Показано, що під час тертя бронзи по сталі та по газотермічним покриттям в мастилі АМГ-10 механізм припрацювання визначають процеси вибіркового переносу, в результаті якого на поверхнях тертя утворюються аморфізовані нанорозмірні структури, збагачені міддю. Визначено часові характеристики та характеристики зношування припрацювання в досліджуваних системах.

Наведено результати дослідження зовнішньосилового впливу на процес формування трибологічних структур етапу припрацювання системи БрАЖМц10-3-1,5 - АМГ-10 - 30ХГСА. Показано, що ступінчасте збільшення навантаження та постійна швидкість ковзання активізують процес припрацювання, у цьому випадку зменшується час і знос від припрацювання за рахунок механодеструкції мастила, що супроводжується збагаченням вуглецем поверхонь тертя.

Вперше виявлено, що в трибологічній системі БрАЖМц 10-3-1,5 - АМГ-10 - ШХ15 відбуваються протилежні процеси відновлення (навуглецювання) бронзи й одночасно окиснення сталі, що є новим аспектом механізму утворення та властивостей поверхневої "сервовитної плівки" на бронзі. Виявлено перенесення фрагментів сталі на бронзу та вперше встановлено, що це субмікронна поверхнева плівка товщиною близько 2 мкм, яка ізоморфно розчинює атоми міді та створює композиційну структуру тонкого конгломерату фаз з іншими елементами, зокрема залишками карбідних мікрофрагментів, які задають властивості "сервовитної плівки". Виявлено, що "сервовитна плівка" існує у доволі вузькому температурному діапазоні. Підвищення температури мастильного матеріалу в межах 75-ти градусів призводить до суттєвої зміни товщини навуглецьованих поверхневих шарів контактної зони "бронза-сталь": зменшується загальна товщина модифікованого поверхневого шару на поверхні тертя бронзи та збільшується товщина механо-хімічно модифікованого оксидного поверхневого шару сталі. Встановлено, що двократне оплавлення лазером плазмового покриття на титановому сплаві ВТ22 сприяє підвищенню припрацьовуваності та зносостійкості, що обумовлено формуванням градієнтної структури: тонкого поверхневого шару з дисперсною структурою з пониженим опором зсуву та глибинного шару зі стовпчастою структурою нормально орієнтованою до поверхні тертя.

Досліджено механізм процесу припрацювання в системі "БрАЖМц10-3-1,5 - АМГ-10 - 30ХГСА" та вплив на характеристики даного етапу режимів навантаження.

Підгрунтям мета-методології управління проектами є інструменти, орієнтовані на умови проектно-орієнтованих підприємств і конкретизованих методологій управління проектами (КМУП). Для їх ефективного використання необхідна розробка деякого технологічного базису. Тому існує потреба у створенні налаштованих на умови проектно-орієнтованих підприємств методологій управління проектами, а також інформаційних технологій, які забезпечують ефективне використання таких методологічних інструментів за умов цих підприємств. Впровадження КМУП вимагає розробки деякого технологічного базису, в якому основні методологічні інструменти відображаються в інформаційних технологіях управління проектами. Розглянуто останні публікації у відкритому доступі щодо впровадження методологій управління проектами, КМУП та інформаційних технологій у практику проектно-орієнтованих підприємств. Встановлено, що питання формування технологічної підтримки КМУП у вигляді інформаційних технології управління проектами залишається відкритим. Завдання дослідження - формування технологічного базису процесів впровадження і використання КМУП на проектно-орієнтованих підприємствах. Запропоновано підхід щодо створення інформаційних технологій управління проектами розглядати в розрізі їх системоутворюючих компонентів і організації, методології і технології. Аналіз основних програмних засобів управління проектами стосовно підтримки інструментів КМУП надав змогу встановити переваги ПП Primavera. Запропоновано етапи проекту впровадження орієнтованої на підтримку КМУП інформаційної технології управління проектами. Запропонований підхід надає змогу перевести методологічні інструменти у сферу технологічної реалізації, що удосконалює весь процес управління проектами.

Вирішено важливу науково-прикладну проблему створення мета-методології управління проектами (ММУП), яка є стандартом впровадження конкретизованих умовами підприємств методологій управління проектами (КМУП). Запропоновано концепцію побудови ММУП, в основі якої лежить модель "ПОТОК". Запропоновано принципи формування та впровадження КМУП на проектно-орієнтованих підприємствах. Розроблено метод формування змісту проекту впровадження конкретизованої методології управління проектами та метод конфігурування КМУП. Сформовано області знань методології управління проектами, які доповнено сферами, що відповідають за процес впровадження методологій управління проектами. Розроблено практичні інструменти ММУП. Результати впроваджено на ряді вітчизняних підприємствах та використано в навчальному процесі. В результаті використання ММУП кількість реалізованих проектів збільшилась на 50 %, а час виконання скоротився на 10 %.

Проаналізовано підходи до управління портфелями проектів і програм. Наведено структури і засоби матричного управління портфелями проектів і програм. Представлено приклади з реальних проектів, які стануть у нагоді для застосування у майбутніх проектах. Надано перелік контрольних запитань, завдання для самостійного опрацювання та варіанти тестових питань для самооцінювання сприятимуть кращому засвоєнню матеріалу.