Визначено, обгрунтовано та доведено пріоритетність ролі внутрішніх суб'єктів для гарантування економічної безпеки підприємства.

Розглянуто можливі варіанти забезпечення економічної безпеки підприємства, обгрунтовано доцільність створення власної служби безпеки.

Розглянуто теоретичні аспекти створення власної служби економічної безпеки.

Визначено ключові принципи організації системи економічної безпеки на підприємствах видавничо-поліграфічної галузі.

Мета роботи - відображення ключових аспектів забезпечення фінансової безпеки підприємства та демонстрація можливих інструментів для реалізації даного завдання. Досліджено суть фінансової безпеки підприємства, розроблено модель підсистеми фінансової безпеки та схему виявлення можливих загроз серед сукупності всіх подій в системі. У результаті проведеного дослідження було обгрунтовано доцільність розроблення та використання механізму ідентифікації можливих загроз за умови видимої стабільності функціонування фінансової системи підприємства - з метою ефективного застосування превентивних заходів по забезпеченню фінансової безпеки підприємства. Подальші дослідження методів фінансової безпеки доцільно проводити в напрямку вдосконалення механізму ідентифікації можливих загроз.

Узагальнено теоретичні основи та розроблено практичні рекомендації щодо формування організаційного забезпечення управління економічною безпекою (ЕБ) машинобудівного підприємства (МБП). Удосконалено теоретичний базис управління ЕБ МБП. Обгрунтовано теоретико-методичний підхід до формування організаційного забезпечення управління ЕБ МБП. Розроблено механізм організаційного забезпечення управління системою ЕБ МБП. Обгрунтовано науково-практичний підхід до діагностики рівня агресивності зовнішнього середовища та підконтрольності внутрішніх процесів. Запропоновано методичний підхід до оцінювання рівня організаційного забезпечення управління ЕБ МБП. Обгрунтовано технологію формування структурного підрозділу безпеки за умов МБП на основі застосування імплантаційного підходу. Сформовано методичні засади формування організаційного забезпечення управління ЕБ МБП виходячи із необхідності концентрації уваги на протидії ключовим загрозам.

Викладено теоретичні та практичні засади забезпечення економічної безпеки підприємства. Висвітлено питання побудови системи моніторингу економічної безпеки підприємства, ідентифікації та моделювання впливу ключових зовнішніх і внутрішніх загроз на економічну безпеку підприємств різних сфер діяльності. Розкрито питання формування власної служби безпеки, забезпечення фінансової безпеки та застосування антикризових технологій в управління економічною безпекою вітчизняних підприємств.

Зроблено огляд та привітання з ювілеєм життєвих та наукових здобутків завідувача кафедри фінансово-економічної безпеки, обліку та оподаткування Української академії друкарства, доктора економічних наук, професора Андрія Михайловича Штангрета.

Розглянуто поняття фінансової безпеки (ФБ) машинобудівного підприємства як головної складової економічної безпеки, розроблено модель і виділено ключові аспекти її забезпечення. Класифіковано суб'єкти ФБ за ступенем їх впливу та доведено пріоритетність впливу управлінських рішень на ФБ підприємства.

Доведено пріоритетність гарантування економічної безпеки кожного підприємства як ключової умови його існування та ефективного здійснення господарської діяльності. Обгрунтовано власне визначення організаційного забезпечення управління економічною безпекою підприємства як певної сукупності структурних та динамічних (процесних) організаційних взаємовідносин усередині й за межами підприємства. Сформовано методичні засади оцінки рівня організаційного забезпечення та здійснено їх апробацію за умов машинобудівних підприємств.

Висвітлено основні особливості формування та розвитку концепцій контролінгу в системі економічних знань. Визначено суть системи контролінгу та організаційного забезпечення її функціонування. Досліджено структурний аспект організаційного забезпечення системи контролінгу. Сформовано концептуальні основи побудови механізму функціонування системи контролінгу.

Висвітлено основні передумови формування системи контролінгу на підприємстві. Проаналізовано ефективність функціонування системи контролінгу в контексті раціонального використання ресурсів підприємства. Обгрунтовано доцільність створення служби контролінгу, адаптованої до конкретного підприємства. Запропоновано імплантаційний підхід до оптимізації структури служби контролінгу.

Мета роботи - дослідження нерівномірності економічного розвитку країн світового господарства, оцінка сучасного стану та глобальних проблем, що виникають в процесі розвитку світового господарства. Розглянуто проблеми зростаючої взаємозалежності в глобальному світі. Обгрунтовано актуальність фундаментального дослідження феномена економічної нерівномірності як складової глобальних проблем сучасного світу, охарактеризовано динаміку поширення проблеми нерівномірності в географічному та часовому просторі та розкрито причини їх загострення. Значну увагу приділено аналізу впливу глобальних проблем сучасності на поглиблення проблеми нерівномірності економічного розвитку. На основі проведеного дослідження розкрито новітні тенденції та особливості нерівномірності економічного розвитку країн у сучасних умовах. Зокрема, розглянуто тенденцію до діалогу різних культур і цивілізацій для усунення суперечностей і розв'язання вищезазначених проблем з позицій єдності як матеріальних, так і духовних засад існування людства. Зазначено, що по мірі розвитку світової економіки прогнозується виникнення нових глобальних проблем, які здатні викликати поглиблення диспропорцій у світовому господарстві, тому необхідне глобальне узгодження дій господарюючих суб'єктів у планетарному масштабі.

Досліджено сутність основних моделей світового порядку, визначено особливості формування багатополярності як сучасної світової системи з новими центрами економічного впливу. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи наукові праці багатьох учених, розглянуто становлення багатополярності як альтернативи однополярній моделі світу в умовах зростання нових центрів впливу, зокрема, визначено проблеми багатополярного світу в умовах глобалізації. Обгрунтовано актуальність фундаментального дослідження феномена багатополярності сучасного світу, охарактеризовано динаміка розвитку економічно зростаючих країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону порівняно з провідними світовими центрами економічного впливу: США, ЄС та Японією. Значну увагу приділено формуванню нових політико-економічних об'єднань. Розкрито новітні тенденції та особливості багатополярної системи світоустрою в сучасних умовах. Що стосується перспектив становлення багатополярності, автором зазначено, що перехід до такої нової системи може стати тим самим джерелом у вирішенні багатьох глобальних проблем, які пов'язані зі: встановленням стійкого балансу сил; врахуванням загальних інтересів; зменшенням протистояння між центрами впливу; встановленням стимулюючого співробітництва.

Розглянуто основні підходи до формування системи кадрової безпеки (КБ) підприємства. Окреслено алгоритм створення системи КБ підприємства. Визначено основні аспекти системи забезпечення КБ та проаналізовано їхній вплив на економічну безпеку підприємства. Запропоновано удосконалити взаємодію суб'єктів безпеки через регламентування системи КБ підприємства.

Головною умовою якісного економічного зростання країн Азійсько-Тихоокеанського регіону (АТР) є активний розвиток креативної економіки. Досліджено сутність креативної економіки, визначенні класифікації товарів і послуг, які входять до цієї сфери, і головне - причин її популяризації в сучасному економічному просторі. Для дослідження були обрані такі представники АТР, як Сінгапур, Південна Корея, Китай та Індія, які своєчасно відійшли від екстенсивної моделі економічного розвитку та спрямували свої виробничі потужності на творчу діяльність задля покращення синтезу технологій, мистецтва та культури в інноваційних формах бізнесу. Аналізуючи вищеперелічені азійські країни, визначено їх сильні сторони за такими напрямками: темпи приросту валового внутрішнього продукту за паритетом купівельної спроможності, рейтинг інноваційних економік, експорт високотехнологічних товарів. Господарювання Китаю характеризується стрімким нарощуванням об'ємів виробництва, Південна Корея і Сінгапур зорієнтовані на якість та новизну товару, Індія ставить за мету розвивати експортний потенціал своєї держави. Водночас нами досліджено активність залучення азійських країн у творчу діяльність і виокремлено товари та послуги, за якими вони займають провідні позиції. Таким чином, при визначенні пріоритетних сфер економічного розвитку азійських країн на перше місце виходить його інноваційна та креативна складові. Визначено, що креативна економіка є провідною сферою економічного та соціального розвитку, яка сприяє комерціалізації талантів, інтелектуальної власності та розвитку приватного підприємництва на прикладі країн АТР.