Дисертація присвячена проблемі вдосконалення комплексного лікування хворих на епілепсію. За допомогою аналізу результатів клініко-психопатологічних, лабораторних, електроенцефалографічних, патопсихологічних досліджень обгрунтовані та розроблені схеми комплексного лікування хворих на епілепсію з генералізованими і парціальними припадками із використанням препаратів вальпроєвої кислоти та їх комбінацій з дифеніном і фінлепсіном. Доказана ефективність диференційованого застосування препаратів вальпроєвої кислоти у даного контингенту хворих, встановлений позитивний вплив розробленої терапії на психічні процеси: емоційну сферу хворих, пізнавальні функції, пам'ять, темп сенсомоторних реакцій. Доведена перевага проведення первинної протиепілептичної терапії в умовах спеціалізованого епілептологічного стаціонару (центру). Розроблені показання до госпіталізації хворих у спеціалізований стаціонар.

Проведено аналіз та оцінювання демографічних, виробничих, економічних і соціальних передумов забезпечення зайнятості на селі та на цій основі обгрунтовано напрями їх покращання. Удосконалено механізм формування зайнятості на підставі кластерного підходу, спрямованого на підвищення здатності до інноваційних процесів збільшення прибутковості та покращання ефективності виробництва в галузі. Запропоновано систему формування зайнятості сільського населення як передумову активізації зайнятості взагалі на селі, яка включає стандартну та нестандартну її форми. Висвітлено організаційно-економічні та соціальні аспекти покращання використання робочої сили та шляхи активізації мотивації зайнятості та захисту сільського населення.

Індекс рубрикатора НБУВ: В655.211-5

Рубрики:

Хвости комет

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для объяснения четких поперечных полос, которые наблюдаются в хвосте кометы С/2006 Р1 (Мак-Нота) вблизи перигелия, построена динамическая модель формирования пылевого хвоста кометы. Предположено, что на поверхности ядра есть три локальные активные области повышенного выделения вещества. Формирование полос обусловлено разным темпом выделения вещества из активных областей в зависимости от того, располагаются они на освещенной или на затененной стороне вращающегося ядра. Получено, что период осевого вращения кометы равен 21 ч.

У результаті динамічного моделювання процесу формування пилового хвоста комети C/2012 К5 (LINEAR) відтворенорозподи яскравості у її пиловому хвості. Для моделювання використовувалась модель, розроблена П. П. Корсуном на базі статистичного підходу Монте-Карло. Адекватність моделі визначалась ступенем збігу спостережених і модельних наборів ізофот. Одержано оцінки фізичних параметрів пилинок, які сформували піпову складову атмосфери комети: діапазон радіусів (0,7 - 100 мкм), показник степеня закону розподілу по радіусах (-2,4), діапазон швидкостей (6 - 135 м/с), максимальний вік пилових частинок (88 діб).

Представлено результати динамічного моделювання процессу формування пилового хвоста комети C/2011 L4 (PANSTARRS). Для модельної побудови пилового хвоста були простежені траєкторії 100 млн пилових частинок, розміри, напрями та моменти вильоту і початкові швидкості для яких були задані за допомогою алгоритму Монте-Карло. Одержаний тривимірний модельний хвіст було спроектовано на небесну сферу для порівняння з даними спостережень. Було відтворено розподіл яскравості та синхронні смуги у пиловому хвості комети. Поясненням формування смуг може бути різний темп виділення речовини з активної області залежно від того, розташована вона на освітленій чи на затіненій стороні ядра комети, що обертається. Згідно з нашими модельними дослідженнями спостережений хвіст міг бути сформований пиловими частинками розмірами 0,22 - 82 мкм, швидкості вильоту яких становили від 460 до 12 м/с, а показник степеня закону їхнього розподілу по розмірах дорівнює - 3,1. Наші модельні експерименти показали, що період осьового обертання комети становить 17,2 год.

Запропоновано новий алгоритм моделювання фрагментації пилинок. Підтверджено значну роль фрагментації пилових частинок під час формування пилового хвоста комети С/1995 01 (Наlе-Ворр). Запропоновано новий механізм виникнення квазіперіодичних утворень у пилових хвостах комет, що проявляються у вигляді смуг під час фотометричних спостережень. Показано, що ключову роль у процесі утворення смугових структур відіграє активність локальних джерел пилоутворення, розміщених на ядрі комети, що обертається. Підтверджено ефективність запропонованого механізму шляхом модельних досліджень смугових структур комет C/1910 A1 (Great January Comet), C/1957 PI (Mrkos), C/1962 Cl (Seki-Lines), С/1975 VI (West), C/2006 PI (McNaught), C/2011 L4 (PanSTARRS). Одержано значення осьових періодів обертання вказаних вище комет. У результаті моделювання вперше одержано фізичні та динамічні параметри пилових частинок комет: С/2012 К5 (LINEAR), C/2012 SI (ISON), С/2006 Р1 (McNaught).