Зазначено, що із набуттям Україною незалежності виникли нові проблеми функціонування і перспектив розвитку паливно-енергетичного комплексу (ПЕК). Висвітлено проблеми сучасного стану нафто- і газопереробної промисловості в контексті визначення напрямів їх подальшого розвитку. Проведено порівняльний аналіз технічного, економічного та екологічного рівня нафто- і газопереробної промисловості України, країн колишнього Радянського Союзу, колишніх постсоціалістичних країн та ЄС. З метою розбудови нафто- і газопереробної промисловості України запропоновано напрями ефективного використання потужностей нафтопереробних заводів.

Розглянуто обгрунтування заміни випадкових збурень сумуванням гармонічних, а заміна широкосмугового процесу - сумуванням вузькосмугових процесів. Запропоновано обчислення для оцінки механічних напруг в бурильній колоні.

Визначено роль паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) в економіці. Розроблено методологічні та методичні основи вирішення проблем енергозабезпечення країни на базі інноваційного розвитку підприємств сектору. Запропоновано концептуальні положення щодо альтернатив забезпечення потреб у вуглеводнях. Надано оцінку ресурсної бази й енергетичного потенціалу вуглеводневого сектору ПЕК України. Проаналізовано сучасний стан виробничих потужностей підприємств сектору. Досліджено перспективи альтернативних джерел вуглеводнів. Запропоновано основні напрями й організаційні форми активізації інноваційних процесів на підприємствах сектору. Розроблено методичні підходи щодо оцінювання ефективності інвестицій в інноваційні проекти. Вдосконалено механізм інноваційної підтримки розвитку підприємств вуглеводневого сектору ПЕК України. Обгрунтовано пріоритети розвитку сировинної бази та виявлення резервів підвищення ефективності роботи підприємств сектору.

Рассмотрены направления развития глобализационных процессов в нефтяном секторе в условиях финансово-экономического кризиса. Определены причины роста цен на нефть и их влияние на мировую экономику. Проанализировано инвестиционно-инновационное развитие нефтяной и нефтеперерабатывающей промышленности. Даны рекомендации по модернизации рынка нефти и нефтепродуктов в Украине с учётом мирового опыта.

Розроблено оптимальну для України Стратегію управління забезпеченням енергоефективності функціонування регіональних промислових комплексів (РПК), формування та добір домінант якої стає імовірним у разі реалізації базових положень декомпозиційної концепції, за результатами апробації якої визначаються домінантні об'єкти та обсяги докладання зусиль. Розглянуто економіко-математичні підходи до ідентифікації поведінки алокаційних енергоекономічних структур в контексті запровадження у практику господарювання нової форми організації промислового виробництва в регіонах - каскадів РПК, формалізацію яких запропоновано здійснити при інкорпорації суміжних РПК, що мають ідентичну галузеву структуру, спрямованість та характеристики виробничо-господарської, інноваційно-інформаційної та зовнішньоекономічної діяльності. Сформульовано вихідні положення теорії управління забезпеченням енергоефективності функціонування реального сектору регіональної економіки.

Акцентовано увагу на вирішенні теоретико-методологічних і прикладних проблем формування та реалізації управління забезпеченням енергоефективності функціонування регіональних промислових комплексів (РПК), що розглянуті з позиції формування алокаційної технології та введення політики адміністративно-територіальної реформи продуктивних сил України для побудови десяти каскадів РПК, розмежованих на три класи. Сформовано базові положення теорії управління забезпеченням енергоефективності функціонування РПК на основі декомпозиційної концепції, домінанти якої базуються на принципах системно-комплексного, об’єктно-цільового та структурно-інформаційного підходів до визначення найвагоміших регресорів впливу на рівень енергоефективності функціонування РПК. Запропоновано методологічні засади щодо формування оптимальної для України Стратегії управління забезпеченням енергоефективності функціонування РПК, розроблено методичний підхід до оцінювання та прогнозування вимірів його енергоефективності та результативності. Формалізовано мультирівневу систему показників, побудовану за єдиним критерієм оцінки, удосконалено метод ідентифікації вагомості впливу об’єктивних і суб’єктивних чинників на рівні енергоефективності. Визначено етапи розробки й обгрунтування змісту семи функціоналів алокаційної функціональної Стратегії управління забезпеченням енергоефективності функціонування РПК.

Викладено теоретико-методологічні засади формування ефективних механізмів управління за умов зміни парадигми економічного розвитку. Висвітлено особливості формування ефективних механізмів управління окремими галузями національних господарств за умов економіки знань. Визначено основні компоненти розвитку видавничо-поліграфічної галузі України. Проаналізовано секторальні аспекти формування ефективних механізмів управління за умов пріоритетності знаннєвої компоненти економічного розвитку. Досліджено світові тенденції фінансового регулювання сфери охорони здоров'я. Розкрито державно-приватні засади фінансового забезпечення розвитку економіки України. Розроблено інструментарій державного регулювання розвитку депресивних територій відповідно до рівня їх фінансового забезпечення. Запропоновано напрями вдосконалення організаційних механізмів регулювання економічної безпеки регіонів. Висвітлено інформаційні механізми інноваційного розвитку організацій. Охарактеризовано основні складові й драйвери розвитку інфраструктури економіки знань за умов глобалізації.

Запропоновано напрями дії організаційно-економічного механізму на забезпечення розвитку регіональних АПК. Під організаційно-економічним механізмом забезпечення розвитку регіональних АПК розглядається активна система певних важелів, методів, функцій, спрямованих на забезпечення розвитку регіональних АПК із гнучкими дуальними зовнішніми та внутрішніми зв'язками, що знаходиться у русі постійних змін під впливом біфуркаційних процесів середовища. Обгрунтовано, що функціонування організаційно-економічного механізму забезпечення розвитку регіональних АПК повинно грунтуватися на принципах холізму, гнучкості та системності, що надасть можливість підвищити ефективність використання наявних ресурсів територій та прискорить реалізацію стратегічних заходів розвитку регіональних АПК. Дії організаційно-економічного механізму щодо забезпечення розвитку регіональних АПК повинні включати: бюджетне фінансування; виділення дотацій та субсидій щодо суб'єктів регіональних АПК; регулювання земельних відносин та цін; визначення пріоритетних напрямів інноваційного розвитку регіональних АПК та його сфер; підтримку розвитку підприємництва тощо.

Визначено роль та місце малого бізнесу в економічній системі держави; за допомогою запропонованої авторами методики розраховані інтегральні показники, які відображають рівень розвитку та ефективність функціонування малого бізнесу в різних регіонах України в розрізі видів економічної діяльності.

Доведено важливість дослідження структурних змін національної економіки (НЕ), оскільки НЕ України характеризується суттєвими структурними диспропорціями соціально-економічного розвитку та необхідне вдосконалення методологічних принципів щодо державного регулювання структурних змін у НЕ за умов інтелектуалізації. Обгрунтовано використання методології системного підходу до державного регулювання структурних змін у НЕ за умов інтелектуалізації. Обгрунтування використання методології системного підходу надало змогу визначити низку принципів державного регулювання структурних зрушень у НЕ, що являють собою певну систему, яка складається з універсальних та локальних принципів.

Висвітлено можливості еволюційного розвитку національної соціально-економічної системи, забезпечення стійкості та надійності функціонування та цілеспрямування її динаміки до перспективних кутів соціально-економічного, технологічного та суспільного відродження в ресурсних обмеженнях при постійному нарощенні суспільно-політичних і військово-економічних загроз українському державотворенню. Здійснено макроекономічний, міждисциплінарний та крос-культурний синхронний аналіз політичних, суспільних, методологічних і концептуальних засад формування на теренах держави системних ознак задля забезпечення її переходу до сталого розвитку. Запропоновано до використання алгоритм розбудови нової регіональної карти України за форматом територіальних природно-господарських округів задля переформатування соціально-економічного простору держави в контексті її інтеграційного вибору. Розкрито проблеми забезпечення національної безпеки, які пов'язані з мінерально-сировинним комплексом. Наведено результати моделювання стійкості функціонування енерго-, ресурсо- та наукоємних галузей і виробництв у ретроспективному періоді. Запропоновано комплекс заходів, які наповнять український фондовий ринок привабливими активами для реалізації стартів його масованого розвитку, включно з швидшим запровадженням накопичувальної пенсійної системи як джерела масових довгострокових інвестиційних ресурсів. Визначено перспективні напрями реалізації національних економічних і суспільно-політичних інтересів у контексті деструктивних кліматичних зрушень.

Проаналізовано філософські, історичні, політологічні, правові та психолого-педагогічні проблеми функціонування університету як важливого соціального інституту, що формує інтелектуальну еліту нації. Висвітлено роль та суспільну місію університету в історії європейської цивілізації, вказано на напрями та тенденції розвитку університетської освіти в ХХ - ХХІ ст. Визначено складові модернізаційної стратегії розвитку системи вищої освіти України. Акцентовано увагу на європейських стандартах сучасної університетської освіти, соціальній відповідальності суб'єктів освітнього процесу за якість вищої освіти, специфіці фахової підготовки студентів у закладах вищої освіти України та впровадженні інноваційних технологій навчання в освітній процес з метою забезпечення конкурентоспроможності випускників на ринку праці. Важливе місце приділено проблемі збереження національної ідентичності університетської освіти України в контексті інтернаціоналізації освітнього простору, національно-культурній ідентичності студентів в полікультурному соціальному просторі сучасного університету та важливості національно-патріотичного виховання студентської молоді в умовах глобалізації.

Досліджено модернізаційні засади розвитку регіональних господарських систем та передумови сталого розвитку регіонів України. Визначено сутність та основні аспекти децентралізації як детермінанти сталого розвитку. Відокремлено основні складові фіскального стимулювання як основи сталого розвитку регіонів. Проаналізовано ступінь впливу інституціональних змін на фіскальне стимулювання розвитку регіональних суб'єктів. Запропоновано елементи податкового стимулювання для досягнення цілей сталого розвитку. Проаналізовано світовий досвід фіскального стимулювання розвитку регіонів та оцінено можливості його використання в Україні.

Цілісно висвітлено проблеми інтерпретації Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. Європейським судом з прав людини. Основну увагу приділено проблематиці протидії зловживанням становищем окремих категорій уразливих осіб і груп населення. Окремо розглянуто практику застосування судами України інтерпретаційних прецедентів Європейського суду з прав людини щодо тлумачення нормативних гарантій прав і свобод уразливих осіб. Законодавство, міжнародно-правові акти та судову практику проаналізовано станом на 01.05.2018 р.

Розглянуто комплекс питань, присвячених побудові системи економічної безпеки (ЕБ) національного рівня в умовах інтенсивного розгортання четвертої промислової революції та переходу до шостого технологічного укладу. Проаналізовано основні нормативні документи, якими регулюються питання ЕБ. Увагу приділено особливостям зарубіжного досвіду правового регулювання ЕБ. Розглянуто методичні основи аналізу й управління ЕБ, підходи до оцінки її стану, систему індикаторів, їх порогові значення, можливі механізми вдосконалення системи. Узагальнений теоретичний і статистичний матеріал є інформаційним підгрунтям для розуміння стратегії економічного розвитку країни.

Досліджено проблеми ефективного управління формуванням та впровадженням стратегій інноваційного розвитку промислових підприємств, що орієнтовані на «технологічний прорив» і виведення на ринок «підривних» інноваційних продуктів (виробів чи послуг). Викладено теоретико-методологічні та методичні засади системи управління стратегіями випереджаючого інноваційного розвитку підприємств України. Розглянуто прикладні аспекти управління інноваційним розвитком підприємств АПК, оцінено лідвідність та платоспроможність сільськогосподарських підприємств. Висвітлено проблеми і перспективи інноваційного розвитку туристичних підприємств, зокрема, маркетингові аспекти просування промислового туризму в рамках інноваційного розвитку індустріального сектору.