Теоретично обгрунтовано процес професійно-педагогічної адаптації молодих викладачів спеціальних дисциплін аграрних технікумів та коледжів, з'ясовано можливості якісної і у менш тривалий період адаптації молодих викладачів-аграріїв до навчально-виховної роботи; розроблено та експериментально перевірено систему адаптаційної діяльності початкуючого викладача по оволодінню педагогічною професією. Встановлено, що системний підхід до управління професійною адаптацією в поєднанні з цілеспрямованою професійною самоосвітою і самовихованням підвищує ефективність набуття психолого-педагогічних знань, розвитку професійно значущих якостей особистості, впливає на професійне функціонування молодого викладача-аграрія, оволодіння ним педагогічною майстерністю.

Узагальнено галицьку Шевченкіану: проаналізовано роль та місце львівських видань творів Тараса Шевченка у піднесенні національної свідомості західних українців, показано історико-меморіальну діяльність щодо вшанування пам'яті великого Кобзаря на західних землях України у новітню добу.

Проаналізовано головні позитивні й негативні історичні стереотипи про Україну та українців у сучасній польській суспільно-політичній думці. Узагальнено напрями досліджень стереотипів. Подано дефініцію поняття історичного стереотипу та визначено його основні властивості. Встановлено, що найбільш негативні уявлення поляків про українців і Україну пов'язані із періодом національно-визвольної боротьби обох народів у XX ст. Доведено, що, незважаючи на демократизацію суспільства та широкий доступ до інформації, негативні стереотипи і міфи часто перешкоджали порозумінню між поляками та українцями в питаннях культурної діяльності (повернення святинь та відбудова місць пам'яті) чи дискусіях на гострі історичні теми (Волинська трагедія 1943 p.).

Проаналізовано зміни польської суспільно-політичної думки про Україну й українців у період 1991 - 2014 рр. Увагу приділено відображенню у пресі, в офіційному та політичному дискурсах, а також опитуваннях громадської думки проблем, пов'язаних із розбудовою української державності та запровадженням у громадсько-політичне життя демократичних принципів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР) л0

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено актуальні проблеми зміцнення українсько-польського взаємопорозуміння. Проаналізовано механізми побутування негативних стереотипів про Україну й українців у Польщі (1991 - 2016). Наголошено на необхідності переосмислення болісних сторінок новітньої історії Східної Європи - українсько-польської війни 1918 - 1919 рр., українсько-польсько-російської війни 1920 р., кривавого протистояння на Холмщині, Волині та Галичині 1938 - 1947 рр. Проаналізовано суперечки щодо цвинтаря Орлят у Львові. Увагу приділено історії України та польсько-українським відносинам в суспільно-політичній думці сучасної Польщі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(4УКР)6-8

Рубрики:

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

20 жовтня 2017 р. у приміщенні Музею визвольної боротьби України (Львів) відбулася міжнародна наукова конференція, організаторами якої стали Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, Львівський національний університет ім. І. Франка, Наукове товариство імені Шевченка, Львівський історичний музей. Учасники заходу актуалізували роль та місце Української революції 1917 - 1921 рр. в історії нашої країни та Східної Європи, узагальнили уроки українського державотворення цієї доби, реконструювали відображення подій революції в культурному просторі, зокрема в музейних експозиціях України та зарубіжжя; проаналізували механізми й закономірності функціонування колективної пам'яті.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4ПОЛ)6-8 Пілсудський Ю. + Т3(4УКР)6-8 Петлюра С. В.

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми захищеності державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу й інших національних інтересів України від реальних і потенційних загроз в умовах інституціональних змін та формування нової глобальної інфосфери. Розкрито сутність і генезис концепцій безпеки, складові та систему забезпечення національної безпеки держави. Проаналізовано зарубіжний досвід забезпечення продовольчої безпеки держави. Увагу приділено факторам, критеріям, індикаторам та рівням соціальної безпеки держави, інституціональному середовищу екобезпеки в Україні, внутрішнім і зовнішнім загрозам інтелектуальної безпеки держави.

Педставлено окремі аспекти проблеми формування політики пам'яті в Україні щодо радянських репресій у західних областях (1939 - 1953). Охарактеризовано радянське минуле: стереотипи шсторичної пам'яті. Визначено трагедію в'язнів радянських тюрем літа 1941 р. у масмедіа незалежної України. Зазначено непам'ятання та плітику пам'яті в Україні щодо репресій проти радянських репатріантів (1944 - 1953). Наведено питання соціогуманітаристики західного регіону України в умовах сталінського тоталітаризму. Розкрито оперативні та репресивні заходи радянської спецслужби щодо греко-католицької конфесії в Західній Україні (1945 -1953). Наведено історичну пам'ять греко- католиків у боротьбі за власну церкву й Україну.

Мета роботи - комплексне дослідження суспільно-політичних та творчих стратегій львівських митців-скульпторів - майстра української медальєрної пластики Любомира Терлецького та творця монументальної і станкової скульптури Валентина Борисенка - у другій половині ХХ століття. Методологічну основу роботи склали напрацювання в галузях політичної історії, культурної антропології, соціальної історії, мистецтвознавства. Дослідження грунтується на методологічному принципі "case study", який дозволив застосувати системно-структурний метод до розкриття багатовимірної історії повсякдення - творчого та кар'єрного шляхів львівських скульпторів радянського періоду. Наукова новизна праці полягає в успішному застосуванні мікроісторичного підходу для демонстрації тогочасних опозиційних моделей "творчість-диктатура" та "митець-авторитарна влада", а також способів їх вираження в умовах радянського політико-ідеологічного контролю. Доведено, що львівські митці-скульптори Л. Терлецький та В. Борисенко пройшли відмінний шлях професійного та творчого зростання, й відтак своєю діяльністю виражали різні політичні й культурні горизонти. Висновки: мистецьке середовище післявоєнного Львова формувалося через активне підпорядкування художньої творчості цілям радянського державно-партійного апарату. Впровадження стилю соціалістичного реалізму вимагало від митців пристосування до примітивних форм вираження ідеологічних постулатів СРСР/УРСР. Залишаючись домінантним напрямом мистецтва, соціалістичний реалізм змушував львівських скульпторів вибудувати індивідуальні стратегії творчості, професійного зростання, взаємовідносин із владою. Любомир Терлецький (1922 - 1993), будучи замолоду репресованим за активну патріотичну позицію, пройшов випробування радянськими таборами та, після реабілітації, повернувся до творчого життя. Не маючи ілюзій щодо перспектив авторитарного радянського режиму він пізнавав та популяризував тисячолітню історію України. Не лише скульптурною творчістю, але й науковою роботою митець демонстрував незломний характер та переконання про неминучість державно-політичного і культурного відродження українського народу. Автор монументальних та станкових скульптур Валентин Борисенко (1929 - 1990) увійшов в історію як типовий представник радянської скульптурної школи, майстер, що добре вписувався в накинуту партією "згори" догму соціалістичного мистецтва. Водночас, будучи сформованим у львівській художній традиції (вчителями В. Борисенка були вихованці краківської, празької, римської творчих шкіл), він, через звернення до княжої доби чи народних месницьких характерів XVIII ст., частково відмежовувався від радянських ідеологічних нашарувань. Обравши партійну й адміністративну кар'єру В. Борисенко неодноразово виконував пропагандистські роботи на замовлення партійно-політичних структур.

Комплексно проаналізовано українсько-польські міждержавні та міжнаціональні відносини у ХХ - ХХІ ст. Особливу увагу приділено дискусійним проблемам у контексті геополітичних змін у Центрально-Східній Європі після Першої та Другої світових воєн, розпаду соціалістичного табору. Розкрито механізми функціонування стереотипів про українців, Україну та поляків, Польщу. Узагальнено досвід реформ у Польщі для сучасного українського етнодержавотворення.