Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.605.5

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.435.1-59

Рубрики:

Пухлини печінки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.144.4-5 + Р456.10-5

Рубрики:

Інфекція ран. Сепсис ран

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.08 + Р457.465.608

Рубрики:

Пошкодження органів черевної порожнини

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.435.1-5

Рубрики:

Пухлини печінки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведен ретроспективный анализ лечения 1 472-х пациентов с закрытой травмой грудной клетки, находившихся на лечении в клинике факультетской хирургии им. К. Т. Овнатаняна Донецкого медицинского университета за период с 2000 по 2003 гг. У 638-ми (43,4 %) человек были травмы, полученные в быту, у 473-х (32,1 %) - в результате дорожно-транспортных происшествий, у 361-го (24,5 %) - производственные. Выводы: фактор времени в оказании специализированной помощи пациентам с тяжелой торакотравмой может оказаться решающим. Перед комплексным обследованием или предстоящей интубацией больного должен быть решен вопрос о необходимости срочной декомпрессии плевральной полости путем ее дренирования. Хирургическое вмешательство, обеспечивающее своевременную и надежную ликвидацию внутриплевральных осложнений, во многом способствует выздоровлению пациента и восстановлению его трудоспособности.

Обобщен опыт лечения 562 больных с острым панкреатитом (ОП), в том числе 368 мужчин и 194 женщин в возрасте от 18 до 67 лет. Лечебная тактика предусматривает профилактику инфицирования панкреонекроза и применение миниинвазивной хирургии. В комплексе терапии в последние годы применяются соматостатин и октрестатин. Препараты эффективны в лечении больных с отечным панкреатитом и неинфицированным панкреонекрозом, а также с наружным панкреатическим свищом. Послеоперационная летальность при ОП снижена до 4,7 %.

Проанализированы отдаленные (через 1 - 10 лет) результаты хирургического лечения 103 больных с неопухолевыми очаговыми образованиями печени, в том числе 51 - по поводу непаразитарной кисты печени, 33 - абсцесса, 13 - гемангиомы, 6 - эхинококкоза. Отдаленные результаты изучены с помощью общего опросника MOS SF-36 и специальной разработанной анкеты. Хорошие и удовлетворительные результаты отмечали чаще у пациентов, оперированных с использованием миниинвазивных технологий.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.6-5

Рубрики:

Хірургічна патологія підшлункової залози

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы результаты диагностики и хирургического лечения 284-х больных с острым калькулезным холангитом (ОКХ). Наиболее информативными методами его диагностики являются УЗИ в сочетании с компьютерной томографией, интраоперационная фиброхоледохоскопия, эндоскопическая ретроградная панкреатохолангиография, бактериологическое исследование желчи. Выполнены следующие операции: холецистэктомия (ХЭ), холедохостомия (ХС) по Вишневскому - 105-ти больных; ХЭ, билиодигестивный анастомоз - 65-ти; ХЭ, трансдуоденальная папиллосфинктеротомия (ПСТ) - 22-м; ХС по Вишневскому - 40-а; билиодигестивный анастомоз - 32-м; чрезкожная чрезпеченочная холангиостомия - 22-м; эндоскопическая ретроградная ПСТ - 17-ти. Различные послеоперационные осложнения отмечены у 57-ми (20,2 %) пациентов. Умерли 26 (9,2 %) человек в возрасте 56-ти - 82-х лет после ургентной или срочной операции.

Анализ 63-х случаев открытой и закрытой травмы печени позволил выделить две основные формы повреждений печени: геморрагическую и перитонеальную. Диагностика открытых повреждений печени больших сложностей не представляет, при закрытой травме показаны УЗИ, лапароцентез. Объем операции зависит от характера повреждения: у большинства больных достаточно ушивания ран печени, при глубоких обширных ранах необходима хирургическая обработка, при нарушениях кровоснабжения - резекция печени. Послеоперационная летальность обусловлена тем, что у 55,5 % больных наблюдаются сочетанные повреждения печени, других органов брюшной полости, центральной нервной системы и опорно-двигательного аппарата.

На підставі 72-х спостережень проведено порівняльний аналіз результатів лікування хворих на бактеріальні абсцеси печінки (БАП). Чоловіків було 41, жінок - 31 віком 19 - 74 роки. Найбільш інформативними діагностичними методами були: сонографічний, комп'ютерна томографія, лапароскопія. 38-ми хворим виконані малоінвазивні втручання під контролем УЗД, КТ або лапароскопії, 7-ми пацієнтам - відкриті операції. Після малоінвазивних втручань у 7,9 % хворих спостерігали різні ускладнення, після відкритих операцій - у 20,6 % (помер один пацієнт). Малоінвазивні операції доцільно ширше використовувати у разі БАП у спеціалізованих хірургічних гепатологічних центрах.

Проаналізовано результати діагностики і хірургічного лікування 78-ми хворих на гострий біліарний сепсис у разі холедохолітіазу. Жінок було 55, чоловіків - 23 віком 32 - 80 років. Діагноз встановлювали на підставі клінічних, інструментальних (УЗД, фіброгастродуоденоскопія, ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія, черезшкірна черезпечінкова холангіографія, інтраопераційна холангіографія, фіброхолангіоскопія), біохімічних досліджень крові, бактеріологічних аналізів жовчі. Запропоновані оптимальні принципи перед- і післяопераційного лікування, новий "Спосіб лікування гострого холангіту" (патент України UA N 56849 А від 15.06.2003 р.). Для радикального оперативного лікування застосовували три способи: ендоскопічний, хірургічний і комбінований. У результаті удосконаленого лікування післяопераційна летальність знизилася з 27,3 до 6,4 %.

Зазначено, що септичні ускладнення в біліарній хірургії протягом багатьох років залишаються однією з найактуальніших проблем. Проаналізовано результати діагностики і хірургічного лікування 70 хворих з гострим біліарним сепсисом у разі холедохолітіазу. Серед них жінок було 51, чоловіків - 19 віком 32 - 80 років. Діагноз встановлювали на підставі клінічних, інструментальних методів (УЗД, ФГДС, ЕРХПГ, черезшкірної черезпечінкової холангіографії, інтраопераційної холангіографії, фіброхолангіоскопії), біохімічних досліджень крові, бактеріологічних аналізів жовчі. Запропоновано оптимальні принципи перед- і післяопераційного лікування. Під час радикального оперативного лікування застосовано три способи: ендоскопічний, хірургічний і комбінований. В результаті проведеного лікування післяопераційна летальність знизилася з 27,3 % до 10 %.

Проаналізовано результати лікування 370 хворих на доброякісні вогнищеві утвори печінки (ДОУП) за останні 20 років. Серед них було 234 жінки і 136 чоловіків, середній вік - 48 років. З непаразитарними кістами печінки спостерігали 179 (48,3%) пацієнта, з абсцесами - 77 (20,8 %), з ехінококозом - 44 (11,9 %), з гемангіомами - 52 (14,1 %), з аденомою -13 (3,5 %), з локальною вузловою гіперплазією - 5 (1,4 %). Найбільш інформативними діагностичними методами були: сонографічний, комп'ютерна томографія, лапароскопія, біопсія печінки. 250 хворим I групи виконано малоінвазивні хірургічні втручання, 120 - різні лапаротомні операції. Післяопераційні ускладнення в I групі склали 6 %, в II групі - 24,5 %. Померли після операцій 3 (1,2 %) хворих I групи та 5 (4,2 %) - II групи від поліорганної недостатності. Достовірно доведено, що малоінвазивні та вдосконалені (6 патентів) способи лікування цієї патології значно покращують результати. Малоінвазивні удосконалені методи діагностики і лікування ДОУП, із застосуванням 6 розроблених винаходів, доцільно ширше виконувати у спеціалізованих хірургічних центрах. Такі методи сприяють зниженню частоти ускладнень на 18,5 % і летальності - на 3,0 %.

Мета роботи - порівняльне вивчення ефективності відкритого хірургічного втручання і мініінвазивного вдосконаленого пункційно-аспіраційного лікування хворих на бактеріальний абсцесв печінки (БАП). На підставі 113 спостережень за 20 років було проведено порівняльний аналіз лікування хворих на БАП віком 22 - 78 років, серед них було 65 (58 %) чоловіків і 48 (42 %) жінок. Хворі були розподілені на 2 групи. I групу склали 90 пацієнтів, яким були виконані малоінвазивні втручання під ультразвуковим або лапароскопічним контролем. У II групу увійшли 23 хворих, яких оперували з використанням доступу за Кохером або серединної лапаротомії. У 6 хворих застосований розроблений в клініці "Спосіб лікування абсцесу паренхіматозного органа, що містить секвестри". У 4 пацієнтів використаний розроблений в клініці "Спосіб лікування порожнинного утворення паренхіматозного органа". У I групі пацієнтів було 7 (7,9 %) післяопераційних ускладнень, летальних випадків не було. У II групі різні ускладнення відзначені у 5 (20,6 %) хворих, 1 (4,3 %) хворий помер від сепсису. Малоінвазивні вдосконалені методи лікування доцільно ширше виконувати при абсцесах печінки.

Отмечено, что применение современных эндоскопических методов лечения острого холангита и БС, в сочетании с общей и местной озонотерапией, адекватной антибактериальной терапией является эффективным лечебно-диагностическим комплексом, позволяющим значительно улучшить результаты.

Мета роботи - покращання результатів лікування гострого холангіту, зумовленого холедохолітіазом, за допомогою удосконалення лікувально-діагностичної тактики. Гострий холангіт калькульозного генезу вимагає своєчасної діагностики та термінового, оптимального за обсягом, операційного втручання на фоні інтенсивної терапії. Адекватна декомпресія жовчних шляхів забезпечує профілактику розвитку органної та поліорганної дисфункції. Комплексне консервативне і малоінвазивне хірургічне лікування, за допомогою шести розроблених винаходів, дозволяє покращити ефективність лікування.