Проаналізовано переваги та недоліки використання загального та спрощеного Плану рахунків малими підприємствами для систематизації облікової інформації для потреб фінансового, управлінського обліку й обліку з метою оподаткування.

Надано сутнісну характеристику облікової системи підприємства та виокремлено основні етапи її розвитку за результатами досліджень українських і закордонних науковців.

Мета роботи - надання рекомендацій щодо вдосконалення форм фінансової звітності малих підприємств (МП) як завершального елементу спрощеної системи обліку через визначення її доречного складу та структури для задоволення інформаційних потреб зовнішніх і внутрішніх користувачів. Для покращення якісних характеристик фінансової звітності МП пропонуються такі зміни до їх структури та складу: ввести перелік основних і додаткових статей форм фінансової звітності МП, базуючись на нормах П(С)БО 25, НП(С)БО 1 та професійному судженні керівництва суб'єкта малого підприємництва (СМП); розрахунки за авансами виданими та одержаними включити до переліку обовіязкових статей балансу Форми № 1-м і відображати їх окремо від іншої дебіторської чи кредиторської заборгованостей; доповнити звіт про фінансові результати Форми № 2-м розділом II. "Витрати за економічними елементами", що визначатиметься таксономією фінансової звітності; складати "Звіт про рух грошових коштів" за прямим або непрямим методом за бажанням керівництва МП як форму управлінської звітності. Перспективами подальших досліджень є розробка форм облікових регістрів, призначених систематизувати інформацію про діяльність СМП для складання фінансової звітності з урахуванням рекомендацій щодо покращення її якісних характеристик.

Наведено теоретичне обгрунтування й аналіз методів та організаційних основ складання консолідованої фінансової звітності. Розглянуто сутність поняття, мету, нормативно-правове забезпечення консолідації фінансової звітності. Узагальнено та вивчено концептуальні принципи застосування методів консолідації: безперервності та систематичності, суттєвості, єдиних методів оцінки, єдиної дати складання консолідованої фінансової звітності, єдиної облікової політики, єдиної валюти. Відображено основні вимоги до складання консолідованої фінансової звітності. Наведено основні етапи консолідації фінансової звітності. Проаналізовано основні методи консолідації фінансової звітності: повна консолідація, пропорційна консолідація, метод пайової участі. Систематизовано визначальні проблеми, які виникають на етапі підготовки та подання консолідованої фінансової звітності: методика складання звітності доволі складна, відсутній чіткий інструментарій щодо практичного застосування вимог МСФЗ, невідповідності між МСФЗ і чинним законодавством України (МСФЗ вимагає додаткове розкриття інформації), неоперативність консолідованої звітності, використання різних програмних продуктів для оперативного та фінансового управління, недостатність кваліфікованих кадрів, неузгодженість методик ведення обліку. Додатковими проблемами визначено такі: складність нормативного регулювання; складність процесу організації бухгалтерського обліку; складність збору та структуризації облікових даних з метою їх зіставлення; мультивалютність; неможливість визначення вкладу окремої компанії в загальні показники групи; складність визначення величини нереалізованого прибутку та часток участі в капіталі; висока трудомісткість і тривалість складання звітності; відсутність методики проведення аналізу консолідованої звітності. Зроблено висновок про необхідність подальших досліджень у напрямку розв'язання існуючих проблем.

Дисертацію присвячено дослідженню процесу становлення і розвитку облікової системи малих підприємств (МП) і розробленню теоретичних, методичних і практичних рекомендацій щодо її удосконалення. З'ясовано сутність облікової системи МП і проведено структуризацію її елементів. Ідентифіковано нормативно-правове забезпечення облікової системи МП. Виокремлено основні засади її організації. Відображено історичні етапи становлення систем фінансового й управлінського обліку МП. Удосконалено організаційно-методичний підхід до спрощеної системи обліку та звітності через поліпшення якісних характеристик форм фінансової звітності МП, виокремлення переліку додаткових рахунків до спрощеного плану рахунків, вдосконалення форми восьми облікових регістрів і розробки Методичних рекомендації щодо їх застосування. Сформовано науково-практичні рекомендації щодо поетапного впровадження методичного інструментарію системи управлінського обліку на стадіях життєвого циклу МП. Визначено перспективи розвитку облікової системи МП у міжнародному середовищі функціонування суб'єктів господарювання.