Наведено загальні характеристики двох методів космічної геодезії (GNSS і SLR), та проаналізовано принципи створення спільних розв'язків задля визначення тропосферних параметрів.

Обговорено проблеми сучасної наземної та супутникової геодезії, геодинаміки, дистанційного зондування Землі, геоінформаційних систем і технологій, природокористування, екології, кадастру територій та історії геодезичної науки і практики в Україні. Викладено питання встановлення охоронних зон навколо земель історико-культурного призначення, розглянуто показники ефективності використання земель державної власності. Визначено переваги геоінформаційних систем та технологій під час прийняття управлінських рішень, проведено екологічне оцінювання природоохоронних територій в геоінформаційному середовищі.

Розглянуто поступовий розвиток програми подвійних дипломів і програми українсько-німецької міжнародної співпраці між Інститутом геодезії Національного університету "Львівська політехніка" (м. Львів, Україна) та Факультетом ландшафтних наук і геоматики Університету прикладних наук (м. Нойбранденбург, Німеччина).

Наведено інформацію про нові розробки, геодезичні та фотограмметричні прилади, системи та комплекси, новітні технології та напрями фахових досліджень на XXV ювілейному Світовому геодезичному конгресі "INTERGEO 2019" в Штутгарті (Німеччина) та результати участі в його роботі вчених і фахівців з України.

Розподіл вмісту водяної пари (ВП) можна встановити за допомогою даних спостережень глобальних навігаційних супутникових систем (Global Navigation Satellite Systems, GNSS) методом GNSS-томографії, що уможливлює вивчення змін вертикального профілю вмісту ВП в тропосфері Землі. Однак у разі спостережень за допомогою лише однієї системи GPS через обмежену кількість супутників результати томографії вмісту ВП характеризуються великою невизначеністю. Модернізація американської GPS (Global Positioning System), відновлення російської ГЛОНАСС (Глобальная Навигационная Спутниковая Система), а також становлення нових сузір'їв навігаційних супутників, таких як європейська система Galileo та китайська система BDS (BeiDou Navigation Satellite System), істотно покращили геометричний розподіл сигналів супутників, що може підвищити ефективність GNSS-томографії вмісту ВП за рахунок комбінування даних мульти-GNSS. Мета роботи - відновлення вертикального профілю вмісту ВП у тропосфері Землі на основі результатів опрацювання даних мульти-GNSS спостережень РРР-методом на прикладі GNSS-станції GANP (Попрад, Словаччина). Запропоновано методику відновлення вертикального профілю вмісту ВП у тропосфері Землі методом GNSS-томографії на основі даних мульти-GNSS спостережень однієї станції РРР-методом. Методику протестовано на реальних даних і симульованих (синтетичних даних). Наведено результати дослідження висотного розподілу вмісту ВП на прикладі GNSS-станції GANP на основі даних мульти-GNSS спостережень РРР-методом. Для перевірки результатів здійснено порівняння з відповідними даними радіозондування атмосфери аерологічної станції Poprad-Ganovce (Попрад, Словаччина), яке показало, що різниці коливаються на міліметровому рівні точності. Вперше запропоновано підхід відновлення вертикального профілю вмісту ВП у тропосфері Землі на основі даних мульти-GNSS спостережень лише однієї станції. Результати дослідження вирішують важливу науково-прикладну проблему методології відновлення метеорологічних величин у тропосфері Землі на підставі даних мульти-GNSS спостережень методом GNSS-томографії.

Вміст і розподіл водяної пари (ВП) в атмосфері Землі пов'язані з різними погодними умовами та кліматичними процесами, а тому мають важливе значення для розуміння багатьох метеорологічних явищ. На сучасному етапі розвитку та становлення Глобальних навігаційних супутникових систем (GNSS) розподіл вмісту ВП можна встановити за допомогою даних спостережень методом GNSS-томографії, що, своєю чергою, надає можливість вивчати зміни вертикального профілю вмісту ВП у тропосфері Землі. У GNSS-томографії тропосфери точну інформацію про розподіл ВП отримують за допомогою інтегральних вимірювань, таких як визначення вмісту ВП у похиленому напрямку (SWV). Суть задачі GNSS-томографії тропосфери - розв'язання системи рівнянь, кількість яких обмежується кількістю супутників, що беруть участь у спостереженнях. Функціональний зв'язок між спостереженнями та невідомими, тобто шляхи проходження GNSS-сигналів через тропосферу, повинен бути достатньо відомим. Проте сьогодні така інформація відсутня, що призводить до основної проблеми методу GNSS-томографії тропосфери - подолання дефіциту рангу під час інверсії вихідного рівняння. Цю проблему можна вирішити, збільшивши кількість супутникових сигналів у широкому діапазоні положень. Мета роботи - максимізація використання GNSS-сигналів під час моделювання томографічного розв'язку на основі симуляції даних. На підставі розробленої методики опрацювання даних мульти-GNSS спостережень PPP-методом запропоновано алгоритм процедури симуляції додаткових супутників під час томографічного моделювання з метою подолання проблем дефіциту рангу. Наведено результати застосування процедури симуляції даних для вертикального профілю вмісту ВП у тропосфері Землі на основі результатів опрацювання даних мульти-GNSS спостережень на станції GANP (Попрад, Словаччина) у період з 31.05.2019 р. до 1.06.2019 р. Уперше запропоновано алгоритм процедури симуляції додаткових супутників із метою подолання проблем дефіциту рангу під час томографічного моделювання.