Проаналізовано діяльність Луцької "Просвіти" у період між двома світовими війнами (1918 - 1935 рр.). Особливу увагу приділено вивченню її статутних і програмних документів. Наведено характеристику організаційної мережі та фінансово-матеріального стану товариства, висвітлено його культурно-просвітницьку та музично-драматичну діяльність, а також участь в українізації церкви та поширенні ідей кооперації. Уперше досліджено вплив Луцької "Просвіти" на діяльність політичних партій. Розглянуто відносини товариства з польською адміністрацією та іншими громадськими інституціями. Висвітлено боротьбу політичних партій і влади за вплив на "Просвіту".

Проанализирована деятельность Луцкой "Просвиты" в период между двумя мировыми войнами (1918 - 1935 гг.). Особое внимание уделено изучению ее статутных и программных документов. Дана характеристика организационной сети и финансово-материального состояния товарищества, освещена его культурно-просветительская и музыкально-драматическая деятельность, а также участие в украинизации церкви и распространении идей кооперации. Впервые исследовано влияние Луцкой "Просвиты" на деятельность политических партий. Рассмотрены взаимосвязи товарищества с польской администрацией и другими общественными институциями. Освещена борьба политических партий и власти за влияние на эту организацию.

На основі аналізу архівних документів, вітчизняної та зарубіжної історіографії, мемуарів, матеріалів періодичних видань описано процес становлення культурно-освітнього товариства "Просвіта" у Луцькому повіті в 1920 - 1930-х рр., розкрито його організаційну структуру та кількісний склад, форми і методи праці щодо збереження та примноження національно-культурних надбань українців, досвід роботи, нагромаджений у ході національно-визвольних змагань і боротьби проти політики асиміляції.

Вперше з'ясовано особливості конструювання образу Полоцька у класичних (руських) літописах і білорусько-литовських зводах. Джерельну базу з історії Полоччини розширено за рахунок вичленування "Повісті про Полоцьк" - легендарного оповідання складової частини другого зводу білорусько-литовських літописів "Хроніки Великого князівства Литовського (ВКЛ) та Жмоїтського". Представлено авторський погляд на обставини та час виникнення, джерела інформації та питання атрибуції "Повісті". Вперше проаналізовано полоцькі актові джерела другої половини XIII - початку XVI ст. як цілісний комплекс. Досліджено особливості соціальної та побутової термінології полоцьких актів. Здійснено спробу дослідити особливості соціальної моделі Полоцької землі у складі ВКЛ на матеріалі полоцьких актових джерел кінця XIV - початку XVI ст. У новому контексті розглянуто особливості внутрішнього життя Полоцької землі, її місце у складі ВКЛ.

На матеріалі полоцьких актових джерел розглянуто традиції суспільного побуту Полоцької землі. Особливу увагу приділено відносинам між полочанами та великим князем литовським.

Оn the material of the Polotsk act sources the traditions of the social welfare and justice of Polotsk as a part of the Grand Duchy of Lithuania are considered. The author describes the nature and characteristics of the traditional law of Polotsk locals. Particular attention is paid to the relations between polochans and the Grand Duchy of Lithuania. The article examins the specific social structure of the population of polochans.

20 травня 2014 р. у приміщенні Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відбулися дві міжнародні наукові конференції, присвячені Дню слов'янської писемності і культури, - "Слов'янський світ у культурному просторі XXI століття" і "Тарас Григорович Шевченко в слов'янському світі". Організатори заходів: НАН України, Український комітет славістів, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, Інститут української мови НАН України, Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, Український мовно-інформаційний фонд НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Досліджено історію нестандартного міста (землі) в складі Давньоруської держави та Великого князівства Литовського. На основі давньоруських зводів, білорусько-литовських літописів і полоцьких актових пам'яток розглянуто принципи творення образу Полоцької землі в літописному наративі й актах. Увагу приділено дослідженню "Повісті про Полоцьк" у легендарній частині другого літописного зводу Великого князівства Литовського. На матеріалах полоцьких актових джерел здійснено спробу реконструювати соціально-політичну модель Полоцької землі в складі Великого князівства Литовського. Показано особливості термінології полоцької актової мови.

Розглянуто медійний перифраз як вияв динаміки розвитку слов'янських літературних мов. Приділено увагу мові як модусу національного словацького походження. Досліджено вплив глобалізаційних процесів на розвиток соціолекту футбольних фанатів у слов'янських культурах на прикладі української та польської мов. Вивчено проблему лінгвістичних неоднозначностей під час створення лексикографічних систем корпусного типу. Охарактеризовано етноідентифікаційне й етнооб'єднувальне значення української літератури на Закарпатті у 1920 - 1930 рр. за матеріалами преси. Проаналізовано фантастичні риси у літературі болгарського діаболізму. Показано роль етнічних фестивалів у збереженні ідентичності слов'янських культур за умов глобалізаційних викликів. Акцентовано увагу на семантиці та символіці деяких обрядів українців Нижнього Поволжя. Розкрито особливості атрибуції та кодикологічного опису української кириличної рукописної книги XVІІ ст. у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Детально розглянуто реєстр Війська Запорізького Низового 1756 р. як джерело вивчення контактів запорізьких козаків і південних слов'ян у середині XVІІІ ст.

Репрезентовано архівну спадщину українського історика, дослідниці середньовічної та ранньомодерної історії України, історіософа Олени Компан (1916 - 1986), що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Зазначено, що О. С. Компан належить до числа українських радянських істориків, які змушені були працювати в умовах жорстко регламентованого радянського метанаративу, у межах якого зазвичай нівелювався реальний образ дослідника. Проте вченій вдалося зберегти свою самобутність і творчу індивідуальність, здолавши кордони усталеної парадигми, про що свідчать її грунтовні історичні розвідки та непростий науковий шлях. Висвітлено життєпис й інтелектуальну біографію О. Компан та анотований Каталог, у якому представлені археографічні описи документів, що відображають життєвий та творчий шлях ученої, її науковий доробок, листування, фотодокументи тощо. Подано опис документів, що стосуються діяльності інших осіб, зокрема чоловіка дослідниці відомого українського письменника Івана Сенченка. Документи особового фонду О. Компан є грунтовною джерельною базою для вивчення біографії та творчого шляху вченої, а також дослідження української історичної думки 40 - 80-х рр. XX ст. у цілому. Низка документів архівного фонду О. Компан залучається до наукового обігу вперше.

Волинь належить до тих регіонів України, які займають особливе місце в українській та європейській історії. З часів середньовіччя і до нині волинський край перебував у складі Київської Русі, Галицько-Волинської держави, Речі Посполитої, Російської імперії, Другої Речі Посполитої, СРСР. Нині Волинь невід'ємна частина незалежної України. Розглянуто спірні питання "окупація" чи "приєднання" Волині як поняття сучасної української історіографії міжвоєнного періоду. Охарактеризовано становлення автокефального руху на Волині на початку нацистської окупації. Досліджено Волинь у сучасній міждержавній польсько-українській взаємодії. Проаналізовано регіональні особливості політичної конкуренції партій у волинській області (2006-2015 pp.).