Визначено роль супутникової інформації щодо підвищення ефективності геологорозвідувальних робіт на сучасному етапі, що характеризується погіршенням гірничо-геологічних умов. Розроблено нові супутникові технології для використання під час проведення геологорозвідувальних робіт на шельфі та суходолі. Підтверджується необхідність подальшого вдосконалення форм і методів організації цих досліджень.

Описано спосіб лікування ателектазу та параканкрозної пневмонії у хворого на рак легенів (помірно-диференційований плоскоклітинний рак) 56 років. Оскільки хворий відмовився від оперативного лікування, було запропоновано альтернативний паліативний метод лікування у вигляді ендоскопічної коагуляційної реканалізації пухлини з подальшим встановленням полівінілового стента в нижньочастковий бронх справа. Через місяць після опромінення стент видалено. Під час контрольної фібробронхоскопії спостерігалась значна позитивна динаміка. Після проведеного лікування безрецидивний період у хворого складає один рік і п'ять місяців.

Описан способ лечения ателектаза и параканкрозной пневмонии у больного раком легких (умеренно-дифференцированный плоскоклеточный рак) 56 лет. Так как больной отказался от оперативного лечения, был предложен альтернативный палиативный метод лечения в виде эндоскопической коагуляционной реканализации опухоли с дальнейшей установкой поливинилового стента в нижнюю часть бронха справа. Через месяц после облучения стент удален. Во время конторльной фибробронхоскопии наблюдалась значительная положительная динамика. После проведенного лечения безрецидивный период у больного составляет один год и пять месяцев.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453.1с11

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д451.3-5с11

Рубрики:

Група кольорових металів. Поліметали

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Б1в6

Шифр НБУВ: СО27307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано розвиток теоретичних підходів до вивчення таких економічних категорій як "конкуренція", "концентрація", "ринкова структура" та їх взаємозв'язку.

Досліджено закономірності подільності земної кори та вплив тектонічних напруг на порушення суцільності, а також фізико-механічної однорідності гірських порід. Встановлено критерії виявлення (прогнозу) у продуктивному розрізі зон вторинної зміни порід з високими ємнісно-фільтраційними властивостями в осадовому чохлі та породах кристалічного фундаменту. Вивчено кінематику різномасштабних тектонічних порушень та їх вплив на флюїдомасоперенос. Розроблено прийоми попередньої оцінки нафтогазоносності локальних об'єктів і прогнозування ділянок із максимальною нафтогазоносністю до постановки пошуково-розвідувального буріння і на стадіях дорозвідки, а також експлуатації родовищ.

Розглянуто методичні принципи та технології використання матеріалів дистанційної інформації під час виконання геологознімальних робіт в Україні на основі сучасних даних космічних зйомок. Висвітлено базові питання фізичних основ дистанційних зйомок, стан світових космічних знімальних систем і методичні прийоми попередньої обробки цифрових дистанційних зображень для вивчення геологічного середовища. Визначено місце, завдання, методику й організацію аерокосмогеологічних досліджень в процесі регіональних і детальних геологознімальних робіт. Наведено приклади тематичного використання матеріалів дистанційних зйомок в процесі вивчення геологічного середовища України. Проаналізовано результати дистанційного зондування у разі пошуку кольорових металів, гідрологічних і нафтогазопошукових досліджень. Вивчено геолого-екологічний стан промислових і міських агломерацій.

Розглянуто перспективні напрями в галузі психології здібностей. Обговорено перспективи онтологічної теорії інтелекту в контексті вивчення ментального (розумового) досвіду та інтелектуальної компетентності особистості. Проаналізована необхідність комплексної діагностики інтелектуальних здібностей як основи ментального розвитку.

Представлено основні методологічні та теоретичні підходи до визначення причин, умов та факторів, що детермінують явище девіантної поведінки.

ДУ "Науковий Центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України" (ЦАКДЗ, або Центр) як самостійну юридичну установу було створено в 1992 р. (Постанова Президії АН України від 20.05.1992 р., № 150) на базі відділу тепломасопереносу в земній корі Інституту геологічних наук НАН України та Київського науково-дослідного інституту космоаерометодів колишнього Міністерства нафтової і газової промисловості СРСР та АН СРСР.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д131 е(4УКР)

Рубрики:

Аерофототопографія. Аерофотозйомка

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Актуальність теми дослідження. Динамічний розвиток сучасного суспільства об'єктивно вимагає розширення гуманітарних знань щодо цілісного й всебічного розвитку людини. Це вказує на необхідність вивчення особливостей розумового розвитку підростаючого покоління в системі національної освіти, яка здійснює психолого-педагогічне управління розвитком молодої людини. Постановка проблеми. Виходячи з то, що в процесі розвитку під впливом середовища у людини відбуваються зміни в залежності від характеру цього середовища, виникає методологічна проблема розробки типології різних видів освітніх просторів і середовищ. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Середовище функціонування людини завжди суттєво позначається на її поведінці й активно впливає на інтелектуальний розвиток. Питанням організації креатитвного освітнього середовища присвячені роботи Дж. Гілфорда, Ковальчук В. У., Мажуль Л. М., Панова В. И., Полякової О. Б., Резвана О. О., Семенова І. М., Соловйової Н. В., Холодної М. О., Тихомирової Р. М., Толочек В. О., Шубіної І. В., Шумакової І. А. та ін. Постановка завдання. Аналіз філософсько-психологічної літератури та здійснення огляду основних наукових шкіл щодо їх поглядів на роль освітнього середовища у формуванні інтелектуальних здібностей. Виклад основного матеріалу. Освітній простір, у центрі якого знаходиться людина, розглядається як сукупність усіх зусиль, спрямованих на реалізацію мети освіти. Він являє собою одну зі сфер спільного простору життєдіяльності людини, що знаходиться в системі безперервної освіти. Головне завдання освіти - не формування людини за заданими зразками, а допомога в самореалізації, в розкритті та розвитку особистісного потенціалу, в прийнятті та освоєнні власної волі і відповідальності за життєві вибори, в розкритті й розвитку сутності людини, її позитивного потенціалу. Висновки: останнім часом інтенсивно розвивається організаційно-середовищний підхід до соціальних процесів, з поміжних різноманітних освітніх середовищ. Так, мегасередовищем є функціонуюча в країні система безперервної професійної освіти та інформаційні ресурси інтернету, макросередовищем - освітнє середовище профільного навчального закладу й навчальний процес у ньому. В якості мікросередовища виступають навчальні потоки й групи, предметні програми й курси, підручники та посібники, технології й стилі викладання. В останньому випадку мікро освітнє середовище конституюється в організаційно-концептуальному плані тієї науково-дослідної парадигми та реалізується в технологіях, які служать вихідним предметно-методичним базисом для організації навчального процесу.

Актуальність теми дослідження. Динамічний розвиток сучасного суспільства об'єктивно вимагає розширення гуманітарних знань щодо цілісного й всебічного розвитку людини. Це вказує на необхідність вивчення особливостей розумового розвитку підростаючого покоління в системі національної освіти, яка здійснює психолого-педагогічне управління розвитком молодої людини. Постановка проблеми. Виходячи з то, що в процесі розвитку під впливом середовища у людини відбуваються зміни в залежності від характеру цього середовища, виникає методологічна проблема розробки типології різних видів освітніх просторів і середовищ. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Середовище функціонування людини завжди суттєво позначається на її поведінці й активно впливає на інтелектуальний розвиток. Питанням організації креатитвного освітнього середовища присвячені роботи Дж. Гілфорда, Ковальчук В. У., Мажуль Л. М., Панова В. И., Полякової О. Б., Резвана О. О., Семенова І. М., Соловйової Н. В., Холодної М. О., Тихомирової Р. М., Толочек В. О., Шубіної І. В., Шумакової І. А. та ін. Постановка завдання. Аналіз філософсько-психологічної літератури та здійснення огляду основних наукових шкіл щодо їх поглядів на роль освітнього середовища у формуванні інтелектуальних здібностей. Виклад основного матеріалу. Освітній простір, у центрі якого знаходиться людина, розглядається як сукупність усіх зусиль, спрямованих на реалізацію мети освіти. Він являє собою одну зі сфер спільного простору життєдіяльності людини, що знаходиться в системі безперервної освіти. Головне завдання освіти - не формування людини за заданими зразками, а допомога в самореалізації, в розкритті та розвитку особистісного потенціалу, в прийнятті та освоєнні власної волі і відповідальності за життєві вибори, в розкритті й розвитку сутності людини, її позитивного потенціалу. Висновки: останнім часом інтенсивно розвивається організаційно-середовищний підхід до соціальних процесів, з поміжних різноманітних освітніх середовищ. Так, мегасередовищем є функціонуюча в країні система безперервної професійної освіти та інформаційні ресурси інтернету, макросередовищем - освітнє середовище профільного навчального закладу й навчальний процес у ньому. В якості мікросередовища виступають навчальні потоки й групи, предметні програми й курси, підручники та посібники, технології й стилі викладання. В останньому випадку мікро освітнє середовище конституюється в організаційно-концептуальному плані тієї науково-дослідної парадигми та реалізується в технологіях, які служать вихідним предметно-методичним базисом для організації навчального процесу.