Розв'язано науково-прикладну задачу підвищення якості виливків прокатних валків модифікуванням їх осьової зони, що забезпечує покращання їх фізико-механічних і експлуатаційних властивостей. На підставі результатів проведених наукових і експериментальних досліджень розроблено високоефективну технологію внутрішньоформенної обробки чавунів графітизувальним модифікатором оптимального складу для валків з пластичним і кулястим графітом, механічні й експлуатаційні властивості яких перевершують аналогічні властивості валків, виготовлених за серійними технологіями. Запропоновано й експериментально обгрунтовано застосування математичної моделі твердіння чавунного прокатного валка за умов введення плавкого модифікатора. Наведена модель описує стан елементів зазначеної системи після заповнення ливарної форми та після модифікування, а також її стан та теплові процесі, які в ній відбуваються. За допомогою розробленоої моделі є можливим моделювання процесу тверднення розплаву за різних варіантів конфігурації модифікатора, діаметра валка, теплофізичних властивостей металу та ливарної форми. Наведено алгоритм розрахунку процесу твердіння виливка, реалізованого як комп'ютерної програми. Відзначено, що обробка розплавів запропонованим графітизувальним модифікатором дозволяє підвищити механічні та службові властивості матеріалу валків, утилізувати відходи, які раніше не використовувалися.

Наведено результати дослідження і уточнення технології отримання комплексних модифікаторів (КМ) вуглетермічним способом з окускованої сировини та застосування їх у вальцеливарному виробництві. Цим дослідженням передувало дослідження особливостей модифікуючого впливу індивідуальних рідкісноземельних металів (РЗМ) церієвої групи (церію, лантану та самарію) на параметри кристалізації і структуроутворення валкових чавунів при різних швидкостях охолодження, що мають місце у реальній валковій формі. Встановлено, що мінімальна необхідна кількість модифікатора, що дозволяла досягти максимального рівня зниження температури початку евтектичної кристалізації, залежала від швидкості охолодження. Підвищення швидкості охолодження призводило до зміщення цієї кількості модифікатора у бік менших концентрацій. Дослідження з відпрацювання режимів отримання комплексних модифікаторів за технологією формованих рудно-вуглецевих матеріалів, що містили в одному шматку відновник і оксиди різних рідкісноземельних металів церієвої групи, проводили у лабораторних і промислових умовах. В лабораторних умовах дослідження проводили на установці, яка складалася з вузла швидкісного нагріву, вузла формування, вузла спікання і прожарювання. Результати дослідження показали, що послаблюючий вплив оксидів на вугілля в рудно-вугільних сумішах зростав у ряді оксидів: діоксид церію, оксид самарію, оксид лантану, причому найзначніше охляло рудно-вугільну суміш введення оксиду лантану, а найменшою мірою - введення діоксиду церію. Оксид самарію чинив послаблюючу дію, значнішу, ніж діоксид церію, але меншу, ніж оксид лантану. За відпрацьованими технологічними режимами було отримано формовані рудно-вуглецеві матеріали, що містили індивідуальні оксиди різних РЗМ, і використано для виплавляння КМ. Модифікування вказаними модифікаторами в межах досліджених концентрацій стимулювало кристалізацію аустеніту.

Наведено результати дослідження і уточнення технології отримання комплексних модифікаторів (КМ) вуглетермічним способом з окускованої сировини та застосування їх у вальцеливарному виробництві. Цим дослідженням передувало дослідження особливостей модифікуючого впливу індивідуальних рідкісноземельних металів (РЗМ) церієвої групи (церію, лантану та самарію) на параметри кристалізації і структуроутворення валкових чавунів при різних швидкостях охолодження, що мають місце у реальній валковій формі. Встановлено, що мінімальна необхідна кількість модифікатора, що дозволяла досягти максимального рівня зниження температури початку евтектичної кристалізації, залежала від швидкості охолодження. Підвищення швидкості охолодження призводило до зміщення цієї кількості модифікатора у бік менших концентрацій. Дослідження з відпрацювання режимів отримання комплексних модифікаторів за технологією формованих рудно-вуглецевих матеріалів, що містили в одному шматку відновник і оксиди різних рідкісноземельних металів церієвої групи, проводили у лабораторних і промислових умовах. В лабораторних умовах дослідження проводили на установці, яка складалася з вузла швидкісного нагріву, вузла формування, вузла спікання і прожарювання. Результати дослідження показали, що послаблюючий вплив оксидів на вугілля в рудно-вугільних сумішах зростав у ряді оксидів: діоксид церію, оксид самарію, оксид лантану, причому найзначніше охляло рудно-вугільну суміш введення оксиду лантану, а найменшою мірою - введення діоксиду церію. Оксид самарію чинив послаблюючу дію, значнішу, ніж діоксид церію, але меншу, ніж оксид лантану. За відпрацьованими технологічними режимами було отримано формовані рудно-вуглецеві матеріали, що містили індивідуальні оксиди різних РЗМ, і використано для виплавляння КМ. Модифікування вказаними модифікаторами в межах досліджених концентрацій стимулювало кристалізацію аустеніту.

Індекс рубрикатора НБУВ: К323.92 + К222.320.8

Рубрики:

Виробництво модифікованого високоміцного чавуну

Вплив легувальних елементів і домішок на структуру і властивості сірого, високоміцного і модифікованого чавуну

Шифр НБУВ: Ж14585 Пошук видання у каталогах НБУВ