Досліджено проблеми прогнозування сейсмоефекту на стійкість об'єктів різної конфігурації. Розглянуто питання теоретичного визначення динамічних напружень у масивах з включеннями на межі контакту масив - включення. Розв'язано задачі дифракції плоскополяризованих хвиль у пружному середовищі.

Теоретично визначено масову швидкість під час проходження сейсмічної хвилі через породу, яка має систему тріщин. Частотний аналіз масової швидкості дозволяє визначати структуру породи та коефіцієнт анізотропії.

За результатами аналітичних та експериментальних досліджень установлено, що пошкодження будівель внаслідок вибухів найкраще корелюється з параметром сейсмічної хвилі - максимальними амплітудами швидкості коливань грунту в їх підвалинах і самих будівлях у діапазоні частот, наближених до резонансних, за якими слід оцінювати сейсмонебезпеку вибухових робіт. Критерієм оцінки небезпечності будівлі на сейсмостійкість під час вибуху необхідно вважати допустиму швидкість коливань частинок грунтової підвалини будівлі з урахуванням коефіцієнта ослаблення міцності матеріалу капітальних стін через наявність тріщин. Відома швидкість коливань дозволяє до проведення вибуху обчислювати сейсмобезпечні відстані. Крім того, сейсмічний ефект від проведеного вибуху оцінюється за максимальною амплітудою швидкості, виділеної з осцилограми всього коливального процесу в діапазоні частот, наближених до резонансних, для даного типу будівлі, ослабленої тріщинами.

Удосконалено методику прогнозування сейсмобезпеки будівель різного технічного стану для розрахунку сейсмобезпечних параметрів підривних робіт. Установлено закономірності зміни припустимості швидкості коливань будівлі залежно від діапазону частотного спектра дії сейсмічної хвилі. Встановлено коефіцієнт послаблення міцності для оцінювання послаблених тріщинами будівель залежно від об'ємної тріщинної порушеності капітальних стін. Одержано залежності для визначення припустимої масової швидкості коливань для таких будівель і проведено розрахунки сейсмобезпечних параметрів підривних робіт на кар'єрах з урахуванням амплітудно-часових складових системи грунт - будівля. З використанням сучасної системи контролю й апаратури, призначеної для проведення сейсмовимірювальних досліджень, виконано промислові вибухи. Оцінено вплив сейсмовибухові хвилі через грунтову основу на інженерні будівлі. Встановлено, що критеріями оцінювання сейсмонебезпеки вибуху для охоронних будівель є амплітуда масової швидкості коливань та її частота. Одержано залежності, які дозволяють оцінити припустимі норми сейсмічних коливань для цегляних і глинобитних будівель, зокрема ослаблених тріщинами. Досліджено спільне коливання системи грунт - будівля, з'ясовано вплив частотних характеристик будівель на їх сейсмостійкість під час підривних робіт. Обгрунтовано сейсмобезпечні параметри промислових вибухів у кар'єрах.

Досліджено механізм втрати стійкості укосів борту кар'єру за рахунок динамічної дії сейсмічних хвиль від багатоблокових масових вибухів. Розроблено методику перерахунку крутизни укосу залежно від фізико-механічних властивостей розкривних порід і визначено сейсмобезпечні масштаби вибухових робіт щодо горизонту їх проведення.

Досліджено напружено-деформований стан шаруватої циліндричної оболонки, розташованої в грунтовому масиві, під час вибуху суцільного щілинного заряду циліндричної форми, співвісно розміщеного у внутрішньому шарі оболонки. Дана система моделює хвильові процеси, які відбуваються під час проведення вибухових робіт для руйнування шахт пускових установок (ШПУ). У результаті числового розв'язку задачі встановлено особливості напружено-деформованого стану оболонки та навколишнього масиву. Це дозволило визначити параметри вибуху, необхідні для руйнування ШПУ, з одночасним забезпеченням сейсмобезпеки навколишніх об'єктів.

Розглянуто процес вибухового руйнування забивки свердловинного заряду у вигляді капсули, що представлявляє собою верхню частину поверхні двопорожнинного гіперболоїда, в яку засипаються сипучі матеріали.

Досліджено механізм по втраті стійкості укосів борту кар'єру за рахунок динамічної дії сейсмічних хвиль від багатоблокових масових вибухів. Розроблено методику перерахунку крутизни укосу залежно від фізико-механічних властивостей розкривних порід і визначено сейсмобезпечні масштаби вибухових робіт щодо горизонту їх проведення.

Проаналізовано відомі теоретичні й експериментальні дослідження щодо методів розрахунку параметрів вибухових робіт з урахуванням властивостей порід, які руйнуються (зокрема, порід складної структури). Розглянуто розроблені конструкції зарядів і способи їх ініціювання, а також варіанти різних схем короткосповільненого підривання, здатних забезпечити якісне подрібнення масивів порід в осередку вибуху з одночасним дотриманням допустимого рівня сейсмобезпеки в зоні будівель (у тому числі, розташованих над карстовими порожнинами в зоні впливу кар'єра). Обгрунтовано сейсмобезпечні параметри масових вибухів на гіпсових кар'єрах. Досліджено особливості поширення різних типів хвиль у закарстованому масиві гірських порід від осередку вибуху до місця їхньої взаємодії з наземними об'єктами й карстовими порожнинами під ними. Отримано емпіричні коефіцієнти і вдосконалено формулу розрахунку сейсмобезпечної маси зарядів вибухової речовини під час короткосповільнених вибухів свердловинних зарядів з неелектричною системою ініціювання. Запропоноване співвідношення відрізняється від раніше відомих урахуванням статичної й динамічної складових навантаження, викликаного поперечною хвилею. Окрім того, береться до уваги наявність карстових порожнин, розташованих в активній зоні будинку до (або нижче) лінії нижньої межі статичного тиску. Проаналізовано специфічні особливості керованого детонування свердловинних зарядів вибухової речовини, розділених карстовою порожниною, з метою змикання останньої. Подальшого розвитку зазнали уявлення про поширення в закарстованому масиві порід сейсмічних коливань від масових вибухів у кар'єрах, а також про їхню взаємодію з поверхневими будівлями й карстовими порожнинами під ними, які розташовані над нижньою межею товщі, що стискається.