Показано етіологію і патогенез, напрямки діагностичного пошуку і лікування еризипелоїду. Наведено клінічний випадок захворювання у дитини раннього віку.

Проведено аналіз норм чинного податкового та кримінально-процесуального законодавства ФРН і США, якими регламентовано проведення податкових розслідувань у зазначених країнах. Акцентовано увагу на тому, що органи, які уповноважені проводити податкові розслідування у ФРН та США, використовують низку специфічних методів. Зроблено обгрунтований висновок, що використання інформаційно-аналітичних баз даних і сучасних засобів обміну інформацією можуть значно підвищити ефективність розслідування податкових злочинів.

Проаналізовано елементи криміналістичної характеристики ухилення від сплати податку на прибуток підприємств (предмет злочинного посягання, способи злочину, особу злочинця, "слідову картину"), встановлено їх специфіку. Визначено особливості виявлення цієї категорії злочинів. Розкрито зміст діяльності уповноважених державних органів на початковому та подальшому етапах розслідування ухилення від сплати податку на прибуток підприємств з урахуванням особливостей типових слідчих ситуацій, а також запропоновано комплекс рекомендацій з проведення окремих слідчих (розшукових) дій. Визначено напрями подальшого міжнародного співробітництва та сформульовано практичні рекомендації щодо впровадження позитивного зарубіжного досвіду з розслідування ухилення від сплати податку на прибуток підприємств у вітчизняну практику.

Сформовано теоретичні положення та вироблено практичні рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності розкриття та розслідування ухилення від сплати податку на прибуток підприємств в Україні. Надано дефініції, визначено зміст і розкрито особливості структурних елементів методики розслідування цієї категорії злочинів, а також її криміналістичну характеристику. Висвітлено особливості виявлення ознак ухилення від сплати податку на прибуток підприємств, визначено типові слідчі ситуації початкового та подальшого етапів розслідування. Викладено тактико-організаційні засади проведення окремих слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій. Проаналізовано правові засади міжнародного співробітництва при рослідуванні ухилення від сплати податку на прибуток підприємств, показано напрями його подальшого удосконалення. Проведено компаративне дослідження досвіду окремих зарубіжних країн із розслідування ухилення від сплати податків.

Актуальною проблемою кардіохірургічних стаціонарів залишаються інфекційні ускладнення (ІУ), частота яких у разі операцій на відкритому серці за умов штучного кровообігу за даними вітчизняних дослідників складає 9 - 20 % , за кордоном реєструють від 4,9 до 30 %. В Україні мікробіологічний моніторинг і аналіз бактеріємії у дітей із вродженими вадами серця (ВВС) знаходиться на початковій стадії. Мета роботи - визначити частоту розвитку бактеріємії та її етіологічну структуру у різних вікових групах дітей першого року життя із ВВС. За період із січня 2010 р. по грудень 2014 р. бактеріологічно обстежено 348 дітей першого року життя із ВВС, яким проведено оперативне лікування. Дослідження проводили в післяопераційному періоді заи тривалої лихоманці, що перевищувала терміни, які відповідають критеріям системної запальної відповіді на штучний кровообіг, а також за наявності гіпертермії чи перших симптомів ІУ. Для бактеріологічного дослідження крові використовували автоматичну систему BacT/Alert 3D (bioMerieux, Франція). Ідентифікацію визначали на сучасному бактеріологічному аналізаторі VITEK 2 COMPACT (bioMerieux, Франція). У бактеріологічно обстежених прооперованих кардіохірургічних хворих дітей першого року життя частота розвитку бактеріємії була 19,8 % і зменшувалась із збільшенням віку пацієнтів. Мікробний пейзаж збудників бактеріємії у пацієнтів групи новонароджених характеризувався високою частотою виділення бактерій сімейства Enterobacteriacea spp., у тому числі Klebsiella pneumoniae - 23,3 % і сімейства Pseudomonas spp. (Ps. аerugenosa - 16,3 %). Одержані результати зумовлюють необхідність включення кардіохірургічних хворих дітей першого року життя до групи високого ризику розвитку ІУ.

Присвячено кримінологічній характеристиці та запобіганню злочинам, що вчиняються жінками у сімейно-побутовій сфері. Проаналізовано кількісні та якісні показники цього виду злочинності. Запропоновано класифікацію злочинів, що вчиняються жінками у такій сфері. Охарактеризовано основні морально-психологічні особливості особистості злочинця. Досліджено систему детермінант злочинної поведінки жінок у згаданій сфері. Проаналізовано загальносоціальні, спеціально-кримінологічні й індивідуальні заходи запобігання. Особливу увагу приділено вивченню віктимологічного напряму профілактичної діяльності.

Досліджено видовий склад збудників гнійно-запальних процесів м'яких тканин, виділений із ранового матеріалу 37 хворих, у тому числі з синдромом діабетичної стопи. Домінуючим збудником є Staphylococcus aureus (50,0 %), причому його резистентність до пеніциліну виявлено у 100 %, до цефтріаксону - у 14,3 %, до фторхінолонів (левофлоксацину та ципрофлоксацину) - у 7,1 % штамів. У ході вивчення штамів Staphylococcus haemolyticus визначено резистентність до пеніциліну у 100 %, до цефтріаксону - у 50 %, до фторхінолонів (левофлоксацину, ципрофлоксацину та офлоксацину) - у 16,7 % випадків. Резистентності до амікацину, тобраміцину, нетилміцину, лінезоліду, ванкоміцину і тейкопланіну у жодного з наведених збудників не виявлено.

Проаналізовано результати мікробіологічних досліджень мокротиння, одержаного при бронхофіброскопії у 24 пацієнтів, оперованих з приводу вроджених вад серця (ВВС). У 16 (66,6 %) пацієнтів виявлені мікробні асоціації, у 5 (20,8 %) - збудники інфекційних ускладнень. Збудники в монокультурі представлені грамнегативними штамами - у 45 (50,6 %) хворих, у тому числі 29 штамів неферментуючих, у 16 - родини Enterobacteriacеae. З грампозитивних штамів переважали Staphylococcus epidermidis - у 14 (15,7 %) хворих, Staphylococcus haemolyticus - у 13 (14,6 %). Вивчення структури збудників, аналіз резистентності мікроорганізмів до антимікробних препаратів та визначення їх молекулярно-генетичних особливостей є важливим етапом формування тактики антибактеріальної терапії, що дозволяє зменшити ризик виникнення інфекційних ускладнень після операцій з приводу ВВС.

Klebsiella pneumoniae - один з основних збудників, який викликає від 2 до 20 % всіх інфекційних ускладнень у стаціонарних відділеннях лікарень. На сьогодні зареєстровано штами K. pneumoniae, резистентні до карбапенемів. До механізмів, які зумовлюють резистентність до карбапенемів, віднесено як продукцію бета-лактамаз різних молекулярних класів, так і комбінацію БЛРС (бета-лактамаз розширеного спектру дії) зі зниженою пенетрацією клітинної мембрани. Мета роботи - визначити механізми резистентності та біоплівкоутворювальні властивості штамів K. pneumoniae, виділених у дітей з вродженими вадами серця (ВВС) на етапі госпіталізації у кардіохірургічний центр. Для ідентифікації та визначення чутливості до антибіотиків досліджуваних штамів K. pneumoniae, використовувався бактеріологічний аналізатор VITEC 2 COMPACT (bioMerieux). Визначення біоплівкоутворювальних властивостей здійснювали за допомогою методу культуральних планшетів за методикою D. Christensen. Генотипування БЛРС - позитивних ізолятів проводили за допомогою мультиплексної ПЛР. Для фенотипового виявлення карбапенемаз класу A використовували Modified Hodge Test (MHT), для виявлення продукції карбапенемаз класу В (MBL) - метод "подвійних дисків" з (ЕДТА). Встановлено наявність БЛРС у 37 (46,8 %) досліджуваних штамів K. рneumoniae. Показано, що носіями генів blaTEM були 29 (79,3 %) штамів, ген blaSHV зустрічався у 21 (56,5 %), а ген blaCTX-M - у 18 (47,8 %) досліджуваних штамів. Найбільш поширеною комбінацією детермінант резистентності стало співвідношення гену blaTEM з одним геном БЛРС blaSHV у 18 (48,8%) та з двома генами БЛРС blaCTX-M та blaSHV, що виявлено у 6 (16,2 %) досліджуваних ізолятів. Здатність формувати біоплівку виявлена у 47 (59,5 %) штамів K. pneumoniae. Висновки: досліджувані штами, здатні до утворення біоплівки, проявляли більш високий рівень резистентності до всіх тестованих антибіотиків, крім колістину.

Мета роботи - визначити групи основних збудників при гнійних лімфаденітах (ГЛ) різної локалізації у дітей різних вікових груп; дослідити чутливість до антибіотиків домінуючих штамів для визначення антибактеріальної терапії. Проаналізовано результати обстеження 73 дітей за період з 2013 по 2015 рр., яких лікували з приводу ГЛ. Досліджено матеріали та інтерпретовано результати згідно з існуючими нормативними документами та методиками. Домінуючим мікробним агентом при ГЛ є S. aureus (67,6 %). За результатами аналізу виявлена найбільша стійкість даного збудника до пеніцилінів - 56,3 %. Високу протимікробну активність відносно S. aureus мали аміноглікозиди, фторхінолони та оксазолідінони. Висновки: структура збудників ГЛ у дітей представлено грампозитивними бактеріями, серед яких основним є S. aureus, однак із віком їх спектр розширюється, з'являються мікробні асоціації. Використання антибіотиків має бути обгрунтованим на основі результатів мікробіологічних досліджень та моніторингу.

Доповнено на підставі проведених досліджень новітніми даними щодо видового складу спектра умовно-патогенних мікроорганізмів, виділених із різних біотопів дітей, їхні біологічні властивості та антибіотикорезистентність. Установлено особливості спектрів резистентності до антибіотиків клінічно вагомих збудників. Досліджено здатність штамів К.pneumoniae в умовах in vitro формувати біоплівку та розвивати стійкість до всіх груп антимікробних препаратів. За допомогою молекулярно-генетичного методу доведено, що резистентні до бета-лактамних антибіотиків штами К.рпеитопіае мають відповідні гени резистентності. Встановлено, що використання модифікованого поживного середовища кров'яний агар (КА) дало змогу прискорити процес ідентифікації вибагливих мікроорганізмів.

Вміщено статті, спогади, документи у п’яту із серії видань "Затоплені села Переяславщини", яку підготовлено в рамках науково-просвітницького проекту з оприлюднення матеріалів про затоплені Канівським водосховищем села Переяславщини. Представлено спогади жителів і документи про села В’юнище та Козинці, акцентовано увагу на документальному підтвердженні участі жителів цих сіл у Першій світовій війні. Також читачі зможуть ознайомитися із щоденниками, які вели впродовж свого життя в’юнищанин Федір Михайленко та козинчанин Микола Красовський. Віднайдено матеріали для увічнення пам’яті постраждалих під час Голодомору 1932-1933 років, розкуркулених та репресованих односельців часів колективізації. Оприлюднено живу історію Другої світової війни за унікальними щоденниками Федора Михайленка із В’юнищ та Миколи Красовського із Козинців та описано труднощі часів післявоєнної відбудови, переселення жителів і перенесення їх господарств із зони затоплення.