Нарушения мнестических реакций являются одними из существенных признаков расстройств нервной деятельности. На основании этого, в качестве критерия формирования экспериментального психоза, в наблюдениях было изучено состояние процессов условно-рефлекторной памяти у крыс. Для раскрытия механизмов нарушений условно-рефлекторной активности в процессе формирования психотического симптомокомплекса изучалось содержание адреналина, норадреналина и нейроспецифического белка S-100 в структурах головного мозга, которые принимают непосредственное участие в процессах памяти. Нарушения когнитивной функции, которые являются результатом нейротоксичного действия сиднокарба, связаны с уменьшением содержания норадреналина во фронтальной коре, а также адреналина в Варолиевом мосту. Т. е., сиднокарбовый психоз сопровождается уменьшением активирующей роли коры и стволовых структур, что негативно отражается на состоянии мнестических реакций. В гиппокампе и полосатом теле, возбуждение которых вызывает нарушение процессов памяти, напротив, концентрация норадреналина повысилась. Т. о., представленная модель экспериментального психоза, созданная путем подострого введения сиднокарба, является адекватной и альтернативной методикой формирования психотических расстройств у животных в результате непосредственного участия катехоламинергических систем ЦНС.

Досліджено кардіотоксичність сиднокарба (мезокарба) та її механізми. Вивчено вплив провідних груп нейротропних засобів на кардіотоксичний ефект. Проаналізовано вплив нейротропних засобів, які блокують нейротоксичні ефекти сиднокарба на його кардіотоксичність.

У дисертаційному дослідженні, проведеному на 374-х білих статевозрілих щурах, встановлено закономірність появи та механізми формування кардіотоксичного ефекту повторних введень психомоторного стимулятора (ПС) сиднокарба та можливість його запобігання нейротропним речовинам, які блокують психотичні розлади, викликані психостимулятором. Відповідно до вищевикладеного актуальним було проведення комплексного дослідження стану міокарда щурів в умовах моделювання психопатологічних розладів під час повторного застосування сиднокарба, подібного за біологічними ефектами до амфетаміну, та вплив на нього провідних груп нейротропних лікарських засобів. Визначено співвідношення між нейро- та кардіотоксичною дією, що спостерігалася під час повторного використання сиднокарба, вивчено характер морфологічних і морфометричних змін, моноамінергічних механізмів і стану реакцій енергообміну в міокарді щурів, визначено її провідні ознаки. За цих умов установлено вплив психотропних засобів (нейролептиків: гало-, дроперидолу та сульпіриду, антидепресанта амітриптиліну, ноотропних лікарських засобів (пірацетаму, вазопресину та його аналога 2Г-ДГА-АВП) і налоксону, блокатора опійних рецепторів, на кардіотропну дію досліджуваного ПС.

Один из наиболее эффективных препаратов для тромбоцитарной антиагрегации - клопидогрель, угнетающий активацию тромбоцитов путем селективного связывания аденозиндифосфата (АДФ) со специфическими рецепторами. В ряде клинических ситуаций необходимо получить выраженный антитромботический эффект в максимально сжатые сроки, что обусловливает интерес к трансмукозному применению препарата, в частности ректальному. Теоретические предпосылки для разработки ректального пути введения клопидогреля базируются на данных о том, что антиагрегационный эффект вещества осуществляется его основным метаболитом, образующимся после "первого печеночного прохождения", тогда как сам клопидогрель в этом аспекте не активен. Сотрудники кафедры технологии лекарств Запорожского государственного медицинского университета на основании комплексных физико-химических, фармакотехнологических, биофармацевтических, реологических и микробиологических исследований предложили рациональный состав ректальной лекарственной формы клопидогреля - суппозиториев на гидрофильном носителе для предотвращения атеротромботических событий у пациентов с инфарктом миокарда, острым коронарным синдромом, ишемическим инсультом, окклюзионной болезнью периферических артерий. Цель работы - исследование специфической активности суппозиториев ректальных с клопидогрелем. Объект доклинических исследований - экспериментальные суппозитории с клопидогрелем 0,075 г для ректального введения. Способность клопидогреля ослаблять ингибирующее действие АДФ на активность аденилатциклазы и снижение числа мест связывания для 2-метилтио-АДФ (аналог АДФ) без изменения рецепторной аффинности положена в основу методики сравнительного изучения его специфической активности в ректальной лекарственной форме (суппозитории) и референтного препарата Плавикс ("Санофи Винтроп Индастриа", Франция) в форме пероральных таблеток. Исследования провели на белых нелинейных крысах обоих полов массой 150 - 210 г и в возрасте 3,5 - 5,0 месяца. Установлены статистически значимые различия по ингибированию индуктируемой агрегации тромбоцитов через 6 часов при ректальном введении клопидогреля и при внутрижелудочном введении референтного препарата, свидетельствующие об эффективности ректального аппликационного трансмукозного введения этого активного фармацевтического ингредиента (АФИ). На 5 сутки введения препаратов ингибирование индуктируемой агрегации тромбоцитов значительно увеличивается, что подтверждается данными научной литературы о накопительном эффекте клопидогреля при ежедневном употреблении. Отмечено, что ректальное введение клопидогреля эффективнее по сравнению с пероральным и, вероятно, связано с быстрой доставкой АФИ в печень и образованием активного метаболита клопидогреля, имеющего ингибирующий эффект относительно индуктируемой и спонтанной агрегации тромбоцитов в крови животных и человека. Результаты исследования дают весомые аргументы в пользу создания суппозиториев ректальных с клопидогрелем, поскольку в клинических условиях более быстрое достижение антиагрегационного эффекта у пациентов с острым коронарным синдромом - первоочередное задание клинической фармакологии и фармации.

У сучасній неврології основною складовою успішного лікування цереброваскулярної патології вважають фармакотерапію. Разом із тим, арсенал ефективних лікарських засобів доказової медицини в цій галузі доволі обмежений. Один із препаратів, що здійснюють ефективну вибіркову корекцію мозкової перфузії, - вінпоцетин (кавінтон). Використання альтернативних шляхів всмоктування вінпоцетину (ректального та назального) в певних м'яких аплікаційних лікарських формах дасть змогу істотно збільшити біодоступність лікарської речовини, знизити рівень побічних реакцій від його застосування і розширити фармакотерапевтичний арсенал вітчизняних ефективних нейропротективних препаратів. Враховуючи це, співробітники кафедри технології ліків Запорізького державного медичного університету на підставі комплексних фізико-хімічних, фармакотехнологічних, реологічних і біофармацевтичних досліджень запропоновано раціональні рецептури та технології двох нових м'яких аплікаційних лікарських форм вінпоцетину: супозиторіїв ректальних на ліпофільній основі та крему назального на емульсійній основі - для терапії артеріальної гіпертензії II - III стадій із цереброваскулярними ускладненнями, зменшення проявів неврологічних та/або психічних симптомів при різних формах недостатності мозкового кровообігу, наслідків інсульту, транзиторної ішемічної атаки тощо. Мета роботи - дослідження специфічної активності запропонованих інноваційних аплікаційних лікарських форм вінпоцетину. Як об'єкт доклінічних досліджень використали назальну мазь, що містить 0,5 % вінпоцетину, на емульсійній основі та супозиторії ректальні з вінпоцетином 0,01 г на ліпофільному носії, що забезпечують оптимальне вивільнення активного фармацевтичного інгредієнта. Специфічну активність розроблених лікарських форм вінпоцетину вивчали на моделі гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК) за типом ішемічного інсульту. Таблетки вінпоцетину (Астрафарм, Україна), які застосовують у неврологічній практиці досить ефективно і впродовж тривалого часу, використовували як препарат порівняння. Висновки: доклінічними дослідженнями розроблених аплікаційних м'яких лікарських засобів із вінпоцетином на моделі ГПМК за типом ішемічного інсульту експериментально підтверджено виражену нейропротективну активність ректальних супозиторіїв і назального крему з вінпоцетином. Виявлено, що ефективність від терапії цими аплікаційними лікарськими формами доказово перевищує таку для пероральних таблетованих засобів.

Зовнішнє лікування себорейного дерматиту волосистої частини голови залежить від ступеня клінічної маніфестації патології та сподівань пацієнта від спілкування з лікарем. Нині практична українська дерматологія має кілька десятків фармакотерапевтичних засобів цього напряму, домінують препарати, що містять піритіон цинк, кетоконазол та їх комбінації. Їм притаманна доволі слабка або короткотривала дія, яку пов'язують із резистентністю патогенних мікроорганізмів на тлі досить тривалого застосування біологічно активних речовин, що є їх діючою складовою. Один із шляхів розв'язання цієї проблеми - застосування лікарських засобів, що містять нові високоактивні фармацевтичні інгредієнти. Співробітники кафедри технології ліків Запорізького державного медичного університету на підставі комплексних фізико-хімічних, фармакотехнологічних, біофармацевтичних і реологічних досліджень запропонували раціональну рецептуру нової м'якої лікарської форми піроктон оламіну для зовнішнього застосування - мазі на гідрофільному носії в композиціонуванні з нафталаном знесмоленим, що призначена для топічного етіотропного лікування себорейного дерматиту волосистої частини голови. Мета роботи - дослідження специфічної активності комбінованої мазі з піроктон оламіном і нафталаном знесмоленим на гідрофільному носії. Як об'єкт доклінічних досліджень використали експериментальну мазь, що містить 1 % піроктон оламіну і 5 % нафталану знесмоленого на основі натрій-карбоксиметилцелюлозного гліцерогелю, що забезпечує оптимальне вивільнення активних фармацевтичних інгредієнтів із носія, та відповідну м'яку лікарську форму-плацебо. Специфічну активність розробленої мазі під умовною назвою "Октонаф" вивчено шляхом оцінювання антимікробної, протизапальної та антиоксидантної дій, враховуючи передбачувану терапевтичну спрямованість і відомості фахової літератури про спектр біологічної активності діючих речовин. Протизапальну й антиоксидантну ефективність композиційного фармакотерапевтичного засобу вивчали за допомогою моделювання контактного алергічного дерматиту. Крем "Псорікап" (КМП, Україна), який застосовують у дерматологічній практиці доволі ефективно й протягом тривалого часу, використали як препарат порівняння. Виявлено, що композиційна антисеборейна мазь із піроктон оламіном і нафталаном знесмоленим за антибактеріальною активністю щодо росту Staphylococcus aureus і Escherichia coli (грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів) незначущо сильніша, ніж референтний крем "Псорікап" (доволі ефективний дерматологічний препарат). Антимікотична активність експериментальної мазі щодо Candida albicans майже збігається з такою в референтного засобу. Дослідження протизапальної та антиоксидантної активності розробленої мазі піроктон оламіну на гідрофільному носії з застосуванням модельного контактного дерматиту показали, що її рівень статистично значущо перевищує ефективність топічного препарату порівняння "Псорікап". Висновки: дані щодо спектра специфічної активності комбінованої мазі з піроктон оламіном і нафталаном знесмоленим дають підстави припускати, що запропонований препарат буде клінічно цінним для практичної вітчизняної дерматології.

Лікування та профілактика випадання волосся впродовж тривалого часу становить серйозну естетичну проблему для населення. Це пов'язано з істотним поширенням патології та її небажаних медико-соціальних наслідків. Фармакотерапевтичний арсенал препаратів, що використовують у трихологічній практиці, дуже обмежений, а ефективність багатьох із них невелика або сумнівна. Периферичний вазодилататор міноксидил - одна з небагатьох лікарських речовин, застосування яких доказово стимулює ріст волосся. Кількість препаратів міноксидилу, що дозволені Міністерством охорони здоров'я до використання в Україні, мінімальна, це здебільшого рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування. Враховуючи це, співробітники кафедри технології ліків Запорізького державного медичного університету на підставі комплексних фізико-хімічних, фармакотехнологічних, реологічних і біофармацевтичних досліджень запропонували раціональні рецептури та технології двох нових м'яких аплікаційних лікарських форм міноксидилу: крему 2 % для зовнішнього застосування на емульсійній основі та шампуню гелеподібного для стабілізації процесу росту волосся та відновлення волосяного покриву в чоловіків і жінок, які хворі на андрогенну алопецію. Мета роботи - дослідження специфічної активності запропонованих топічних лікарських форм міноксидилу. Як об'єкт доклінічних досліджень використали експериментальний крем із міноксидилом 2 % на емульсійному носії та шампунь гелеподібний, що містить 1 % міноксидилу, в поєднанні з фітоекстрактами хмелю та лопуха, а також відповідні склади-плацебо. Специфічну активність лікарських м'яких засобів міноксидилу оцінювали, вивчаючи рівні їх фолікулопротективної та рістстимулювальної дії. Як препарати порівняння застосували спрей для зовнішнього застосування "Пілфуд Босналек" ("Bosnalijek", Боснія і Герцеговина), що містить 2 % міноксидилу, та антиалопеційний шампунь "Dove" ("Unilever", Німеччина) відповідно. Висновки: доведена виражена фолікулопротективна та рістстимулювальна дії аплікаційних м'яких лікарських форм міноксидилу (шампуню 1 % на гелевій основі та крему 2 % на емульсійному носії) в процесі терапії експериментальної алопеції в білих щурів. Виявлено, що значущу статистично зіставну рістстимулювальну дію зі своїм препаратом порівняння - спреєм для зовнішнього застосування "Пілфуд Босналек" (Bosnalijek, Боснія і Герцеговина) - чинить крем із міноксидилом 2 % для топічного використання. Рістстимулювальний ефект, що спостерігали під час використання шампуню "Трихломін", достовірно перевершує такий від застосування референс-препарату - шампуню "Dove" (Unilever, Німеччина). Визначено статистично значущу перевагу шампуню "Трихломін" за силою рістстимулювальної дії порівняно з шампунем "Dove" (Unilever, Німеччина), що є референтним засобом. Доведено наявність в обох експериментальних лікарських форм міноксидилу (крему 2 % і шампуню гелеподібного) фолікулопротективної дії шляхом упорядкування різних ланок метаболізму дерми. Шампунь "Трихломін" має більш виражений ефект внаслідок композиціонування в фармакотерапевтичному засобі міноксидилу з рослинно-антиоксидантними комплексами.