Статтю присвячено стану та розвитку законодавчих механізмів регулювання прав інтелектуальної власності в Україні. Шляхом розгляду основних законодавчих ініціатив на міжнародному та внутрішньому рівнях визначено основні кроки та проблеми щодо створення національної інтелектуальної власності, а також інтеграції України як повноцінного партнера цієї галузі у світовий простір.

Досліджено відносини інтелектуальної власності в перехідній економіці України. Розкрито місце та роль інтелектуальної власності в системі відносин власності на сучасному етапі соціально-економічного розвитку. Досліджено умови та основні тенденції процесів формування ринку інтелектуальних продуктів та його особливості в перехідній економіці України. Встановлено провідну роль держави за умов трансформації економіки в процесі становлення та розвитку ринку об'єктів інтелектуальної власності. Розроблено систему рекомендацій спрямованих на підвищення активності національних виробників та споживачів інтелектуальних продуктів.

Розглянуто етапи розвитку світового господарства та його наукове відображення в економічній думці. Увагу приділено висвітленню питань функціонування та розвитку економічних систем господарств країн Європейської цивілізації, науковим школам і напрямам економічної думки. Наведено інформацію про найвидатніших мислителів і вчених-економістів, словник економічних термінів і понять.

На системній основі розкрито теоретичні засади та сучасну практику захисту й розвитку економічної конкуренції загалом та в економіці України зокрема. Розглянуто інституційно-правові засади формування конкурентної політики та реалізацію державної конкурентної політики в Україні. Описано взаємодію органів державної влади у процесі реалізації конкурентної політики в Україні та роль конкурентної політики держави у підвищенні конкурентоспроможності економіки. Висвітлено проблеми розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання.

Підготовлено відповідно до програми дисципліни. Розглянуто сутність економічної теорії як науки, стан та перспективи розвитку на підставі сучасних теоретичних концепцій. Складено з двох частин: мікроекономіка - де важлива увага приділена теорії поведінки споживача, сутності розвитку підприємства, розвитку конкурентних відносин; макроекономіка - розглянуто ринки національної економіки та їх рівновага, проблеми макроекономічної нестабільності.

Гармонізація взаємозв'язку між ринком освітніх послуг та ринком праці сприяє збалансуванню структури попиту і пропозиції робочої сили та робочих місць у національній економіці. Пандемія коронавірусу COVID-19 та умови воєнного стану призвели до істотних дисбалансів на ринку праці, міграційних впливів на ринок освітніх послуг, втрати інтелектуального потенціалу людського капіталу, що і визначає актуальність теми та її практичну значущість для подальших досліджень. Мета статті - обгрунтування інструментарію гармонізації ринків праці та освітніх послуг. Використано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: економіко-математичні методи, графічно-аналітичний метод, методи статистичного та структурно-функціонального аналізу. Проаналізовано особливості функціонування ринку освітніх послуг та ринку праці в умовах сучасних викликів. Розкрито загальні тенденції, що виникли на цих ринках під впливом постпандемічної кризи та в умовах воєнного стану. Запропоновано алгоритм функціонування ринку праці та ринку освітніх послуг на основі взаємодії держави, найманого працівника, роботодавця, освітніх закладів. Висновки: взаємодія ринку освітніх послуг та ринку праці реалізується через гармонізацію відносин бізнесу та вищих навчальних закладів і є головною умовою для впровадження позитивних змін, які задовольняють усіх суб'єктів. Імплементація дуальної форми здобуття вищої освіти сприятиме побудові відносин соціального партнерства між вищими навчальними закладами, здобувачами освіти та роботодавцями, що посилюватиме взаємозв'язок ринку освітніх послуг та ринку праці. Перспективами подальших наукових досліджень є розроблення дієвого механізму взаємодії ринку освітніх послуг та ринку праці, ефективного інструментарію гармонізації структури робочої сили та робочих місць в умовах постпандемічного і післявоєнного відновлення.