому плануванні територій України під час воєнного стану. Розглянуто коригування ставок земельного податку при запровадженні масової оцінки сільськогосподарських земель в Україні.