Розкрито теоретичні засади підприємництва, описано його види та організаційно-правові форми. Висвітлено процес та основні етапи створення підприємства, особливості управління підприємницькою діяльністю (ПД), міжнародного підприємництва та підприємницьких структур, конкурентоспроможності підприємницьких операцій та ризику в ПД.

Розкрито основні теоретичні підходи до організації та технології здійснення сервісної діяльності. З'ясовано особливості визначення потреб у сервісній діяльності, організації її системи, розкрито засади функціонування ринку послуг. Розглянуто питання створення нових послуг, визначення їх цінності, споживчі ризики щодо їх надання. Розкрито питання прогнозування та планування обсягів сервісної діяльності та попиту на неї.

Розглянуто особливості маркетингової діяльності на підприємствах сфери послуг, питання визначення якості послуг, методи та моделі формування цін у сервісній діяльності. Висвітлено питання аналізу й управління витратами сервісних підприємств, управління витратами часу при наданні послуг, визначення запасів на сервісних підприємствах, аналізу прибутків та оцінювання результатів діяльності. Наведено порядок розрахунків та оплати вартості сервісної діяльності. Увагу приділено організації процесу надання послуг, вибору місця розташування підприємства сервісної діяльності й його обладнання, організації постачання, оцінці результативних показників діяльності на підприємствах сфери послуг.

Розглянуто питання управління конкурентоспроможністю на підприємствах на прикладі ТОВ "Теміс Компоненти". Проаналізовано поняття конкурентоспроможності та визначено організаційні заходи, що підвищують рівень конкурентоспроможності підприємства.

Викладено теоретико-концептуальні засади формування інвестиційного бізнес-плану розвитку підприємства з урахуванням стратегічних орієнтирів структурно-інноваційної політики. Висвітлено методологію формування стратегічного потенціалу розвитку підприємства на засадах реалізації концепції стратегічних орієнтирів структурно-інноваційної політики. Розглянуто технології регулювання інноваційних процесів у системі управління сучасним підприємством. Розкрито особливості антикризового управління підприємством. Запропоновано методичний підхід до оцінювання рівня стратегічної гнучкості промислових підприємств. Проаналізовано механізм та особливості проведення змін у діяльності підприємств.

Проаналізовано основні види змін та їх вплив на конкурентоспроможність підприємства. Розглянуто математичну інтерпретацію впливу змін на конкурентоспроможність.

Представлено основні підходи до управління в сучасних умовах, види опору змінам на різних етапах розвитку та управління підприємством. Розглянуто основні шляхи подолання опору.

Перспективним і взаємовигідним способом співпраці державних і муніципальних органів влади з приватним бізнесом є публічно-приватне партнерство (ППП), спрямоване на реалізацію соціально важливих проектів із залученням ресурсів приватного бізнесу. Для оцінки можливостей і загроз реалізовуваних проектів необхідно визначити інтереси стейкхолдерів, вагомість їх внеску, ризики, розробити механізм узгодження інтересів зацікавлених сторін. З'ясовано можливість узгодження інтересів зацікавлених сторін на основі аналізу успішних практик і напрямів мінімізації ризиків реалізації ППП, визначено та класифіковано основних стейкхолдерів партнерства. У ході дослідження застосовувалися діалектичний метод аналізу і синтезу, загальні прийоми формальної логіки (аналіз і синтез, дедукція та індукція, аналогія, порівняння та ін.), використано системний підхід для узагальнення моделей. Проведено аналіз суб'єктів і об'єктів ППП в різних країнах, виділено основні напрями партнерства, класифіковано та охарактеризовано форми і моделі ППП, надано рекомендації щодо вибору найбільш вигідних форми і моделі партнерства для реалізації проектів. Запропоновано використовувати теорію стейкхолдерів для вибору траєкторії розвитку ППП та класифікувати зацікавлених осіб залежно від можливостей їх взаємного впливу. Реалізація проектів ППП залежить від їх якісної підготовки, визначення груп стейкхолдерів, оцінки їх значущості в проекті, прогнозування їх зацікавленості в реалізації проекту, формування профілю ризиків, розробки контрактних моделей і механізмів побудови конструктивного діалогу, інструментів державної та муніципальної підтримки, ефективного використання потенціалу приватного бізнесу.

Обгрунтовано напрями та чинники зростання професіоналізму менеджерів підприємств легкої та харчової промисловості як умови підвищення їх інноваційної активності. Проаналізовано тенденції змін на ринку праці та виявлено потребу підприємств у рекрутингу професійних менеджерів. Наведено переваги проєкту з розробки галузевої дорожньої карти цифрової трансформації у харчовій та переробній промисловості в Україні у напрямі зростання професіоналізму менеджерів.

Розкрито основні питання інституційних напрямів формування публічно-приватного партнерства. Виконання стратегії сталого розвитку країни 2020 вимагає від керівників всіх рівнів зміни поглядів на використання інструментів партнерства. Розкрито особливості дорожньої карти публічно-приватного партнерства, необхідність вдосконалення законодавчої бази. Деталізація надає змогу чітко визначити певні недоліки цього механізму. При цьому публічно-приватному партнерству слід віддавати пріоритет, оскільки цей інструмент дозволяє зберегти контроль за об'єктом, реалізацією проекту та наданням публічної послуги, а також передбачає використання досвіду приватного партнера, привнесених їм ефективних методів управління і технологій, що, в кінцевому рахунку, має забезпечити більш низьку вартість реалізації проекту у порівнянні з повністю державними.

Розглянуто сучасний стан дистанційної освіти в Україні та тенденцій її розвитку, особливості її використання у вітчизняній системі освіти в контексті сучасних загроз життю людей в період пандемії. Проаналізовано наявні інструменти для дистанційного навчання в Україні, означено їх переваги, узагальнено іноземний досвід використання системи дистанційної освіти. Сформульовано ключові тенденції розвитку дистанційного навчання в Україні.

Розглянуто поняття "дуальна освіта", її значення та структуру, запропоновано алгоритм її впровадження у вітчизняній практиці. Доведено, що успіх підприємств різних галузей та їх конкурентоспроможність безпосередньо залежать від рівня освіти та компетентності керівників. Обгрунтовано потребу у навчанні студентів освітньої програми "Промисловий менеджмент" за дуальною формою освіти. Наведено характеристику переваг та недоліків дуальної освіти в Україні, правових та соціально-економічних передумов її впровадження.