Висвітлено головні методи і принципи збирацької діяльності Б.Грінченка, підкреслено його значний внесок в українську фольклористику. Зазначено, що зібраний ученим етнографічний матеріал є цінним першоджерелом для вивчення фольклорного процесу в Україні кінця ХІХ - початку ХХ ст.

Освещены главные методы и принципы собирательной деятельности Б.Гринченко, подчеркнут его значительный вклад в украинскую фольклористику. Указано, что собранный ученым этнографический материал является ценным первоисточником для изучения фольклорного процесса в Украине конца ХІХ - начала ХХ ст.

Досліджено громадсько-політичну діяльність фундатора й ідеолога самостійницької течії в українському національному русі кінця ХІХ - початку ХХ ст. Б.Грінченка (1875 - 1910 рр.). Проведено цілісний системний аналіз основних напрямків і форм суспільної активності діяча в різні історичні періоди, зокрема, його участь у "Братстві Тарасівців" у 1890-х рр., державотворчі зусилля в добу УНР. Зосереджено увагу на особливостях тактики Б.Грінченка за різних історичних обставин і стабільній послідовності у реалізації стратегічної мети самостійницького руху - побудові суверенної, соборної, демократичної Української держави. Відзначено, що незмінно надаючи пріоритет вирішенню національного питання, Б.Грінченко не вважав його самоціллю, а лише засобом подудови процвітаючого соціально справедливого демократичного суспільства. Доведено, що радикалізм діяча мав переважно конструктивний характер. Наголошено, що досвід ідеологічної, просвітницько-пропагандистської, практично-організаційної діяльності Б.Грінченка повинен критично переосмилитись і враховуватися в практиці суспільних трансформацій сучасної України.

Розкрито сутність та роль кредитної кооперації (КК) на фінансовому ринку, організацію інформаційної облікової політики у кредитних спілках (КС), проведено оцінювання їх фінансово-господарської діяльності й її ризиків. Проаналізовано особливості фінансових методів системи КК, її фінансові взаємозв'язки та визначено фактори впливу на фінансову стабільність системи КК. Описано модель ранжування КС за фінансовими показниками, обгрунтовано доцільність удосконалення фінансових нормативів КС і фінансового контролю за їх діяльністю як інструменту підвищення фінансової стійкості для забезпечення ризиків діяльності КС. Висвітлено концепцію розбудови системи КК України.

Висвітлено теоретичні, організаційні та методологічні засади системи фінансового контролю небанківських неприбуткових фінансових установ. Розкрито сутність і роль фінансового контролю на фінансовому ринку, сформовано елементи його системи. Охарактеризовано види небанківських фінансових установ. Проаналізовано фінансово-господарську діяльність установ зі статусом неприбуткових (кредитних спілок, недержавних пенсійних фондів) як об'єкт фінансового контролю. Вивчено досвід країн світу з найбільш відмінними ознаками організації та функціонування фінансового контролю в системі неприбуткових установ. Увагу приділено організації та методології державного фінансового контролю неприбуткових фінансових установ, ролі незалежного аудиторського, внутрішньогосподарського та громадського контролю в цій сфері. Наведено рекомендації щодо проведення внутрішньогосподарського контролю в кредитних спілках і недержавних пенсійних фондах.

Освещены теоретические, организационные и методологические основы системы финансового контроля небанковских неприбыльных финансовых учреждений. Раскрыты сущность и роль финансового контроля на финансовом рынке, сформированы элементы его системы. Охарактеризованы виды небанковских финансовых учреждений. Проанализирована финансово-хозяйственная деятельность учреждений со статусом неприбыльных (кредитных союзов, негосударственных пенсионных фондов) как объект финансового контроля. Изучен опыт стран мира с наиболее отличительными признаками организации и функционирования финансового контроля в системе неприбыльных учреждений. Уделено внимание организации и методологии государственного финансового контроля неприбыльных финансовых учреждений, роли независимого аудиторского, внутрихозяйственного и общественного контроля в этой сфере. Даны рекомендации по проведению внутрихозяйственного контроля в кредитных союзах и негосударственных пенсионных фондах.

Досліджено теоретичні, організаційні та методологічні основи системи фінансового контролю (ФК) небанківських неприбуткових фінансових установ. Висвітлено сутність і роль ФК на фінансовому ринку, сформовано елементи його системи. Розглянуто види небанківських фінансових установ. Досліджено фінансово-господарську діяльність установ зі статусом неприбуткових - кредитних спілок і недержавних пенсійних фондів як об'єкт ФК. Систематизовано міжнародні норми та стандарти організації та проведення ФК за діяльністю кредитних спілок і недержавних пенсійних фондів. Визначено основні позитивні характеристики, які доцільно враховувати Україні під час реформування вітчизняної системи ФК небанківських неприбуткових фінансових установ. Проаналізовано організацію і методику державного ФК даних установ в Україні. Охарактеризовано роль незалежного аудиторського, внутрішньогосподарського та громадського контролю в цій сфері. Наведено пропозиції щодо вдосконалення інституційної організації, форм і методів ФК. Запропоновано здійснювати пруденційний нагляд з метою оцінки ризиків фінансових втрат небанківських неприбуткових фінансових установ. Обгрунтовано рекомендації щодо проведення внутрішньогосподарського контролю у кредитних спілках і недержавних пенсійних фондах.

Розкрито діючі режими оподаткування фінансового-господарської діяльності суб'єктів господарювання в різних галузях економіки України. Розглянуто особливості оподаткування виробників сільськогосподарської продукції, підприємств будівельної галузі, транспортно-експедиторських компаній, туристичної діяльності, банківської діяльності, фінансових установ, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, нерезидентів, неприбуткових організацій (установ) та фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Висвітлено зарубіжний досвід оподаткування суб'єктів малого підприємництва.

Досліджено євроінтеграційні процеси, які зумовили необхідність трансформації вітчизняної податкової політики. За результатами проведеного дослідження встановлено, що Європейський Союз відіграє лише допоміжну роль у процесах формування податкової політики країн-кандидатів та з'ясовано, що в Україні поки що відбувається лише адаптація національного податкового правового поля до вимог ЄС. Важливим кроком на цьому шляху стало прийняття Податкового кодексу України, яким визначено єдину методологію загальнодержавних і місцевих податків, скорочено кількість податків і рівень податкового навантаження та інше. Проте, моніторинг основних макроекономічних показників України показав, що проведена податкова реформа 2011/2012 рр. не здійснила суттєвого позитивного впливу на соціально-економічний розвиток країни. З метою трансформації податкової політики України вбачається необхідність проведення заходів, виділених у 5 етапів, реалізація яких позитивно вплине на фінансовий потенціал вітчизняної економіки та наблизить її до європейських стандартів.

Проаналізовано стан виконання бюджетних програм за кількістю виконаних та обсягом профінансованих, який демонструє невідповідність фактичних і планових показників. Однією з основних передумов такого відхилення є те, що бюджетні програми досить часто запроваджуються без реальних розрахунків і грунтовних вимірів, без визначення чітких результатів їх реалізації, а найголовніше, однозначних, обгрунтованих обсягів і джерел фінансування.

Оцінено ефективність управління фінансовими потоками місцевих бюджетів за рахунок встановлення ступеня досягнення поставленої перед уповноваженими інституціями мети: забезпечення динамічного збалансованого розвитку адміністративно-територіальних одиниць України. За результатами проведеного аналізу ефективності застосування інструментів фіскального забезпечення, інструментів інвестиційного забезпечення та інструментів фінансової безпеки встановлено незадовільний соціально-економічний стан окремих регіонів України, що свідчить про низьку ефективність управління на мезорівні. Запропоновано деякі напрямки підвищення рівня ефективності управління фінансовими потоками місцевих бюджетів.

Розглянуто податок на прибуток підприємств в Україні як фіскальний і регулювальний інструмент податкової системи. Доведено недостатню фіскальну ефективність податку на прибуток. Виявлено, що регулювальний потенціал податку на прибуток в Україні використовується не повною мірою. Розглянуто досвід зарубіжних країн у сфері прибуткового оподаткування підприємств і можливості його запровадження у вітчизняну податкову практику. Визначено основні ставки податку на прибуток у країнах світу. Встановлено, що регулювальний потенціал податку на прибуток проявляється у оптимізації податкових ставок, наданні пільг, через механізм податкового кредиту. На підставі проведеного дослідження зарубіжного досвіду запропоновано шляхи реформування вітчизняної податкової системи через встановлення диверсифікованих ставок податку на прибуток, знижених ставок для малих підприємств, запровадження фіксованого мінімального податку, встановленні податкових пільг, широкого застосування методу прискореної амортизації та інвестиційного податкового кредиту.

Проведено оцінку фіскального та регулювального ефектів акцизного оподаткування на прикладі акцизного податку з тютюнових виробів. Проаналізовано погляди науковців щодо функцій акцизного податку. Узагальнено та згруповано підходи щодо визначення функцій податку. Визначено ключові функції акцизного податку. На прикладі акцизу з тютюнових виробів проаналізовано реалізацію цих функцій в Україні. Здійснено моніторинг надходжень акцизного податку з тютюнових виробів і визначено їх частку у податкових надходженнях Державного бюджету України. Наведено фактори, які сприяли збільшенню надходжень акцизного податку. Побудовано модель залежності між кількістю курців і надходженнями акцизного податку в Україні. Зроблено прогноз обсягу надходжень податку та кількості курців на базі фактичних даних за 2008 - 2015 рр. Визначено проблеми національної економіки, що перешкоджають реформуванню акцизного оподаткування.

Висвітлено формування критеріального апарату для оцінювання ефективності контрольно-перевірочної роботи органів Державної аудиторської служби України (ДАСУ). Проаналізовано діяльність органів ДАСУ за період з 2010 по 2015 рр. Узагальнено та згруповано методичні підходи до визначення ефективності контрольно-перевірочної діяльності урядового органу фінансового контролю. Запропоновано авторський підхід до оцінювання ефективності роботи органів ДАСУ. Визначено чинники, які впливають на ефективність контрольно-перевірочної роботи урядового органу фінансового контролю. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення методичних підходів до оцінювання ефективності діяльності органів ДАСУ.

Проаналізовані особливості функціонування державних фінансів і ринку капіталів України. Акцентовано на прогалинах вітчизняної системи управління державними фінансами, які підтверджені офіційними даними Державної аудиторської служби України та Рахункової палати. Визначені стратегічні, середньострокові та тактичні завдання, що постали перед Україною у зв'язку з підписанням Угоди про асоціацію. Показано методи та інструменти їх вирішення. Обгрунтовано напрями удосконалення управління державними фінансами. Наголошено, що реформування ринку капіталів України повинно передбачати застосування норм Директиви ЄС "MiFID" для покращання інвестиційного клімату держави. При цьому необхідна не тільки концентрація фінансових інститутів, а й диверсифікація фінансових інструментів.

Здійснено прогнозування обсягу надходжень податку на прибуток підприємств до Державного бюджету України на 2016 - 2017 рр. за допомогою економіко-математичних методів, а саме методу кореляційно-регресійного аналізу. Визначені фактори прямого впливу на обсяг надходжень податку на прибуток підприємств до бюджету, а саме: фінансовий результат підприємств до оподаткування, кількість платників податку на прибуток та обсяг наданих пільг з податку на прибуток підприємств. За допомогою коефіцієнта кореляції встановлено щільність зв'язку між обсягом надходжень податку на прибуток підприємств до бюджету та факторами прямого впливу на нього. На основі побудованої моделі запропоновані заходи, що забезпечать збільшення обсягу надходжень податку на прибуток підприємств до бюджету у майбутньому.

Досліджено фіскальну ефективність податку на додану вартість (ПДВ), виявлено та розглянуто чинники, які впливають на обсяги надходження даного податку до державного бюджету України. Проаналізовано ПДВ як основний бюджетоутворювальний податок і підтверджено його фіскальну значимість. Розглянуто динаміку обсягів надходжень ПДВ у розрізі регіонів і видів економічної діяльності. Здійснено моніторинг обсягів бюджетного відшкодування ПДВ за 2012 - 2016 рр., розраховано ефективну ставку податку та його продуктивність. Складено прогноз надходжень ПДВ до державного бюджету України на 2017 - 2018 рр. Виокремлено основні фактори впливу на фіскальну ефективність ПДВ і запропоновано пріоритетні напрями підвищення фіскальної ефективності цього податку в Україні.

Розглянуто один із методів державного стимулювання розвитку малого бізнесу - спрощену систему оподаткування (ССО), облік і звітність. Доведено необхідність застосування такої системи в Україні. Здійснено порівняльний аналіз спрощеної та загальної систем, який надав можливість сформувати їх особливості. Оцінено окремі переваги та недоліки спрощеної системи на прикладі емпіричних даних. Визначено роль єдиного податку у наповненні дохідної частини Зведеного бюджету України. Проаналізовано динаміку кількості юридичних осіб - платників єдиного податку та податку на прибуток. Аргументовано доцільність ССО у випадку отримання позитивних результатів фінансово-господарської діяльності. Підкреслено значний соціально-економічний ефект від розвитку малого підприємництва в Україні. Запропоновано напрями вдосконалення ССО, які нададуть можливість посилити її стимулювальну роль.

Мета роботи - вдосконалення теоретико-методологічних засад управління державними фінансами за рахунок упорядкування та збагачення методичного інструментарію такого цілеспрямованого впливу. Для її досягнення було визначено змістовне наповнення терміна "механізм управління державними фінансами", який являє собою систему управління державними фінансами в дії. Це сприяло зосередженню дослідження на одному з елементів системи - управлінській діяльності, яка реалізується за рахунок застосування певних методів та інструментів. Здійснено теоретичне розмежування дефініцій термінів "метод" та "інструмент", що дозволило упорядкувати основні методи й інструменти управління державними фінансами. Запропоновано методи поділяти за класичними функціями управління, а інструменти - за складовою державних фінансів. Висловлено думку, що в результаті неефективного управління державними фінансами формується стійка тенденція до наростаючого бюджетного дефіциту, який покривається шляхом емісії та/або державних запозичень. Останні, своєю чергою, призводять до формування державного боргу, правильний вибір інструментів управління яким забезпечить його зменшення або контрольоване раціональне зростання. Обгрунтовано необхідність застосування в управлінні державними фінансами сучасних інструментів (наприклад, фінансова логістика, реінжиніринг, бенчмаркінг та ін.), що сприятиме підвищенню ефективності дії механізму такого управління. За рахунок розкриття сутності інноваційних інструментів управління державними фінансами аргументовано їх можливий позитивний вплив на систему такого управління в цілому. Вважається, що використання розвинутого методичного інструментарію в управлінні державними фінансами сприятиме підвищенню рівня задоволення суспільних інтересів.

Оцінено роль місцевих податків у наповненні місцевих бюджетів України. Аргументовано необхідність підвищення фінансової самостійності органів місцевого самоврядування. Розглянуто моделі фінансового забезпечення місцевого самоврядування, які визначають рівень фінансової децентралізації. Проаналізовано частку місцевих податків у ВВП та в доходах місцевих бюджетів України. Визначено фактори, що впливають на обсяги доходів місцевих бюджетів. Досліджено динаміку та структуру податкових надходжень та місцевих податків і зборів до місцевих бюджетів України за 2012 - 2016 рр. Встановлено фіскальну роль єдиного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Виявлено недоліки у механізмі справляння цих податків, які негативно впливають на обсяг їх надходження до місцевих бюджетів. Запропоновано напрямки трансформації механізму справляння місцевих податків.

Розкрито теоретичні, нормативно-правові та прикладні аспекти аудиту публічних фінансів в Україні. Визначено сутність, призначення, суб'єкти та стандарти державного аудиту публічних фінансів. Охарактеризовано методичні підходи до проведення державного аудиту суб'єктів господарювання, місцевих бюджетів, державних цільових програм, бюджетних програм, державного боргу та ін. Подано інформацію про види державного аудиту публічних фінансів, сиандартні вимоги до вищих органів фінансового контролю та державних аудиторів, алгоритм розрахунку показників економічної ефективності реалізації державних цільових програм, методи оцінювання синергетичного економічного ефекту програмної взаємодії.

Розкрито теоретичні, нормативно-правові та прикладні засади трансформаційних процесів у податковій системі України. Розглянуто та охарактеризовано особливості реформування податкової системи. Визначено ключові проблеми податкової системи України та шляхи їх усунення. Встановлено стратегічні імперативи податкової системи в контексті її реформування. Оцінено фіскальну ефективність податку на прибуток та акцизного податку в Україні. Проведено діагностику стану та тенденцій розвитку податкового адміністрування в Україні. Досліджено прагматику оподаткування виробників сільськогосподарської продукції та здійснено оцінювання впливу оподаткування зовнішньоекономічної діяльності на фіскальну достатність Державного бюджету України. Визначено вплив оподаткування зовнішньоекономічної діяльності на зовнішньоекономічну безпеку України та проаналізовано світовий і вітчизняний досвід оподаткування малого підприємництва. Окреслено вплив трансформаційних процесів у податковій системі на стан фінансових ресурсів домогосподарств тощо.