Автори розглядають одну з найактуальніших тем сучасного суспільства - тему безпечної ліквідації і максимально можливого використання токсичних відходів. Проаналізувавши нормативні документи, що регламентують діяльність в даній галузі, автори приходять до висновку, що в Україні на даний момент відсутня основа для розробки і розвитку цілеспрямованої системи поводження з токсичними відходами. Робота націлена на програмно-цільову розробку даної проблеми. Аналізується сучасний стан і стратегія поводження з токсичними відходами у розвинутих країнах; дається оцінка загального стану проблеми токсичних відходів в Україні; розробляється науково обгрунтована концепція і узагальнена програма поводження з токсичними відходами в Україні.

Більша частина покинутих і діючих військових об'єктів сильно забруднені токсичними та шкідливими речовинами. Їх негативний вплив на навколишнє середовище включає механічне та хімічне забруднення геологічного середовища та деградацію природних ландшафтів. Хімічне забруднення за первинними функціональними ознаками пов'язане з пальним для транспортних засобів, мастильними матеріалами, сольвентами, відходами гальваніки, дезактивуючими речовинами, а також з ракетним паливом. Розглянуто хімічний склад і форми поширення різних типів забруднювачів. Поширення шкідливих речовин визначається двома факторами: міграцією та затримкою. Наукова методологія відновлення забруднених територій включає два напрями: відновлення геологічного середовища та природних ландшафтів. У відновленні геологічного середовища також виокремлюються два підходи: стримування забруднення та очистка геологічного середовища.

Большая часть освобожденных и функционирующих военных объектов характеризуется сильной загрязненностью токсическими и опасными веществами. Их негативное влияние на окружающую среду включает механическое и химическое загрязнение геологической среды и деградацию природных ландшафтов. Химическое загрязнение по первичным функциональным признакам связано с топливом для транспортных средств, смазочными материалами, сольвентами, отходами гальваники, дезактивирующими веществами, а также с ракетным топливом. Рассмотрены химические составы и формы распределения различных типов загрязнений. Распределение вредных веществ определено двумя факторами: миграцией и задержкой. Научная методология восстановления загрязненных территорий включает два направления: восстановление геологической среды и природных ландшафтов. В восстановлении геологической среды также выделяются два подхода: сдерживание загрязнения и очистка геологической среды.

Major part of abandoned and acting military sites and bases is characterised by essential contamination. Negative impact of military sites upon the environment comprises mechanical and chemical contamination of geological media and natural landscape degradation. Chemical contamination includes transport fuels, lubricants, solvents, galvanic waste, disactivation matter and rocket fuel. Chemical composition and dispersion forms of different types of contaminants are regarded. General scheme of contamination dispersion in geological media is controlled by two factors: migration and retard. Scientific methodology of contaminated and degraded territories comprises two directions: remediation of geological media and remediation of degraded landscapes. Theremediation of geological media includes two approaches: localisation of contamination and decontamination of geological media.

Розроблено принципи побудови цифрових структурно-літологічних моделей осадових формаційних одиниць (геологічних тіл різних рангів) як основи для створення постійно діючих комп'ютерних моделей, що є інформаційно-аналітичною базою для орієнтації і проведення прогнозних, оціночних, пошукових, розвідувальних і експлуатаційних робіт, спрямованих на використання сировинних ресурсів та підземних просторів. Процедура розробки моделі грунтується на регіональній базі даних і включає два етапи: розробку структурно-літологічної моделі та її комп'ютерну реалізацію. Наведено приклади розробrb структурно-літологічних моделей соленосних і рудоносних червоноколірних теригенних формаційних одиниць. Ці приклади демонструють високу ефективність інформаційної і прогнозної функції, а також широке коло задач, що можуть вирішуватись. Попередня оцінка свідчить про можливість моделювання різних перспективних формаційних одиниць.

Отмечено, что барьерные свойства геологической среды - это ее способность противостоять миграции какого-либо вещества (природного либо антропогенного происхождения), т.е. задержка флюидов. Задержка движения флюидов происходит на геологических барьерах. Геологический барьер - участок геологической среды, где на коротком расстоянии происходит резкое уменьшение интенсивности массопереноса. В зависимости от методологических концепций мигрирующего геологического вещества выделяются физические (в том числе механические), фильтрационные и геохимические барьеры. Рассмотрены принципиальные теоретические модели барьерных свойств трех типов геологических формаций: соленосных, глинистых и "кристаллических". На основании полученных данных установлена типизация функциональных геологических барьеров с точки зрения ряда направлений использования и охраны геологической среды, в частности создания подземных и приповерхностных хранилищ разного назначения, обращения с загрязненными территориями и др. Разработаны соответствующие прикладные направления исследований и внедрения.

В последнее время разностороннее использование геологической среды соляных массивов принимает достаточно широкий размах в мировой практике. Тем не менее до этого времени экологические вопросы техногенного вмешательства в соляные толщи при использовании их в различных целях решаются неудовлетворительно. Достаточно часто в связи с эксплуатацией соляных массивов возникают аварийные ситуации, имеющие негативные экологические последствия. Одна из таких ситуаций, наблюдающаяся на Солотвинском месторождении каменной соли в течение последних нескольких лет, привела к полной остановке работы солерудника и функционирования спелеосанатория Украинской аллергологической больницы. Эта ситуация оценена специалистами как техногенная экологическая катастрофа. В работе дана систематизация нарушений геологической среды при техногенном вторжении в соляные толщи, рассмотрены их причины, действующие факторы и механизмы, а также возможности управления при нарушениях геологической среды.

Актуальность постановки проблемы связана с необходимостью внедрения инновационных методов информационного обеспечения исследований и работ всех направлений геологической деятельности. На основании авторских разработок в этой области созданы методология и методика цифрового структурно-литологического моделирования россыпей тяжелых минералов, модифицированные для титано-циркониевых месторождений, которые представляют собой эффективный способ информационного обеспечения всех этапов поисковых, геологоразведочных и эксплуатационных работ. Результаты, возможности и перспективы моделирования этого направления демонстрируются на примерах двух типовых месторождений титано-циркониевых руд - Злобичского и Мотроновско - Анновского (северо-западная часть и юго-восточный склон Украинского щита соответственно).

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж69

Рубрики:

Прикладна екологія. Екотехніка. Відходи та їх використання

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто діяльність Національного комітету з Міжнародної програми геологічної кореляції ЮНЕСКО. Наголошено на тому, що поглиблення участі України у цій Програмі може стати одним із важливих елементів національної системи заходів зі збереження і розвитку фундаментальної науки в Україні.

Приведена теоретическая схема информационного обеспечения исследований и работ по обращению с геологической средой (ИОИРОГС), базирующаяся на формационном подходе. Теоретический смысл концепции заключается в разработке формационных алгоритмов всего цикла действий ИОИРОГС, построенного на трех познавательно-функциональных уровнях: общей методологической основы, целевой методологометодической разработки и методического комплекса ИОИРОГС. Это универсальная схема, контролирующая все направления геологической деятельности: фундаментальные и прикладные исследования недр, освоение минерально-сырьевых ресурсов, охрана и реабилитация геологической среды (этап пост-майнинга). Практическая значимость схемы просматривается в содержании последнего уровня, который охватывает два методических аппарата: прогнозно-реконструктивное ретроспективно-статическое моделирование и комплексную эколого-геологическую модель. Результативность этих аппаратов подтверждается обобщенным анализом многочисленных сфер геологической деятельности человека, а также примерами авторского опыта по многим направлениям обращения с геологической средой.

У 2011 р. В. Є. Гончаровим було запропоноване поняття "Інфогеологія": "...наука, що формується для вивчення різномасштабних геологічних об'єктів і явищ Землі, визначення цілей і рішення задач геологорозвідки за допомогою вирішення проблем збору, накопичення та подання інформації та знань в області спеціальної науки за допомогою сучасних інформаційних технологій і технічних засобів" [1]. Пізніше було надано уточнене формулювання: інфогеологія - геологічна дисципліна, спрямована на вивчення геосфер Землі, їх структури, речовинного складу і умов утворення і (або) інформаційного забезпечення досліджень і робіт щодо поводження з геологічним середовищем на основі сучасних інформаційних технологій [2]. У сучасному авторському формулюванні інфогеологічне моделювання як методичний комплекс охоплює два блоки: прогнозно-палеореконструктивне ретроспективно-статичне моделювання і комплексне еколого-геологічне моделювання. У цілому ці два блоки забезпечують усі етапи робіт із прогнозування, освоєння і постмайнінгу у сфері надрокористування і охорони надр. Додамо, що результати інфогеологічного і цифрового структурно-геологічного моделювання апробовано на головних напрямках поводження з геологічним середовищем та підтверджено низкою впроваджень.

Методологічна база теорії інформаційного забезпечення досліджень та робіт щодо поводження з геологічною складовою територій військової діяльності полягає в розробці типізації порушень геологічного середовища з виділенням типів військової діяльності і форм їх впливу, встановленням механізму та прогнозом розвитку геосистем. Методичну основу складає розробка принципів інформаційних моделей порушень геологічного середовища, які слугують базою для визначення методів і технологій ліквідації наслідків порушення геологічного середовища, тобто його відновлення. Метою впровадження цього методичного апарату є оптимізація структуризації геологічного середовища об'єкта, що забезпечить підвищення роздільної здатності і загальної адекватності інфогеологічної моделі. Методи, розроблені на принципах цієї парадигми, спрямовані на ліквідацію наслідків військової діяльності та відновлення територій збройних конфліктів. Наземні дослідження розроблено з використанням концептуальних моделей і, зокрема, перевіркою основних компонентів цих моделей, що націлені на визначені ними невизначеності. У пакеті PDE Toolbox системи комп'ютерної математики MatLab 7.1.4 було проведено імітаційне моделювання розповсюдження забруднень у ландшафтних профілях котла артилерії військового полігону. Наведено картину зміни концентрації розчину забруднюючих речовин на профілі ландшафту до першого горизонту грунтових вод на момент часу t = 90 днів від моменту інтенсивного сніготанення. Для оцінки динаміки розповсюдження забруднень за даними математичного моделювання було отримано залежності зміни концентрацій розчину забруднюючих речовин при розповсюдженні його ландшафтними профілями котла артилерії військового полігону. Отримані дані свідчать, що в межах території впливу військової діяльності в залежності від стану щільності та проникності порід зони ненасиченої фільтрації зростає уразливість підземних вод до геохімічних чинників техногенного забруднення.

Шифр НБУВ: Ж72342 Пошук видання у каталогах НБУВ