Розглянуто питання одночасного формування інвестиційно-фінансової програми розвитку та обгрунтування виробничої діяльності промислового підприємства. Наведено методичні рекомендації щодо оптимізації плану капіталовкладень з урахуванням можливих умов залучення фінансових ресурсів та умов виробництва та реалізації продукції.

Рассмотрены вопросы формирования инвестиционно-финансовой программы развития и одновременного обоснования производственной деятельности промышленного предприятия. Предложены методические рекомендации по оптимизации плана капиталовложений с учетом возможных условий привлечения финансовых ресурсов и условий производства и реализации продукции.

Зазначено, що остеоартроз колінного суглоба складає 33 % всіх дегенеративно-дистрофічних захворювань у віці старшому 30-ти років, що є не тільки медичною, але і соціально-економічною проблемою. Тому вивчення нових засобів лікування даної патології є дуже актуальним. Комплексне лікування хворих на артроз колінного суглоба з використанням озонотерапії (препарати "Zeel T" і "Traumeel S") у 91 % хворих призвело до стійкого зникнення болю і запалення, збільшення обсягу рухів у суглобах. Тому застосування озонотерапії є дієвим і ефективним і повинно одержати широке застосування в практиці.

Проанализированы результаты лечения 227 больных гонартрозом на базе клиники травматологии, ортопедии и хирургии экстремальных ситуаций Винницкого национального медицинского университета им. Н. И. Пирогова. Предложено использование озонотерапии и субхондральной туннелизации с введением суспензии криоконсервированных эмбрионально-костных клеток для улучшения результатов лечения больных остеоартрозом.

Проаналізовано особливості здійснення інвестиційної діяльності на промислових підприємствах України за сучасних умов господарювання. Досліджено взаємозалежність вибору методу та видів інвестиційного планування, уточнено класифікацію видів планів капіталовкладень. Проаналізовано підходи до формування елементів платіжних рядів інвестиційних проектів та запропоновано рекомендації для здійснення цієї процедури з урахуванням чинних законодавчих і нормативних документів. Наведено рекомендації стосовно планування інвестиційного проекту на базі мережевого моделювання з урахуванням специфіки етапів інвестиційних процесів і критеріїв ефективності планових проектів, що дає змогу визначити оптимальний план його фінансування і термін реалізації та забезпечує досягнення економічного ефекту за рахунок перерозподілу фінансових ресурсів. Запропоновано модель інвестиційного бюджету промислового підприємства як інструменту формування оптимальної інвестиційної програми за умов обмежених коштів та розроблено рекомендації з синхронного планування його інвестиційно-фінансової та виробничої програм, а також щодо оцінки оптимальності довгострокових інвестиційних програм.

Мета роботи - оцінити динаміку та особливості геометричних параметрів ходьби пацієнтів до тотального протезування кульшового суглоба (КС) та після нього за збереження та зменшення довжини плеча дії абдукторів (ДПДА) стегна після протезування у віддаленому періоді спостереження. Проаналізовано геометричні параметри ходьби: довжина кроку (Step Length) або короткий крок; довжина довгого кроку (Stride Length); ширина опори (H-H Base Support) та величини кута розвороту стопи (Toe In/Toe Out), що було одержано за допомогою системи GAITRite. Проаналізовано параметри ходьби 46 хворих на коксартроз. До I групи увійшло 26 хворих, у яких рентгенометрично після протезування КС довжина плеча дії абдукторів стегна не змінилася або різниця не перевищувала 10 мм у бік зменшення. До II групи потрапили хворі (20 пацієнтів), у яких після протезування рентгенометрично було виявлено зменшення ДПДА стегна більше ніж на 10 мм. Обстеження проводили до протезування та у віддалені періоди спостереження - через 1 - 1,5 та 5 - 7 років після протезування. До протезування групи за параметрами ходьби були однаковими. Протезування у більшості хворих призводило до відновлення параметрів ходьби, хоча у більшості випадків нормалізація параметрів і не досягала середньостатистичної референтної норми, але практично відновлювало симетричність ходьби. Через 5 - 7 років у хворих спостерігали погіршення параметрів ходьби, а у деяких хворих погіршення показників досягало значень до ендопротезування. Особливо це було помітно у хворих зі зменшеною довжиною дії плеча абдукторів стегна. У цих хворих відбувалося постійне перенапруження означених м'язів, що у віддаленому періоді призводить до розвитку чи прогресування дегенеративних змін в інших суглобах нижньої кінцівки - колінному суглобі, гомілково-ступневому суглобі та поперековому відділі хребта, що й зумовлює погіршення ходьби у віддаленому періоді спостереження. Висновки: проведений аналіз показав, що у хворих зі зменшенням довжини плеча дії абдукторів стегна внаслідок тривалого однобічного перенапруження м'язів протезованої кінцівки у віддаленому періоді спостерігається втрата опорності та надбаних після протезування навичок ходьби.

Робота є продовженням публікації, присвяченої розгляду геометричних параметрів ходьби хворих на коксартроз після ендопротезування за даними системи GAITRite. Розглянуто часові параметри ходьби хворих на коксартроз - тривалість одного циклу кроку, одиночної опори, середня нормалізована швидкість і проведений аналіз інтегрованого показника якості ходьби FAP. Оцінено динаміку й особливості часових параметрів ходьби пацієнтів до та після тотального протезування кульшового суглоба при збереженні та зменшенні довжини плеча дії абдукторів стегна після протезування у віддаленому періоді спостереження. Проаналізовано параметри ходьби хворих, у яких після протезування рентгенометрично була виявлена несиметрична довжина плеча дії абдукторів стегна. Проаналізовано дані 46 хворих на коксартроз, які були розподілені на 2 групи: I група (n = 26) - хворі, у яких рентгенометрично після протезування кульшового суглоба довжина дії абдукторів стегна не змінилася або різниця не перевищувала 1,0 см у бік зменшення, II група (n = 20) - хворі, у яких після протезування рентгенометрично зменшення довжини плеча дії абдукторів стегна було більше ніж на 1,0 см. Обстеження проводили до, через рік після протезування та у віддалений період - від 5 до 7 років. Висновки: за результатами дослідження можна зробити висновки, що зменшення довжини плеча дії абдукторів стегна більше ніж на 1 см від контрлатерального у віддалені терміни спостереження призводить до втрати навичок ходьби, що хворі показували через рік після ендопротезування. Тобто тривале несиметричне навантаження м'язів призводить до втрати симетричності ходьби, зменшення опороспроможності протезованої кінцівки, що виражається зниженням часу опори на хвору кінцівку і зменшенням тривалості кроку здорової кінцівки. Наслідком цих змін є розвиток та поступове прогресування кульгавості.

Однією з частих особливостей ендопротезування кульшового суглоба є недотримання довжини плеча дії абдукторів стегна протезованого суглоба порівняно з контралатеральним. Різниця у довжині плеча дії абдукторів стегна протезованого та контралатерального суглобів може сягати 40 мм. Особливості біомеханіки пересування таких хворих вивчено недостатньо. Мета роботи - на математичній моделі оцінити вплив зменшення довжини плеча дії абдукторів стегна на параметри ходи пацієнтів після ендопротезування. Моделювання проводили за допомогою програмного комплексу Open Sim. За базову модель була взята 3D-комп'ютерна модель gait2392_simbody.osim з 23 ступенями вільності у скелетно-м'язовій системі людини. Немасштабована версія моделі являє собою об'єкт зросту 1,8 м і має масу 75,16 кг. З метою створення моделі для аналізу ходьби у хворих після ендопротезування кульшового суглоба проведено модифікацію базової моделі, а саме зміну форми стегнової кістки, при якій нормальна головка була замінена протезом із завданими параметрами. Зміну довжини плеча дії абдукторів стегна регулювали через укорочення шийки ендопротезу. Проаналізовано роботу м'язів на протезованій кінцівці при двох варіантах зменшення довжини плеча дії абдукторів стегна та при нормальній довжині. Вкорочення довжини плеча дії абдукторів стегна становили 10 та 20 мм. Встановлені можливості окремих м'язів розвивати необхідні зусилля для забезпечення нормальної ходи в умовах зменшеної довжини плеча дії абдукторів стегна. Висновки: проведене моделювання ходьби при асиметричному вкороченні довжини плеча дії абдукторів стегна показало, що навіть незначне (до 10 мм) його зменшення призводить до втрати спроможності м'язів розвивати необхідну силу для здійснення тих чи інших рухів. Найбільш уразливі при ходьбі фази одноопорного стояння та перекату стопи на пальці. В ці моменти м'язи втрачають спроможність розвивати необхідну силу до 40 %. Найбільш уразливі довгі м'язи, що відповідають за підйом ноги, та група м'язів, які покликані забезпечити рівновагу при одноопорній фазі руху.

Вивчено основні напрямки досліджень біомеханічних особливостей ходьби людини після тотального ендопротезування кульшового суглоба в історичному аспекті й сучасного стану проблеми. Увагу звернено на проблему несиметричності довжини важеля абдукторів стегна після протезування, а саме наслідки, до яких призводить ця помилка. Розглянуті методи досліджень біомеханіки ходьби людини, як теоретичні, зокрема математичне динамічне моделювання, так і апаратні. Аналіз літератури показав, що при тяжких дегенеративно-дистрофічних ураженнях кульшового суглоба у хворих відбувається тяжке спотворення біомеханіки ходьби, що виражається в зменшені часу опори на стопу, переносі ваги тіла на здорову чи порівняно здорову кінцівку, зменшенні довжини кроку через виражену контрактуру в кульшовому суглобі. У хворих спостерігається зростання асиметрії кроків, що робляться здоровою й хворою кінцівками, за різними параметрами. Часто спостерігається нестабільність параметрів від кроку до кроку. Ендопротезування кульшового суглоба приводить до позитивних зсувів параметрів ходьби, а саме збільшення довжини кроку, відновлення опори на протезовану кінцівку. Зростає швидкість пересування. Але в більшості хворих зберігається недостатність м'язового апарату, який під час перебігу захворювання втратив спроможність повноцінного функціонування. Крім того, проведене хірургічне втручання теж впливає на якість ходьби. За даними літератури виявлено, що асиметрія довжини важеля абдукторів стегна відіграє свою негативну роль в уповільнені відновлення ходьби, особливо у віддалені періоди.

Коксартроз залишається одним із найбільш тяжких дегенеративно-дистрофічних уражень кульшового суглоба, що обумовлено його швидким прогресуванням, високою частотою двобічного ураження, різким зниженням якості життя та працездатності осіб, а у деяких випадках - стійкою та тяжкою інвалідністю. Після операції ендопротезування у більшості хворих спостерігається кульгавість, яка зазвичай зникає впродовж 6 місяців, але у деяких хворих кульгавість продовжує спостерігатися й у більш віддалені строки. Однією з причин кульгавості є помилки у підборі ендопротеза, які призводять до зменшення довжини важеля дії сил абдукторів стегна (ДВДСАС). Мета роботи - провести аналіз біомеханічних параметрів ходьби за даними системи GAITRite у хворих зі збереженим та зменшеним важелем дії сил абдукторів стегна. Проаналізовані параметри ходьби хворих, у яких після ендопротезування рентгенометрично було виявлено несиметричну ДВДСАС. Усього було обстежено 46 хворих на коксартроз. До I групи увійшло 26 хворих, у яких рентгенометрично після ендопротезування кульшового суглоба довжина дії абдукторів стегна не змінилася, до II групи потрапили хворі (20 пацієнтів), у яких після ендопротезування рентгенометрично було виявлено зменшення ДВДСАС більше ніж на 1,0 см. Обстеження проводили до ендопротезування, через 1 рік після ендопротезування та через 5 - 7 років. Аналізували дані, що отримані за допомогою системи GAITRite. До ендопротезування групи за параметрами ходьби були однаковими, тобто у хворих простежувалися всі ознаки спотворення ходьби внаслідок дегенеративного захворювання кульшового суглоба, що проявлялося у зменшенні тривалості опори на хвору кінцівку, довжини кроків обох кінцівок. Виявляли значну асиметрію навантаження стоп кінцівок та довжини кроків. Ендопротезування у більшості хворих приводило до відновлення параметрів ходьби, хоча у більшості випадків нормалізація параметрів і не досягала середньостатистичної референтної норми, але практично відновлювалася симетрія ходьби. При коксартрозі у хворих змінюється установка кінцівки, а саме виникає розворот стопи латерально, а кінцівка, через розвиток привідно-відвідних контрактур і зміщення анатомічного центру ваги нижньої кінцівки, зміщується у медіальний бік. Ендопротезуванням ці вади у більшості хворих було виправлено, хоча і недостатньо, через конструктивні особливості ендопротезів, що обмежують відведення кінцівки. Тобто через 1 рік після ендопротезування, на момент, коли хворі вже повністю відновилися після оперативного втручання та освоїли ендопротез, спостерігалося значне покращання параметрів ходьби. У віддаленому періоді, через 5 - 7 років, у хворих спостерігали погіршення параметрів ходьби, а у деяких хворих погіршення показників досягало значень до ендопротезування. Особливо це було помітно у хворих II групи.

Отримано нові знання про вплив зменшення довжини важеля дії абдукторів стегна після ендопротезування кульшового суглоба на підтримку рівноваги таза в разі одноопорного стояння та біомеханіку ходьби. Вивчено особливості динаміки змін біомеханічних параметрів ходьби у хворих зі збереженою та зменшеною довжиною важеля дії абдукторів стегна в процесі спостереження – до операції, через рік та у віддаленому періоді через 5-7 років після ендопротезування. Доведено необхідність збереження довжини важеля дії сил абдукторів стегна при ендопротезуванні кульшового суглоба, як важливого фактора відновлення симетричності ходьби пацієнтів після оперативного втручання. Розроблено новий спосіб відновлення симетричності ходи людини (патент № 126691 UA) та спеціальний реабілітаційний комплекс лікувальної фізичної культури з відновлення симетричності ходьби, які дозволяють ефективно відновлювати симетричність ходьби у хворих зі зменшеною величиною важеля дії сил абдукторів стегна після ендопротезування.