Розглянуто суть аграрного ринку як ключову економічну категорію. Систематизовано особливості функціонування галузі скотарства в період переходу до ринкових умов, проведено оцінку результативності державного регулювання даної галузі в Україні у контексті ефективності регулятивних заходів. Проведено комплексний аналіз трансформаційних процесів у економіці даної сфери сільського господарства, розглянуто їх вплив на обсяги виробництва та його економічну ефективність. Досліджено трансформацію каналів реалізації та споживання продукції скотарства, цінову ситуацію та показники якості. Визначено основні напрями вдосконалення економічних відносин у галузі. Запропоновано організаційний підхід до укрупнення та інтеграції особистих селянських господарств з іншими господарськими структурами з метою підвищення економічної ефективності виробництва продукції скотарства. Розроблено нормативи собівартості молока та м'яса великої рогатої худоби та розраховано мінімально можливі ціни реалізації на ці види продукції для умов Житомирщини. Надано пропозиції щодо вдосконалення функціонування елементів галузевої ринкової інфраструктури даного регіону.

Проаналізовано теоретичні засади організаційної культури (ОК) в контексті сучасної парадигми менеджменту. Увагу приділено методичним і методологічним аспектам діагностування ОК. Проведено порівняльний аналіз сучасних методик діагностування ОК підприємств. Охарактеризовано сучасний стан і тенденції розвитку харчової промисловості на Житомирщині. Розглянуто корпоративний кодекс як інструмент формування ОК. Показано можливості використання системи поширення знань в процесі формування ОК вітчизняних підприємств харчової промисловості.

Подано порівняльну оцінку методик дослідження організаційної культури підприємств. Узагальнено особливості методики ОСАІ, описано результати дослідження за цією методикою організаційної культури окремих підприємств харчової промисловості. Зроблено висновки про перспективи використання методики ОСАІ за вітчизняних умов.

Розглянуто роль корпоративного кодексу (КК) у створенні позитивного іміджу і формуванні організаційної культури підприємств за умов міжнародного співробітництва. Узагальнено поняття, значення, функції, вимоги до структури та змісту КК. Зроблено висновок про недосконалість методологічної бази формування КК. Надано рекомендації щодо створення і впровадження КК на підприємствах харчової промисловості.

Наведено результати дослідження сучасного стану підприємств харчової промисловості Житомирської області. Надано оцінку тенденцій і факторів розвитку підприємств з виробництва харчових продуктів. Узагальнено особливості методики ОСАІ. Надано результати досліджень організаційної культури за методикою ОСАІ та за власною методикою.

Узагальнено результати останніх досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених щодо сутності категорії "організаційна культура". Надано класифікацію існуючих визначень організаційної культури, обгрунтовано визначення організаційної культури підприємства.

Систематизовано передумови формування концепції організаційної культури. Розглянуто теоретичні засади розвитку концепції організаційної культури в процесі формування сучасної парадигми менеджменту. Доведено, що концепція організаційної культури виступає як необхідний і системоутворюючий фактор щодо усіх складових парадигми управління.

Обгрунтовано теоретичний підхід, згідно якого організаційна культура є квінтесенцією системи ефективного менеджменту, на відміну від усталених підходів, акцент зроблено на економічну складову вагомості організаційної культури для її оцінювання як фактору економічного зростання. Уточнено вагомість і сутність організаційної культури як іманентної складової системи менеджменту, доповнено концептуальне розуміння її внутрішньої структури. Декомпозиція елементів системи менеджменту дозволила визначити ефекти використання теорії організаційної культури у процесі управління сучасними підприємствами. Розроблено класифікацію типологій організаційної культури й узагальнено існуючі методології її діагностики. Запропоновано методику оцінювання формування організаційної культури підприємств харчової промисловості (ХП), яка базується на діагностиці її економічної сутності та вагомості, а також визначення рівня впливу на ефективність управління. Досліджено стан галузі ХП й особливості організаційної культури підприємств з виробництва харчових продуктів і напоїв. На основі результатів соціологічного обстеження підприємств ХП визначено п'ять синтетичних факторів формування організаційної культури. Застосування методів кластерного та кореляційного аналізу дозволило довести наявність тісного зв'язку між рівнем формування організаційної культури й економічною ефективністю господарської діяльності підприємств ХП. Запропоновано математичну модель та розроблено емпіричні індикатори формування організаційної культури для підприємств ХП, використання яких у практиці управління дозволяє здійснювати порівняльне оцінювання підприємств, планування та прогнозування процесу формування організаційної культури. Розроблено комплексну програму формування організаційної культури підприємств ХП, яка спирається на поняття "ефективна організаційна культура" та передбачає використання емпіричних індикаторів для визначення переліку заходів програми.

Розглянуто тенденції у виробництві та споживанні продукції скотарства (молока та молочних продуктів, яловичини й телятини) в Житомирській області та у цілому по Україні. Проаналізовано структуру виробництва і реалізації продукції галузі.

Досліджено ефективність системи субсидій населенню України на оплату комунальних послуг. Обгрунтовано, що субсидії не зацікавлюють їх отримувачів в енергозбереженні. Запропоновано реформувати систему субсидій для стимулювання енергоефективних змін у домогосподарствах за дотримання норм соціального захисту населення. Акцентовано увагу на зв'язку політики енергоефективності та розвитку соціальної відповідальності в Україні та необхідність врахування досвіду європейських країн.

Успішний розвиток організаційної культури сприяє підвищенню ефективності фінансово-економічної діяльності підприємств у сфері готельного бізнесу, рівню конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості. Тому в сучасних умовах функціонування підприємств усе більшої актуальності набувають проблеми трансформації їх організаційної культури. Мета роботи - емпіричне дослідження особливостей організаційної культури підприємств з надання готельних послуг. Для досягнення поставленої мети використано такі загальнонаукові методи дослідження: аналіз і синтез, експертне опитування, узагальнення, систематизація, структурно-логічний. Викладено результати проведеного експертного опитування з метою виявлення сучасних проблем, бар'єрів, особливостей, тенденції та шляхів розвитку організаційної культури підприємств у сфері готельних послуг в Україні. Виконано оцінку ефективності розвитку організаційної культури підприємств. Розрахунки свідчать, що обстежені підприємства з надання готельних послуг мають середній рівень розвитку організаційної культури (0,664), оскільки значення інтегрального показника знаходиться в межах 0,5 - 0,75. У результаті дослідження встановлено, що основу організаційної культури українських підприємств у сфері готельного бізнесу формують такі ключові принципи, як лідерство керівництва, застосування клієнтоорієнтованого підходу, залучення й заохочення персоналу, впровадження цифрових технологій та інформаційних систем.