Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.411.033.2-3 + Р733.411.033.2-3

Рубрики:

Залізодефіцитна анемія у вагітних

Залізодефіцитна анемія у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено отсутствие бактерицидных (бактериостатических) свойств у компонентов эфирного масла кориандра посевного, которые всасываются дисками фильтровальной бумаги, и наличие таковых у компонентов масла при непосредственном его внесении в солевой агар и мясо-пептонный бульон в объемном соотношении 1:200 и 1:20.

Вивчено біохімічні умови реалізації апоптозу та клітинної проліферації за рівнем енергозабезпечення, вмісту маркерних цитокінів IL-10, sCD30 та часу релаксації протонів водню у процесі пухлинної трансформації лімфоцитів у разі лімфопроліферативних захворювань (ЛПЗ). Для проведення дослідження були відібрані зразки сироватки та плазми від 74-х хворих на лімфоми. Проведено визначення у лімфоцитах рівня апоптозу за ДНК-фрагментацією з морфологічною детекцією з застосуванням Хехст 33342 за умов флуоресцентної мікроскопії, вивчено проліферативні процеси за активністю мітохондріальної дегідрогенази за результатами МТТ-тестування, проаналізовано енергетичний обмін за рівнем аденілових нуклеотидів, у сироватці крові проведено оцінювання показників загальної лактатдегідрогенази, рівнів IL-10 і sCD30, показників релаксометрії з використанням ядерно-магнітного резонансу. Хворі на ходжкінські лімфоми та неходжкінські лімфоми (НХЛ) були розподілені на 3 групи відповідно до стадії прогресування. За результатами проведеного дослідження встановлено, що проліферативна активність лімфоцитів, залучених до патогенезу лімфом, значно зростає у разі прогресування цих хвороб, а кількість клітин, що гинуть шляхом апоптозу, зменшується. У трансформованих клітинах створюються несприятливі енергетичні умови для завершення апоптотичної загибелі. Протягом прогресування відбувалось зниження кількості аденозинтрифосфату (АТФ), аденозиндифосфату (АДФ) та збільшення аденозинмонофосфату (АМФ). Кількість загальної лактатдегідрогенази значно перевищувала верхню межу норми тільки у хворих на НХЛ на останніх стадіях. Збільшення пулу проліферувальних клітин

Під спостереженням перебувало 120 хворих на ішемічну хворобу серця у сполученні з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки у віці від 25-ти до 59-ти років, які були рандомізовані за віком, статтю та тяжкістю перебігу патології. Моніторинг клінічних проявів у хворих із коморбідною патологією показав, що включення до медичної реабілітації фітозасобу гастритол сприяло зменшенню тривалості проявів астеноневротичного синдрому. Диспансерне дослідження впродовж року показало, що в основній групі хворих на таку патологію, які під час медичної реабілітації додатково одержували гастритол, спостерігалась стійка клінічна ремісія пептичної виразки дванадцятипалої кишки, а загострення відмічалися в 1,4 раза рідше, ніж у групі зіставлення.

Под наблюдением находилось 120 больных ишемической болезнью сердца в сочетании с пептической язвой двенадцатиперстной кишки в возрасте от 25-ти до 59-ти лет, которые были рандомизированы по возрасту, полу и тяжести течения патологии. Мониторинг клинических проявлений у больных с коморбидной патологией показал, что включение в медицинскую реабилитацию фитопрепарата гастритол способствовало уменьшению длительности проявлений астеноневротического синдрома. Диспансерное исследование в течение года показало, что в основной группе больных с данной патологией, которые во время медицинской реабилитации дополнительно получали гастритол, наблюдалась устойчивая клиническая ремиссия пептической язвы двенадцатиперстной кишки, а обострения отмечались в 1,4 раза реже, чем в группе сопоставления.

Показано, що застосування фітоседу та хелістану у хворих на ішемічну хворобу серця в сполученні з хронічним некалькульозним холециститом під час медичної реабілітації сприяло скороченню тривалості клінічних проявів та ознак астено-невротичного синдрому.

Показано, что использование фитоседа и хелискана у больных с ишемической болезнью сердца в сочетании с хроническим некалькулезным (бескаменным) холециститом во время медицинской реабилитации способствовало уменьшению продолжительности клинических проявлений и признаков астено-невротического синдрома.

Узагальнено результати комплексного обстеження 120 хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки у поєднанні з ішемічною хворобою серця. У хворих на поєднану патологію встановлено спільні патогенетичні механізми, у тому числі астеноневротичні. Патогенетично обгрунтовано доцільність використання під час медичної реабілітації комбінованого фітозасобу гастритол.

Зазначено, що під спостереженням знаходилось 69 хворих на означену патологію віком від 20-ти до 59-ти років. Хворих було розподілено методом випадкової вибірки на дві групи, рандомізовані за віком, статтю та характером перебігу поєднаної патології бронхолегеневої системи та печінки. Встановлено, що включення ехінацеї пурпурової екстракту в медичну реабілітацію хворих на хронічне обструктивне захворювання легень у поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом сприяло відновленню балансу прооксидантних та антиоксидантних властивостей крові.

Отмечено, что под наблюдением находились 69 больных данной патологией в возрасте от 20-ти до 59-ти лет. Больные были разделены методом случайной выборки на две группы, рандомизированные по возрасту, полу и характеру течения сочетанной патологии бронхолегочной системы и печени. Установлено, что включение эхинацеи пурпурной экстракта в медицинскую реабилитацию больных хроническим обструктивным заболеванием легких в сочетании с неалкогольным стеатогепатитом способствовало восстановлению баланса прооксидантных и антиоксидантных свойств крови.