Досліджено вплив мелатоніну на тлі гострої гіпобаричної гіпоксії за трьох умов освітлення - звичайних умов весняно-літнього періоду року, постійних освітлення та темряви протягом одного тижня - на рівні пролактину та кортикостерону в плазмі крові статевонезрілих самців білих щурів. Встановлено, що дія мелатоніну за гострої гіпоксії на рівні гормонів залежить від довжини фотоперіоду: за постійного освітлення мелатонін підвищує рівень пролактину і знижує рівень кортикостерону, а за постійної темряви діє навпаки.

Описано загальні закономірності діяльності центральної нервової системи (ЦНС), нейронної організації ЦНС, рефлекторний принцип її діяльності. Розглянуто нейрон як структурно-функціональну одиницю нервової системи. Наведено загальну характеристику біологічної регуляції, показано роль спинного, переднього, середнього та заднього мозку, автономної нервової системи в регуляції різних функцій, зокрема рухових.

Описаны общие закономерности деятельности центральной нервной системы, ее нейронной организации и рефлекторный принцип деятельности. Рассмотрен нейрон как структурно-функциональная единица нервной системы. Приведена общая характеристика биологической регуляции, показана роль спинного, переднего, среднего и заднего мозга, автономной нервной системы в регуляции различных функций, в частности двигательных.

Висвітлено життєвий та творчий шлях Я.Д.Кіршенблата - доктора біологічних наук, професора, завідувача кафедри нормальної фізіології Чернівецького державного медичного інституту з 1954 - 1980 рр. Вміщено перелік основних наукових праць ученого, а також дисертаційних робіт, виконаних під його керівництвом.

Освещен жизненный и творческий путь Я.Д.Киршенблата - доктора биологических наук, профессора, заведующего кафедры нормальной физиологии Черновицкого государственного медицинского института с 1954 - 1989 гг. Предложен перечень основных научных трудов ученого, а также диссертационных работ, выполненных под его руководством.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш143.21-923.2

Рубрики:

Англійська мова

Шифр НБУВ: ВА669598 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.725

Рубрики:

Кисневе голодування. Асфіксія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*730*112.6

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У дослідах на статевозрілих самцях білих щурів досліджено вплив функціонального стану ретино-гіпоталамо-епіфізарної системи на продукти пероксидного окиснення ліпідів: (дієнові кон'югати - ДК і малоновий діальдегід - МДА) й антиоксидантну систему (супероксиддисмутаза - СОД і каталаза - КТ) у тканинах ясен і крові за умов зміни активності пінеальної залози утриманням тварин за умов трьох режимів освітлення впродовж 14 діб: природного освітлення, постійного цілодобового освітлення ("фізіологічна" епіфізектомія), постійної цілодобової темряви (підвищена функція епіфіза). Показниками стану тканин ясен були: ДК, МДА, СОД, КТ і інтегральні показники - СОД/КТ, (СОД+КТ)/(ДК+МДА). Установлено, що тканини ясен статевозрілих самців щурів активно реагують на зміну тривалості фотоперіоду перебігом ліпідної пероксидації та інтенсивністю активності антиоксидантних ферментів. Антипрооксидантний індекс за умов постійної темряви менший, ніж за умов постійного освітлення. Різна тривалість фотоперіоду змінює інтенсивність вільнорадикального окиснення та активність антиоксидатного захисту на організменному (плазма крові) та ще більш виразно на органному (тканини ясен) рівнях. Вважаємо, що в тканинах ясен існує потужна система антиоксидантного захисту, активність якої залежить від функціонального стану ретино-гіпоталамо-епіфізірної системи.

В експериментах досліджено вплив латерального ядра перегородки мозку (ЛЯПМ) на морфофункціональний стан статевих органів та щитоподібної залози ювенільних білих щурів-самців у різні фази місячного циклу. Встановлено залежність морфофункціонального стану сім'яників і щитоподібної залози після зруйнування ЛЯПМ від фаз місячного циклу: в першу чверть місячного циклу відбувається пригнічення цього стану; у фазу повного Місяця його активізація. Морфофункціональний стан щитоподібної залози після зруйнування ЛЯПМ певною мірою корелює з активним станом статевої системи самця особливо у фазі повного Місяця. Одержані дані свідчать про те, що вплив ЛЯПМ на структуру та функцію статевих і щитоподібної залоз ювенільних самців-щурів залежить від фаз місячного циклу.

Обгрунтовано оригінальний механізм нервово-гормональної взаємодії, зокрема в його взаємозв'язку з іншими процесами та явищами Всесвіту. Наведено рівні нервово-гормональної взаємодії та оригінальну схему взаємодії внутрішнього та зовнішнього середовищ організму.

В експериментах на нелінійних білих самцях і самках щурів, які народилися від матерів, опромінених малими дозами в період вагітності, відмічено зменшення маси тіла та зміни морфофункціонального стану щитовидної залози, що проявилися підвищенням її маси та збільшенням функціональної активності, яка більшою мірою виражена у самок.

Досліджено зміни інтенсивності протеолізу, тканинного фібринолізу плазми крові, тканин щитовидної, підшлункової залоз і гонад білих щурів у випадку гіпобаричної гіпоксії протягом семи діб за умов природного освітлення.

Досліджено дію гіпоксії (6 год кожного дня протягом 7-ми днів) за різної довжини фотоперіоду на вміст продуктів окиснювальної модифікації білків (ОМБ) у плазмі крові та надниркових залозах дорослих самців білих щурів. Установлено, що гіпоксія за умов природного освітлення призводить до збільшення вмісту продуктів ОМБ у надниркових залозах і не впливає на їх вміст у плазмі крові. Встановлено відмінності реагування метаболітів ОМБ у плазмі крові (системний рівень) та у надниркових залозах (органний рівень) на гіпобаричну гіпоксію за різної довжини фотоперіоду.

Проаналізовано становлення фізіологічної науки в Буковинському державному медичному університеті. Визначено перспективи основних наукових спрямувань сучасної фізіології в університеті на майбутнє.

Зазначено, що застосована модель гіпобаричної гіпоксії (еквівалентна 4000 м над рівнем моря, по 6 год щодня протягом 7 днів) за різної довжини фотоперіоду викликає підвищення функціональної активності надниркових залоз за всіх режимів освітлення з морфологічними проявами розвитку адаптації до застосованих впливів. У статевонезрілих щурів гіпобарична гіпоксія призводить до виснаження функціональних резервів надниркових залоз із початковими ознаками дегенерації на структурному рівні, що свідчить про перенапруження та можливий зрив адаптаційного процесу, особливо за зміненого фотоперіоду.

У дослідах на статевонезрілих самцях і самицях білих щурів установлено, що переривчаста 14-денна системна гіпобарична гіпоксія (4000 м над рівнем моря, тривалістю 2 год кожного дня) викликає зміну вмісту окисно-модифікованих білків (ОМБ) у тканинах ясен статевонезрілих білих щурів. Результат дії гіпоксії залежить від статі тварин: у самців він проявляється суттєвим зниженням вмісту ОМБ як основного, так і нейтрального характеру, у самок - тільки тенденцією до зниження ОМБ основного характеру. Функціональний стан шишкоподібної залози, змінюваний утриманням тварин за умов 14-денного постійного освітлення чи постійної темряви, впливає на результат дії гіпоксії на вміст ОБМ у тканинах ясен. Високий рівень продукції мелатоніну шишкоподібною залозою (утримання тварин в умовах темряви) посилює понижувальну дію гіпоксії на рівень ОМБ, що проявляється більш виражено в самців. Отже, шляхом поєднаної дії переривчастої гіпобаричної гіпоксії і постійної темряви можна запобігти нагромадженню окиснених білків у тканинах ясен статевонезрілих тварин.

Гормоны влияют на основные процессы развития, функции органов и тканей ротовой полости. Роль гормонов пинеальной железы в этих процессах неизвестна. На белых нелинейных крысах-самцах неполовозрелого возраста установлено, что 14-дневное пребывание животных в условиях постоянной освещенности ("физиологическая" эпифизэктомия) существенно снижает активность системы антиоксидантной защиты СОД и каталазы в тканях десен; такой же длительности пребывание в условиях постоянной темноты (стимуляция продуцирования мелатонина эпифизом) усиливает в тканях десен течение перекисного окисления липидов и белков с одновременной активацией антиоксидантных ферментов, в основном, супероксиддисмутазы.

В огляді проаналізовано сучасні наукові публікації стосовно гормональної функції тканин ясен. Ясна продукують гормони: грелін, такий самий за хімічною будовою і дією, як і грелін, що синтезується слизовою оболонкою шлунка; глюкокортикоїди - кортизол і кортизон. Гормонопродукуючі клітини тканин ясен функціонально пов'язані з іншими ендокринними органами. Механічне подразнення пародонта (хитання зуба) стимулює яєчники до продукції релаксину за механізмом вісцеро-вісцерального ясна-яєчникового рефлексу, подібного до око-серцевого рефлексу Даніні - Ашнера. Під час овуляції антиоксидантна активність ясен найнижча порівняно з іншими фазами менструального циклу. Гінгівіт та пародонтит знижують чутливість тканин організму до інсуліну. Фізіологічна резистентність ясен залежить від функціонального стану ретино-гіпоталамо-епіфізарної системи. Темрява (стимулювання епіфіза) підвищує, а яскраве світло (пригнічення функції епіфіза) знижує антиоксидантну активність ясен.