Актуальною загрозою для підрозділів і частин Сухопутних військ є поодинокі обстріли (мінометні, артилерійські, ракетні) районів розташування військ та об'єктів. Розглянуто систему заходів з протидії таким обстрілам у вигляді концепції C-RAM (Counter-Rockets, Artillery and Mortar), яку застосовано в передових країнах НАТО. Через високу імовірність знаходження безпілотних літальних апаратів в повітрі при підготовці та здійсненні ворожих обстрілів, C-RAM все частіше розглядаються як системи, що можуть залучатися до протидії тактичним безпілотним літальним апаратам. Тому проведено порівняльний аналіз концепції C-RAM із системою заходів щодо протидії тактичним безпілотним літальним апаратам. Наведені характеристики існуючих зразків озброєння C-RAM, та визначені основні тенденції розвитку основних складових такого озброєння. Визначені основні особливості засобів виявлення, класифікації та супроводження RAM-цілей та тактичних БПЛА, що мають забезпечити функціонування за умов складної завадової обстановки, при жорстких вимогах до перепускної здатності та малих значеннях ефективної поверхні розсіювання цілей. Запропоновано використання когнітивних РЛС, як перспективного засобу виявлення, класифікації, оцінювання параметрів траєкторії та видачі точного цілевказування вогневим засобам.

Проведено оцінку можливостей розвідки об'єктів сучасними засобами виявлення з радіолокаційними станціями бокового огляду, які встановлені на засоби космічної та повітряної розвідки. Наведенно необхідні для розрахунків вихідні дані по об'єктам та умовам ведення розвідки. Отримано аналітичні вирази для розрахунку співвідношення сигнал/шум, що сприймається оком оператора на радіолокаційному зображенні та ефективності зниження радіолокаційної помітності об'єктів при їх захисті за допомогою розсіючих та поглинаючих покриттів. Розроблено математичний апарат для оцінки ефективності зниження радіолокаційної помітності об'єктів за рахунок використання розсіючих та поглинаючих покриттів.

Розглянуто оцінювання обстановки та розпізнавання замислу дій повітряного противника, як ключове завдання в процесі прийняття рішення командиром частини (підрозділу) протиповітряної оборони відповідно до національної практики та за процедурами Military Decision-Making Process (MDMP). Доведено необхідність створення методики оцінювання обстановки та розпізнавання замислу дій противника яка враховує зміни ступеню важливості об'єктів прикриття оперативного угрупування військ (ОУВ) для застосування у відповідних кроках процесу MDMP. Запропоновано методику грунтується на ітераційних процедурах та математичному апараті теорії нечітких множин та теорії ігор. Використання методики дозволяє визначити вимоги до робочих місць існуючих та перспективних командних пунктів оперативного угруповання військ для організації планування та управління протиповітряною обороною за стандартами НАТО.

Проведено аналіз особливостей організації та здійснення оперативного планування протиповітряної оборони (ППО) сухопутних військ (СВ) об'єднаних сил за стандартами НАТО. На прикладі угруповання об'єднаних сил (ОС) США наведений розподіл обов'язків щодо планування ППО між командуванням ОС та його функціональними складовими. Визначені основні складові ППО СВ в складі угруповання ОС США. Показано, що Командування ППО СВ несе загальну відповідальність за планування операцій з ППО та протиракетної оборони (ПРО) сухопутної компоненти ОС, координацію і синхронізацію планування на рівні армійського корпусу та дивізії. Проведено аналіз організації планування ППО/ПРО на рівні армійського корпусу СВ та бригади ППО СВ на театрі воєнних дій (ТВД). Показано, що можливості бригади ППО на ТВД дозволяють організувати планування на рівнях командування ППО СВ та армійського корпусу. Складено узагальнену схему процесів планування ППО/ПРО сухопутної складової ОС на ланках управління від Командування ОС до батарей ППО СВ. Визначено, що ключовими документами з планування ППО є список важливих об'єктів та список прикриття, розроблення яких є динамічним та інтерактивним процесом відповідно до етапу (фази) операції. Визначені взаємопов'язані етапи розроблення списку об'єктів прикриття та надано характеристику методів які для цього використовуються.

Розроблена методика числового моделювання визначення математичного сподівання (МС) числа знищених цілей при різних видах цілерозподілу (ЦР). На основі прийнятих технічних характеристик, параметрів станцій і систем озброєння отримані значення МС числа знищених цілей при централізованому ЦР (ЦЦР) і децентралізованому ЦР (ДЦР). При цьому знайдені ймовірності правильного виявлення цілей, ймовірності правильного прийому цілевказівок, умовні ймовірності ураження різних цілей в умовах завад і вогневої протидії противника. Розглянуті ймовірності неураження елементів управління вогнем високоточною зброєю при різних варіантах бойового застосування. Проведено розрахунок і аналіз значень МС числа знищених цілей при ЦЦР, ДЦР та масованому нальоті. Також визначені сприятливі умови для стрільби ракетами. Приведені аналітичні вирази розрахунку показників ефективності ЦР і відповідний графічний матеріал.

Викладено підхід до вирішення актуального завдання з визначення важливості елементів оперативної побудови оперативного угруповання військ в оборонній операції з метою прийняття обгрунтованого рішення щодо прикриття важливих об'єктів угруповання військ з використанням системного підходу. Запропонована удосконалена методика, яка, на відміну від відомих, для визначення важливості елементів оперативної побудови оперативного угруповання військ застосовує модифікований метод аналізу ієрархій, що дозволяє отримувати контрольовані узгоджені локальні пріоритети в ході експертизи, забезпечуючи її адекватність та оперативність, що, в свою чергу, дозволяє відстежувати динаміку зміни важливості елементів оперативної побудови з метою розподілу наявних і доданих сил протиповітряної оборони для їх прикриття від ударів з повітря під час підготовки та в ході проведення операції.